Чи справжні то козаки, що хочуть пустити по світу готель “Козацький”
Або дещо про особливості національного патріотизму і його вплив на готельний бізнес
Народна мудрість давно помітила, що біда, зазвичай, не приходить одна. Не стала виключенням й ситуація, про яку піде нижче. Економічна криза, яка, на жаль, не оминула Україну, помножена на війну і посилена пандемією у супроводі з локдаунами, здавалося, повинна була б змусити всіх нас - державу, бізнес, бюджетників, захисників і тих, хто сумлінно працює на перемогу в тилу, “маленького” українця і великого патріота - міцно об”єднатися. Принаймні до моменту подолання спільних негараздів і спільних ворогів. Адже навіть дики тварини під час пожежі в лісі це чудово розуміють і рятуються разом. Натомість люди далеко не завжди готові переймати цю просту логіку. А інколи відбувається до навпаки. Не те що рятівне коло не кинуть, а ще й олії у вогонь додадуть.
“В умовах жорсткого випробування - пандемії, яка вже понад рік продовжує набирати обертів - підприємствам практично всіх галузей економіки важко не те що розвиватися, - навіть виживати”, - ділиться наболілим директор ДП Міністерства оборони України “Готель “Козацький” Віктор Куліш. Відомий факт, що чи не найбільшого удару було завдано саме готельному бізнесу. Безумовно, Україна не стала виключенням загальносвітових тенденцій. І якщо вакцину від Covid-19 для людей таки винайшли, то щеплення для “хворого” туризму - поки ні...
- Наше підприємство поки вистояло, адже менеджмент і колектив робили навіть неможливе, винаходили нові підходи і способи, щоб хоч якось втриматися на плаву, - говорить В. Куліш. Проте заради справедливості не втаємничує: “Наслідки на межі катастрофічних, хоча у фінансовому плані їх, до певної міри, можна було нівелювати. Як варіант, в старий, як світ, спосіб - завдяки тривіальній оренді цілих 1650 квадратних метрів, які не просто “гуляють”, а ще й збитки примножують”.
Дійсно, мало кому відомо, що неподалік від основного корпусу “Козацького” - готельного комплексу, відомого навіть за межами держави і розташованого прямо у серці столиці - на Майдані Незалежності - є ще один. Він менш відомий. Хіба що у певних категорій професіоналів, наприклад, у вогнеборців, про що дещо нижче... Хоча носить не менш гучну назву “Козацький Дім”. Але з ним, як у народному фольклорі, як з тим ліктем, що близько, та не вкусиш. Хоча цей Дім цілком міг би стати для “Козацького” чарівною фінансовою палічкою. Чому ж цього не сталося?
Якщо говорити суто офіційно і юридичною мовою, то суть проблеми виглядає вже кільканадцять років так. У Державного підприємства “Готель “Козацький” Міністерства оборони України відсутній доступ до власних приміщень за адресою: м. Київ, провулок Шевченка, 5. Ця будівля була зайнята в 2014 року невстановленими особами, за деякими відомостями - бійцями полку “Азов”.
Ще у 2014-у на підставі звернення Голови Київської міської державної адміністрації від 18.03.2014 №327 до Міністра оборони України окремий корпус ДП МОУ “Готель “Козацький” (Шевченка, 5), який складається з будівлі готелю та господарських приміщень, було виділено для проживання активістів Майдану - бійців батальйону “Азов”. Підрозділ, як відомо, був підпорядкований Головному управлінню МВС України в Київській області і брав активну участь в Антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях.
Строком тимчасового перебування у приміщенні готелю у листі було визначено 31.05. 2014 року. Разом з тим, 01.10.2014 за сприяння органів, що мають владні повноваження, між ДП “Готель “Козацький” та громадською організацією “Товариство сприяння Збройним Силам України та Військово-Морським Силам “Патріот України” було укладено договір №01-10/2014 про відшкодування витрат. При цьому, Договір оренди із “Громадською організацією “Товариство сприяння Збройним Силам України та Військово-Морським Силам “Цивільний корпус “Азов” не укладався. Наразі підписантом був Білецький А.Є. А з відшкодуванням витрат якось не склалося - орендарі, вочевидь, їх “пробачили”.
Звичайно, цей сюжет став би надзвичайним для українських реалій, якби майнові суперечки було б вирішено в мирний спосіб. Але дива не сталося - почалася судова тяганина. 15.07.2019 Господарським судом міста Києва (повний текст рішення складено 01.08.2019р.) у справі №910/4153/19 винесено рішення, яким позов ДП “Готель “Козацький” задоволено повністю. Саме ним зобов’язано вищезгадану громадську організацію звільнити приміщення (пров. Шевченка, 5) у строк не пізніше 30 календарних днів з дати набрання чинності цим рішенням.
Судовий серіал відбувався за традиційним сценарієм. 01.10.2019 Північним апеляційним господарським судом винесено постанову про залишення без задоволення апеляційної скарги, поданої відповідною громадською організацією. Рішення суду першої інстанції залишено без змін. А оскільки судове рішення першої інстанції набрало законної сили, була подана заява про видачу виконавчого документу. Відтак вже 10.12.2019 року відкрито виконавче провадження.
Далі тривіальний, на перший погляд, судовий серіал перетворюється на трилер - додаються елементи детективного жанру. Державний виконавець повертає виконавчий документ і при цьому зазначає у постанові про повернення виконавчого листа, що за адресою пров. Шевченка, 5 зареєстрована громадська організація “Ветеранське братерство” (код ЄДРПОУ 41664370). Хоча згоди на розміщення будь-якої громадської організації ДП “Готель “Козацький” не надавало (!)
