Голова Ради НБУ Богдан Данилишин - «Про поточну інфляцію та реакцію монетарної політки». Особистий експертний коментар
Зростання споживчих цін у травні продовжилось із темпом +1,3% до попереднього місяця. У річному вимірі зростання індексу інфляції становило +9,5% (у квітні було 8,4%).
Немонетарні фактори формують близько 90% нинішнього приросту інфляції. Така тенденція прослідковується починаючи з ІV кварталу 2020 року.
В річному вимірі компоненти інфляції з високим немонетарним впливом зросли в ціні на 12%, тоді як компоненти з переважно ринковим формуванням цін - лише на 3,7% (тобто значно нижче 5% - таргету інфляції!).
Основні фактори немонетарної інфляції, що діють впродовж останнього року - зміна тарифів на житлово-комунальні послуги, лагові ефекти минулорічної девальвації, волатильність світових цін на нафту та продукти українського експорту, підвищення акцизів, поява додаткових епідеміологічних витрат та втрати від карантинних обмежень, а також фактор поступового відновлення Урядом мінімальних соціальних стандартів до життєво обґрунтованого рівня.
Про немонетарний характер формування інфляції також свідчить значна нерівномірність зростання цін за окремими категоріями споживчих товарів і послуг. Суттєво зросли житлово-комунальні послуги: газопостачання – в 2,6 разу, електропостачання – на 37%. Вартість яєць зросла за рік на 34%, цукру – на 67%, соняшникової олії – на 75%, тютюнових виробів – на 20%. Натомість овочі за рік подешевшали на 1%, одяг та взуття – на 4%, аудіо- та відеотехніка – на 2%. Такий широкий діапазон значень пояснюється різними типами немонетарних шоків та різною інтенсивністю їх впливу на корекцію цін окремих виробників товарів і послуг залежно від технологічного процесу.
Сукупний внутрішній попит, як ключовий фактор монетарної інфляції, залишається пригніченим. Фактичний реальний ВВП становить близько 97% від свого потенційного рівня. Падіння внутрішнього попиту становить близько 6%, в т.ч. за компонентом інвестицій - падіння на 46%, за компонентом приватного споживання – незначний приріст на 1,6%.
Поточна інфляційна динаміка відображає структурні деформації економіки України і не може бути ефективно нівельована монетарними інструментами. Теперішній сплеск інфляційної динаміки пов’язаний з абсорбуванням економічними агентами структурних шоків та є природнім ефектом в процесі посткризового відновлення економічного зростання та адаптації економіки до умов нової структури витрат.
Голова Ради НБУ Богдан Михайлович Данилишин