Бджільництво – не місце для політичних баталій!

Сергій Ніпрун живе у селі Узлісся Біловодського району Луганської області. Тракторист за фахом, чоловік раніше займався фермерством — розводив корів, свиней, баранів. Але шість років тому захопився бджільництвом. Його історія почалась зі знайомства з «чужими» бджілками. На земельній ділянці Сергія орендував землю інший бджоляр. Сергій придивлявся до нової для себе справи, а потім купив перші п’ять вуликів. «Спочатку це було хобі, за три роки воно переросло у повноцінний бізнес. Бджоли мене захопили», — ділиться Ніпрун. Зараз його пасіка нараховує сто вуликів. Разом із колегою Миколою Альохіним має спільну майстерню, де робить з дерева вулики, діжки, ящики та сувеніри. Але основна продукція бджоляра — мед. Він у нього різний — з акації, фацелії, еспарцету, соняшника. Аби мати гарні медодайні ділянки поряд, Сергій засіяв травами закинуті городи у селі. Домовився із сусідами — усім вигідно: на ділянках росте не бур’ян, а медодайні трави, бджоли мають з чого збирати нектар. Також Cергій пройшов кілька курсів навчання за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України». Спочатку навчався виводити маток, потім завершив курс із професійного бджільництва. Нещодавно взяв участь у новій програмі цифрового маркетингу для малого та середнього бізнесу. Креативна агенція «Miks Digital», яку Проєкт USAID залучив до програми, розробила маркетингову стратегію для бренду, створила сайт, оновила візуальні матеріали для соціальних медіа. Окремим елементом було навчання роботі у створених рекламних кабінетах Google та Facebook, а також освоєння копірайтингу.

До карантину бджоляр продавав мед на ярмарках та фестивалях. «Карантин став певним викликом – ярмарки та фестивалі не проводяться, тому треба навчитися продавати онлайн. У цьому мені допоможе сайт. До навчання цифрового маркетингу у мене не було власного сайту. Продавав свою продукцію через соціальні мережі. Завдяки Проєкту USAID я отримав нові знання з продажу, також маю свій бренд — Пасіка Ніпруна, який буду розвивати надалі», — говорить бджоляр. 

Одним із нових напрямів для розвитку своєї справи вважає фасування меду. У сезоні-2021 бджоляр планує продавати мед у скляних баночках, а також налагодити співпрацю з місцевими крамницями. За його словами, бджолярів на Луганщині багато, але місцевого меду в крамницях немає. Тож він планує виправити цю ситуацію.

Щоб здивувати покупців, розробив новинку — воскові діжки, які планує продавати як окремо, так і з медом. Мрія Сергія — навчитися збирати пролісковий мед.

«Я зараз на пасіці, адже вже починається новий сезон. Бджоли носять нектар та пилок із пролісків. Біля моєї ділянки є ліси, там багато цих перших квітів. Я читав, що можна зібрати такий мед, мрію цього навчитися», — міркує Сергій.

У перспективі луганського бджоляра – започаткувати племінну пасіку та збільшити вдвічі кількість вуликів.У його родині дід тримав пасіку. Секрети збору найкращого меду передавали з покоління у покоління. «Якщо бджолі дати все найкраще, вона віддячить найкращим медом», — так казав мій дід. Я дотримуюся цієї філософії та хочу, щоб мої бджоли були щасливими».

ФОТО З ФЕЙСБУК OLEKSANDR BILETSKYI

КАРАНТИН У БДЖІЛЬНИЦТВІ
Утім, на жаль, не всі пасічники сьогодні з оптимізмом дивляться в завтрашній день.  Попит на мед знизиться через коронавірус. Як зазначає віце-президент Асоціації переробників та експортерів меду Едуард Кричфалушій, після карантину, введеного через пандемію коронавірусу, падіння доходів призведе до зменшення споживання товарів і послуг не першої необхідності. Через це попит на мед знизиться, бо мед – не продукт першої необхідності.

«У першу чергу люди будуть закривати базові потреби, відкладені через пандемію. Попит індустрії вже знизився – ми вже маємо зниження замовлень індустріальних покупців через падіння продажу кондитерських, косметичних та фармацевтичних товарів», – зазначив Едуард Кричфалушія.

За його словами, відновлення сталого попиту буде далеко не миттєвим і вихід на попередні об’єми буде сильно залежати від вирішення загальної економічної ситуації в основних країнах споживачах цих товарів та відновленні логістичних ланцюжків.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ У БДЖІЛЬНИЦТВІ

Як відомо, Україна повинна гармонізувати власне законодавство відповідно до зобов'язань, узятих перед Євросоюзом, і вимог, які ЄС висуває до виробників у частині реалізації політики європейського зеленого курсу (Green Deal).
У рамках цієї політики, запропонованої президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Леєн, опубліковані дві важливі стратегії: Farm to Fork (F2F) та Biodiversity.

