Рада Національного банку обговорила методи та форми прогнозування макропоказників - Богдан Данилишин
25 травня 2021 року відбулося засідання Ради Національного банку України (далі – Рада), на якому обговорювалися питання методів та форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики. За результатами розгляду були ухвалені відповідні рекомендації Правлінню Національного банку (далі – Правління).
Також під час засідання були заслухані доповіді членів Ради щодо впливу відновлення світової та української економік на досягнення цілей Національного банку в 2021 році та розвитку факторингу та торговельного фінансування в Україні. За результатами їх обговорення були прийняті відповідні рекомендації правлінню.
Крім того, було затверджено зміни до кошторису адміністративних витрат Національного банку України на 2021 рік.
На підставі та в межах повноважень, визначених у пункті 13 частини першої статті 9 Закону України “Про Національний банк України”, розглянувши матеріали Правління щодо методів та форм прогнозування показників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики, ураховуючи обговорення на засіданні, Рада вирішила:
⎯ Інформацію Правління та Ради щодо методів та форм прогнозування показників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики взяти до відома.
⎯ Схвалити такі рекомендації Правлінню:
- Провести до кінця 2021 року експертне обговорення моделей, що використовуються для прогнозування макроекономічних показників.
- Продовжити практику публікації регулярних технічних звітів щодо основної та допоміжних моделей короткострокового макроекономічного прогнозування.
- Щоквартально надавати Раді детальні результати порівняння точності прогнозів Національного банку України з аналогічними прогнозами інших центральних банків та прогнозних організацій.
- Забезпечити належне документування процесів макроекономічного моделювання та прогнозування грошово-кредитної політики та впровадження системи внутрішнього контролю за процесом підготовки макроекономічного прогнозу та супроводження макроекономічних моделей (в т. ч. щодо опису моделей та регламентів процесів).
- Дослідити можливість модифікації алгоритму оцінки та прогнозування нейтральної ставки для забезпечення врахування впливу на неї чинників внутрішнього попиту та пропозиції грошей.
- Дослідити можливість удосконалення модельного інструментарію в частині відображення впливу немонетарних компонентів інфляції на ключову процентну ставку у рівнянні функції реакції монетарної політики.
- Уточнити числові параметри рівноважних значень макроекономічних показників, які застосовуються в Квартальній прогнозній моделі НБУ (таргету інфляції, приросту потенційного ВВП та інших) з врахуванням рівня ринкової розвиненості економіки та наявності довготривалих економічних ефектів після пандемії корона-вірусу. Провести широке експертне обговорення даного питання з залученням наукових інститутів та освітніх закладів.
- Переглянути параметри рівнянь квартальної моделі прогнозування в частині посилення гнучкості відгуку функції реакції монетарної політики у відповідь на наявні відхилення інфляції та ВВП від рівноважних значень. Посилити реалізацію принципу гнучкості монетарного режиму інфляційного таргетування, передбаченого Основними засадами грошово-кредитної політики, у модельному апараті квартального прогнозування.
- Розглянути можливість доповнення факторної специфікації моделі квартального прогнозування показником динаміки кредитування економіки.
- Регламентувати вимоги до якості джерел даних, що використовуються у процесах макроекономічного прогнозування Національного банку України у відповідності до міжнародних стандартів. Забезпечити регулярну верифікацію якості відповідних джерел та інформації.
- Почати розвиток альтернативних моделей прогнозування що спираються на Big Data, Data Science та Artificial Intelligence.
- Розвивати прогнозні моделі з врахуванням кліматичних факторів (включення факторів зміни клімату).
- Удосконалити підходи до прогнозування трендів глобальних сировинних цін та їх впливу на характер, силу та тривалість макроекономічних шоків в Україні.
- Обґрунтувати вибір типу очікувань та їх вагових коефіцієнтів в структурі рівняння правила монетарної політики та провести комунікаційні заходи щодо підвищення прогностичних здатностей моделі.
- Удосконалити модель наукастингу (короткострокового прогнозування) роздрібної торгівлі.
- Розглянути можливість доповнення моделі оцінки тренду реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) за рахунок інституціональних змінних (показників якості інституцій).
Відповідні рішення будуть опубліковані найближчим часом.
У засіданні брали участь члени Ради та Правління Національного банку України, запрошені особи.