Голова Ради НБУ Богдан Данилишин – «Щодо Тенденцій у секторі депозитних корпорацій» (за даними на кінець квітня 2021 р.)
У сфері грошово-кредитних відносин продовжилась тенденція зростання грошових агрегатів: грошова маса М3 в річному вимірі зросла на 22%; готівка поза банками (М0) на 27%; депозити в національній валюті – на 28%, грошова база – на 21%. Готівка поза банками досягла рівня 28% в структурі М3, що є максимальним значенням за останні 3 роки. В той же час частка депозитів в національній валюті досягла рівня близько 45% від М3, що є максимальним значенням за останні 8 років.
Підвищенню рівня банківських заощаджень в основному сприяли два фактори – посилення процесів цифровізації розрахунків під час локдауну та утримання позитивного сальдо поточного рахунку платіжного балансу.
Незважаючи на суттєве зростання грошового агрегату М3 та деяке підвищення рівня монетизації економіки в процесі мультиплікації грошової маси та її розподілу за вкладеннями в фінансові активи спостерігається ряд негативних моментів.
Грошовий мультиплікатор (М3/(МБ+ДС)) в квітні 2021 р. скоротився до рівня близько 2,4, що характеризує низький рівень трансформації грошових потоків в нові кредити та високий рівень акумуляції банківських коштів у депозитних сертифікатах НБУ. Так порівняно з квітнем минулого року депозитні сертифікати НБУ зросли на 16%, а кредити в реальну економіку – скоротилися на 3,5%. Натомість домінантним напрямом спрямування грошової маси за активами виступають банківські вкладення в ОВДП Уряду (зростання за останні 1,5 роки на 62%), та в зовнішні активи (зростання на 86%).
В цілому чисті внутрішні активи банків у квітні 2021 року зросли за рік на 22,1%, тоді як чистий внутрішній кредит – лише на 6,1%. В складі внутрішнього кредиту чисті вимоги банків до Уряду за цінними паперами зросли до рекордних 35%. Водночас чисті вимоги банків за кредитами іншим секторам економіки – навпаки – впали до рекордних 55%. При цьому, з квітня 2020 року вимоги Національного банку за тендерними кредитами рефінансування, (на строк до 5 років) збільшилася за рік у 34 рази.
Різноспрямована динаміка заборгованості банків за кредитами рефінансування та їх кредитної активності свідчить про недостатньо ефективну трансмісію монетарної політики у розширення доступу позичальників реального сектору до кредитних ресурсів банків.
Можливим рішенням цієї проблеми є запровадження цільових кредитів рефінансування під забезпечення вимогами за кредитами банків та в обсягах, що залежать від обсягу виданих банками кредитів нефінансовому сектору.
Зростання «фіскального домінування» на ринку банківських позик природньо пояснюється підвищеними потребами Уряду у зв’язку з реалізацією антикризових та антиковідних програм. Зменшенню «фіскального домінування» може сприяти запровадження активної політики Національного банку на вторинному ринку державних цінних паперів.
Голова Ради НБУ Богдан Михайлович Данилишин