Запилювачі, у тому числі бджоли, є частиною обох стратегій. У Biodiversity головний акцент зроблений на охороні та відновленні природних територій, стимулюванні розвитку сталого та органічного сільського господарства.
Biodiversity наголошує на скороченні використання шкідливих пестицидів задля зниження негативного впливу на природні екосистеми та збереження запилювачів. Також бджолам присвячена частина розділу "Повернемо природу назад у землі сільськогосподарського призначення" стратегії F2F.

Влада повинна й надалі створювати в Україні безпечну інфраструктуру для розведення бджіл та умови для доступу виробників сільськогосподарської продукції до ринків ЄС відповідно до цілей "Зеленого курсу".

БДЖОЛЯРІ У ЗАРУЧНИКАХ ПОЛІТИКІВ ТА ЧИНОВНИКІВ

Утім, на 30 році незалежності України, після зібраних мільйонів тон меду і завойованих сотень найвищих нагород на міжнародних виставках,  українські бджолярі стали заручниками політичних амбіцій. У розпорядження редакції газети «День» потрапила копія звернення, надісланого до  вищих посадових осіб держави від громадських організацій, учасників дружньої Платформи «Національний Конгрес Українських Бджолярів» з проханням зупинити процес руйнації бджільницької  галузі України «через недержавницькі дії, непрофесійні поспішні рішення та спроби ухвалення неякісного альтернативного законопроекту «Про розвиток бджільництва та захист бджіл» ( 5274-1, автор – народний депутат від фракції «Слуга народу» Марина Нікітіна), які  мають місце саме зараз в цей час у Верховній Раді України».

«На очах всіх пасічників, під видом законотворчості,  відбувається брутальна оборудка із сумнівною метою і зі шкідливими  наслідками  для кожного бджоляра і для галузі загалом», - пояснює у коментарі «Дню» Голова ГС «Київська обласна спілка пасічників» Петро Шалієвський.
19 березня 2021 року було зареєстровано у Верховній Раді законопроект «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» № 5274. Автор – Вадим Івченко. А вже 25 березня 2021  року було зареєстровано  у альтернативний законопроект «Про розвиток бджільництва та захист бджіл» 5274-1, автор – Марина Нікітіна. 

Річ у тім, що зареєстрований депутатом  Верховної Ради Мариною Нікітіною,  так званий «альтернативний» законопроект 5274-1, за словами Петра Шалієвського, є повною копією міністерського проекту, який  в даний час знаходиться на опрацюванні в Мінекономіки і мав подаватися за Регламентом Уряду, після опрацювання,  на розгляд до Кабінету Міністрів України, а після експертизи, за підписом Прем’єр-міністра України,  -  до Верховної Ради України. Крім того, текст  «альтернативного» законопроекту повторює норми  чинного старого Закону України «Про бджільництво» 20-літньої давнини.

За словами Петра Шалієвського, депутатка від фракції «Слуга народу» Марина Нікітіна – «авторка»  так званого «альтернативного» законопроекту, участі в міністерський  розробці  не брала. Тому,  пасічники були щиро подивовані її законотворчій ініціативі.  А вже 14 квітня , на засіданні Комітету Верховної Ради з питань земельної та аграрної політики – стало ясно, що основний законопроект 5274, напрацьований Авторським колективом фахівців бджільництва,  будуть виштовхувати з Верховної Ради, а інструментом для цього і став зареєстрований альтернативний законопроект.

«На засіданні Комітету 14 квітня 2021 р було очевидно, що депутати  - члени Комітету Верховної Ради України з питань земельної та аграрної політики не знали про що йде мова, не було попереднього вивчення  та аналізу основного та альтернативного законопроектів, відсутні порівняльні таблиці щодо порівняння основного та альтернативного законопроектів з відповідними коментарями і пропозиціями депутатів  і,  попри це все, формально прийняте  безпідставне упереджене рішення - рекомендувати депутатам Верховної Ради України прийняти за основу при  першому читанні альтернативний законопроект. Насправді, альтернативний законопроект має  декларативний характер, не несе нічого нового, а повторює чинний старий закон, консервуючи проблеми  галузі на роки», - розповідає Петро Шалієвський.

Голова ГО «Білоцерківське районне товариство бджолярів» Петро Вергелес переконує: «Пасічники  України не хочуть політичного, корпоративного, амбіційного протистояння. Пасічники очікують неформального закону  - «Закон заради Закону», а реального вирішення проблем бджільництва,  через впровадження норм, запропонованих у основному законопроекті 5274 «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл», що захищатимуть пасічника, національний ринок і збережуть бджолу».

«Не секрет, що в Україні бджільництво є популярним промислом протягом багатьох століть. Зараз, галузь бджільництва -  джерело заробітку для малого та середнього бізнесу в селах. В галузі сьогодні понад 400 тисяч бджолярів. З родинами - це більше 2 млн. мешканців сіл і міст України. Це ті люди, які чекають змін роками, щоби не бути лише постачальниками великому бізнесу і не «просити» достойну ціну за мед  при здачі його оптовику, щоби  не никатися з баночками меду по базарах, а бути в законодавчому полі і вийти повноправними учасниками національного ринку, міжнародних ринків з цілою палітрою продуктів бджільництва – це  мед,  прополіс, пилок, віск, це самі бджоли, тощо. Ці всі люди – власники товарних пасік, племінних господарств, виробники обладнання і реманенту та інші  хочуть мати місце на ринку законне, хочуть виходити з «тіні», працювати для споживача, турбуючись про безпечність своєї продукції», - говорить Голова Правління ГО «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» Тетяна Васильківська.