Але й це ще не все. За час знаходження громадських організацій в приміщенні пров. Шевченка, 5 вони заборгували ДП “Готель “Козацький” станом на 01.03.2021 року 1 459 358,37 грн. (земельний податок, комунальні послуги). Зрозуміло, що пеню та штрафи ніхто не відміняв. Відповідно борги ростуть, як на дріжджах. І ця цифра була б в рази більша, якби керівництво ДП через несплату заборгованості з 1.05.2020 не припинило постачання електроенергії та інших послуг.
Незважаючи на низку заходів, “віз і нині там”. Приміщення до сих пір залишається у неправомірному користуванні ГО "Ветеранське братерство". Тому ДП “Готель “Козацький” вимушено звернулося з Позовом про зобов`язання звільнити його від “непроханих гостей”, які, по суті, привласнили будівлю готелю площею 1151,5 кв.м і три прибудови до неї (238,6 кв.м, 176 кв.м, у тому числі лазні - 86,3 кв.м). Чергове засідання з цього приводу відбудеться у Господарському суду м. Києва, 1.04.2021 року (справа № 910/19070/20).
Здавалося б очікувати чергового судового рішення залишилося не довго. Разом з тим, з великою ймовірністю можна прогнозувати, що крапку на цьому ставити зарано. Адже ніхто не застрахований від апеляції, касації і т.п. Так само, як і від повторення надзвичайних подій. Наприклад, про яку мова нижче. А при такому форс-мажорі не факт, що буде що повертати. Навіть за умови позитивного рішення судів всіх можливих інстанцій. Шукай потім винних, як вітра в полі... А про збитки й говорити годі.
5 лютого 2021 року близько 16.30 год., на гарячу лінію ГУ ДНСН України у м. Києві надійшло повідомлення про пожежу в дворі “Козацького дому” за адресою: м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 5, яке належить ДП “Готель Козацький”. Співробітники ГУ ДНСН України у м. Києві, отримавши виклик, негайно виїхали на місце з метою локалізації пожежі.
Одразу після події, сторінки PR-технологів Андрія Білецького вибухнули гучними заявами про підпал з боку невідомих активістів. Вірогідно, іміджеві втрати на тлі такого безпринципного ставлення власних бійців до помешкання виявились неприпустимими, проте, – врешті настали.
Відповідно до звіту надзвичайників вже більше півтора року в приміщенні “Козацький дім” відсутнє водопостачання і електромережа, опалення, а також працююча система пожарної безпеки. Як виявилось, подібна ситуація склалась через відмову представників партії “Національний корпус” оплачувати користування приміщенням та забезпечення його функціонування і утримання. В Нацкорпусі цей факт пояснили відсутністю фінансування, і аж ніяк не виявили стурбованості завданням тим самим збитків місту Києву та його культурній і історичній спадщині, не кажучи вже про загрозу життю пересічних громадян.
За фактом пошкодження будівлі пожежею та завдання матеріальних збитків ДП “Готель “Козацький” подало відповідну заяву до Шевченківського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві. За її розглядом 09.02.2021 року було відкрито кримінальне провадження № 12021100100000499.
Безумовно, поліція колись встановить винних у пожежі, а фахівці - розмір збитків. Хоча є певні сумніви щодо їх швидкого відшкодування, власне, як і відшкодування як такого. Швидше за все чергові мільйони “зависнуть” на папері, як борги за комуналку.
Замість післямови.
Зрештою це глухий кут і “козаки” з ГО "Ветеранське братерство" таки пустять по світу Державне підприємство Міноборони? Чи з цього тупика є вихід? На другий варіант є сенс розраховувати лише у тому випадку, коли семирічна проблема ДП “Готель “Козацький”, яке не може використовувати свої приміщення за призначенням, отримує значні збитки та, як наслідок, має значну заборгованість перед своїми працівниками й постачальниками, стане актуальною не тільки для його керівництва.
Американец Фрэнк Ллойд Райт ще у минулому столітті сказав: “Займатися бізнесом - те саме, що їхати на велосипеді. Або ви рухаєтесь вперед, або падаєте”. На його щастя, він не знав про особливості бізнесу по-українськи. Коли навіть ті, кому пішли на зустріч і “пустили у прийми” можуть встромити лома у колесо велосипеда, який набирає швидкість. При практично повній беззубості “судді на треку” - кількох уповноважених державних органів та їх представників.
Останнім часом на самому верхньому рівні лунає все більше розмов щодо так званих інвестнянь. Для іноземних інвесторів. Ніби прийняли закон чи ось-ось допрацюють. До кожного з таких іноземців, кажуть, приставлять мінімум заступника міністра, якщо на всіх не вистачить міністрів. Безумовно, справа потрібна і корисна. Час покаже. Але чи не пора замислитися над тим, чи не закріпити, нарешті, не нянь, а конкретних посадових осіб з певними повноваженнями за рідними ДП та іншими вітчизняними виробниками, щоб їм просто не заважали робити свою справу. А перед цим - не залишити “дірок” у господарському законодавстві, через які, як через сито, ділки від бізнесу і просто нечисті на руку, прикриваючись всім, що потрапляє під руку - від псевдо патриотичного гасла до красивої назви ГО вичавлюють з держави, що воює, останні ресурси, як фінансові, так і матеріальні. А після - запитати результат. Не має сумніву - він буде!
Валентин Сорока