Голова Ради НБУ Богдан Данилишин – «Про немонетарний характер основних чинників інфляції та економічну ситуацію»
Динаміка зростання споживчих цін у березні очікувано прискорилась. Зростання індексу споживчих цін у березні становило 1,7%, прискорившись у річному вимірі до 8,5% (порівняно з 7,5% у лютому). Така його динаміка в цілому відповідає очікуванням Національного банку щодо посилення інфляційного тиску у I півріччі 2021 року та обумовлюється дією як факторів з боку пропозиції (нижчий від минулорічного врожай, подорожчання енергоносіїв), так і окремих факторів з боку попиту (зростання споживчого попиту внаслідок підвищення соціальних стандартів). Базова інфляція у березні зросла на 1,6% до попереднього місяця та на 5,9% до березня 2020 року, залишаючись у площині цільового діапазону Національного банку.
Як у 2020 році, так і на початку 2021 року переважна частина чинників, які здійнюють вплив на динаміку інфляції мають немонетарний або структурний характер. За нашими оцінками, із загальної інфляції в березні на рівні 8,5%, близько 7,6 в. п. було згенеровано компонентами, що мають високий ступінь немонетарного впливу. Річні темпи зростання цін за немонетарними складовими ІСЦ у березні становили 11,9%, порівняно з 2,9% зростання цін за компонентами, які є більшою мірою залежними від монетарних чинників. Про слабкий вплив на ціни фактору сукупного попиту також свідчить значна нерівномірність зростання цін за окремими категоріями споживчих товарів і послуг: наприклад, якщо вартість яєць зросла за рік понад як удвічі, соняшникової олії – на 48,5%, цукру – на 64,7%, то ціни на овочі за рік знизилися на 7%, а одягу та взуття – на 5%.
За житлово-комунальними послугами, вартість яких за рік зросла на 22% (у тому числі, електроенергії – на 36,6%, природного газу – на 63,6%, гарячої води та опалення – на 10,4%), рівень оплати населенням, починаючи із жовтня 2020 року, є нижчим від нарахованих сум за відповідні місяці, тоді як у I-III кварталах 2020 року обсяг сплати за надані послуги перевищував нарахування. В результаті заборгованість населення перед постачальниками ЖКП у лютому перевищила 82 млрд. гривень, що свідчить про низьку купівельну спроможність населення в умовах зростання цін та тарифів на мало залежні від попиту товари і послуги.
В умовах немонетарного характеру основних чинників інфляції оперування ключовою ставкою НБУ може мати обмежений вплив на інфляцію, який лише пригнічуватиме попит, необхідний для відновлення економіки, проте не матиме помітного ефекту на динаміку цін на товари і послуги, що визначаються немонетарними факторами.
Динаміка економічної активності залишається слабкою. За оцінками Мінекономіки скорочення ВВП України у січні-лютому 2021 року становило 2,8%. Зниження індексу виробництва базових галузей становило 4,2% та мало негативну динаміку практично за усіма ключовими видами економічної діяльності окрім внутрішньої торгівлі (роздрібний сегмент). Найбільший негативний внесок у загальне зниження економічної активності здійснили промисловість (-4,2% за 2 місяці 2021 року), будівництво (-12,8%) та транспорт (-7,7%), що стало результатом тривалої тенденції до згортання інвестиційної активності у цих галузях, посиленої збільшенням конкуренції на зовнішніх ринках та обмежувальними заходами у зв’язку з епідемією COVID-19.
Незважаючи на підвищення МВФ прогнозу зростання економіки України у 2021 році до 4,0% (WEO, квітень 2021 р.), темпи зростання економіки України залишатимуться суттєво нижчими як порівняно з іншими економіками, що розвиваються (+6,7%), так і світовою економікою в цілому (+6,0%). Пастка низьких темпів економічної активності вимагає рішучих дій держави зі стимулювання інвестиційної активності у базових галузях національної економіки та підтримки попиту з боку населення у період кризи.