За її словами, в основному  законопроекті № 5274 враховані, зокрема, деякі   норми, що містяться в законопроекті «Про захист рослин»  ( 4600) щодо  імплементації ряду Директив ЄС  і Регламентів ЄС. Тоді,  як в альтернативному законопроекті 5274-1 цього  нема.

Альтернативний базується на старій базі чинного законодавства. З  прийняттям альтернативного законопроекту 5274 -1 галузь бджільництва України рухатиметься в протилежний від процесів в ЄС бік щодо питання збереження бджіл та застосування пестицидів без порушення регламентів і правил, щодо створення реальних моделей співпраці аграрія і бджоляра. В основному законопроекті 5274  враховані нові норми нещодавно прийнятого Закону України  «Про ветеринарну медицину», що також містить норми ЄС.  В альтернативному законопроекті 5274 -1  взагалі питання, пов’язані з ветеринарно-санітарними заходами заплутані і  це дає можливість зловживань Держпродспоживслужбі та іншим структурам.

Член Ради ГО «Спілка пасічників Казанківщини» Микола Бондар зазначає, що ключовим в  основному законопроекті № 5274 є запровадження норм для реального розвитку селекції у бджільництві, відміна «Плану породного районування», норми, введеної в 2000 році для поділу України на три зони, в кожній з яких дозволено використовувати тільки одну визначену породу бджіл. Ця норма абсурдна з точки зору економіки ведення пасічницької роботи бо не дозволяє використовувати передові досягнення світової селекції не дає пасічнику право використовувати ті породи бджіл які йому підходять з технологічної і економічної доцільності. Іде маніпуляція, що ніби «Планом породного районування» можна зберегти аборигенних бджіл. Це не так. Бо «План породного районування» не може апріорі виконати цю функцію.

«Не можна всю Україну перетворити на суцільний заповідник всупереч інтересам пасічників і тенденціям розвитку бджільництва, а для збереження аборигенних бджіл існують інші механізми, які  також запроваджуються основним  законопроектом №5274», - у підтвердження думки Миколи Бондара, заявляє Голова ГО «Братство бджолярів «Радехівщина»  Зіновій Твердохліб.

«Фактично,  «План породного районування» перетворився на лобіювання власних інтересів певних груп, які його використовують для монополізації ринку і для прибирання  конкурентів. «План породного районування» ставить бджільництво при виконанні його вимог на межу колапсу», - стверджує член Ради ГО «Пасічник Волині» Андрій Бабій.

Альтернативний законопроект 5274-1 -  залишає  План породного районування і вводить в дію жорсткі механізми по його реалізації.  Це іде в розріз також з  діючим Наказом 553 щодо ввезення в Україну бджіл - можна ввозити здорових бджіл без застереження щодо породи, що сприймають партнери інших країн позитивно. Сьогодні Україна має можливість експортувати бджолиних маток до Канади і  «План породного районування» може унеможливити  цей процес, адже буде порушено  паритетність торгових відносин.

Крім того в  законопроектах 5274 та 5328 чітко прописані норми щодо відповідальності землекористувачів в питаннях застосування пестицидів і агрохімікатів.

«І на мою думку , - каже Голова ГО « Обласна спілка Дніпровський пасічник»  Сергій Староконь , - чіткі норми вигідні і аграріям і бджолярам, щоби зберегти бджіл , які приносять запиленням кращі врожаї. Має скінчитися протистояння між аграріями і бджолярами через введення культури платних послуг запилення».

Коли аграрій запрошує на запилення пасічника з пасіками, то він ніколи не застосує токсичних для бджіл  пестицидів, а навпаки буде старатися разом з пасічником створити таку співпрацю, аби всі мали прибуток і  при  цьому зберегти бджіл, а відтак і довкілля.
Натомість, в альтернативному законопроекті 5274-1, обурені бджолярі, лише декларуються порушення в галузі бджільництва без реальних механізмів уникнути таких порушень і захистити бджоляра від розорення і бджіл від отруєння і загибелі.

Пасічники  громадських організацій Платформи Національний Конгрес Українських Бджолярів  переконані: бджолярство – не місце для політичних баталій.  Важливо, щоб законотворча діяльність не стала на заваді розвитку галузі бджільництва України,  що є експортно орієнтованою, є на стику багатьох секторів економіки ( екологія,  ветеринарія, рослинництво, виробництво продуктів харчування, лісове господарство,  виробництво обладнання і реманенту, фармація, медична практика, туризм, косметична промисловість, хімічна промисловість, легка промисловість, авіабудування,  цивільна та оборонна промисловість, IT технології), має  важливу соціальну складову у збереженні та стійкому розвитку  сільських територій і має ресурс зайнятості населення більше 2 мільйонів людей.