ТАЄМНИЦЯ ЧОТИРЬОХ: з якою метою насправді були «обрані» члени конкурсної комісії САП за квотою Ради прокурорів, і до чого тут ЦПК?

Ганьбили одних та співали дифірамби іншим

Надмірне виття активістів-грантовиків Громадської організації «Центра протидії корупції» під час обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було занадто помітним. В інформаційному просторі з самого початку лунали тільки їх образливі та відверто ганебні вислови стосовно семи членів, яких було обрано до конкурсної комісії за квотою Верховної Ради України. І з тим же запалом ті ж самі активісти (Віталій Шабунін, Дар’я Каленюк) співали дифірамби чотирьом членам комісії, обраним за квотою Ради прокурорів. З чого б це така уважність до одних та зневага до інших членів комісії?

Як активісти починали порочити сімку, обрану до комісії ВРУ

За силою ненависті у критиці на адресу членів комісії, обраних за квотою ВРУ, можуть порівнятися хобо що патетичні виступи пані Климпуш-Цинцадзе (до речі, крім Климпуш-Цинцадзе та ЦПК, ніхто в Україні на членів комісії не наскакував): 

«…знайшли людей, які готові бути слухняними, які готові виконувати політичне замовлення. Ці люди не відповідають критеріям, які закладені в закон, який говорить, як саме і на основі яких кандидатур формується комісія». 

Скріншот: сайт prm.ua

«Ухвалені Верховною Радою кандидати не відповідають нормам закону про прокуратуру в плані досвіду й доброчесності, — безапеляційно заявила виконавчий директор ГО «Центр протидії корупції» Дар'я Каленюк.

Активістка пройшлася по кожному, хоча її відчайдушні вислови більше нагадують слова ображеної однокашниками школярки, адже, за її логікою, ці члени комісії саме тому не підходять, адже складаються з: завідувачів кафедр; відомих вчених; Заслуженого юриста; Заступника голови Спілки юристів України; екс-працівників правоохоронних органів (полковника, генерала, прокурора).

Каленюк проявляє свої ревнощі до крісла в комісії такими словами:

 «Депутати кажуть, кандидати дуже розумні, з науковими ступенями. Але, наприклад, Євген Соболь захистив дисертацію про права людей з інвалідністю. Не має уявлення, що таке боротьба з корупцією. Гуджал працював в органах прокуратури до 2019-го. Коли генпрокурор Руслан Рябошапка почав очищати кадри – не захотів проходити атестацію. Не міг пояснити походження своїх статків. Слухала запис співбесіди з Коваль і Бусол. Не уявляють, про що мова. Жодних знань про специфіку антикорупційної діяльності».

Або:

«Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія обманює, що в жодних зобов'язаннях перед західними партнерами не зафіксована незалежність антикорупційних органів. Це голосування стало відвертим плювком в обличчя тих, хто нас підтримував».

«Я передала пану Боррелю детальний опис проросійських і проколомойских сил в парламенті, які атакують прозахідний вибір України, але самі вибирають компанії в ЄС для ведення свого бізнесу», - розповіла про зустріч Каленюк, яка має доступ до тіла високих американських фігур.

Так само ЦПК пожалилися міжнародникам, і ті вибили з членів комісії  начальника відділу докторантури й аспірантури Національної академії внутрішніх справ Олексія Дрозда, чим опустили нижче плінтусу Верховну Раду України, яка його обрала до членів конкурсної комісії. Міжнародники показали, хто в будинку господар – що в державі діють не закони України, а вказівки іноземців, за наущенням Шабуніних.

Чим погана сімка?

Наведу деякі приклади висловів у ЗМІ активістів.

Так, активісти вважають великою проблемою сімох членів комісії, обраних ВР України (Коваль К., Бусол О., Гуджал А., Соболь Є., Романюк Б., Навроцький В., Дрозд О.), хоча й не пояснюють, чим вони такі погані, і прилюдно висувають стосовно них передчасні або марні підозри. Зверніть увагу, як саме поданий активістами матеріал – вжито словосполучення «проблеми залишаються», що слід розуміти, що вони вже були й раніше:

«Найголовнішою проблемою залишаються члени комісії за квотою Верховної Ради, які очевидно намагатимуться затягувати процес або маніпулювати під час нього.

Активісти нічого не збираються нікому пояснювати. Активістам все просто «очевидно», і все тут – ну, очі в них бачать гостріше, ніж у іншіх: 

«Очевидно, що окремі члени комісії за квотою парламенту намагатимуться штучно завищувати бали певним кандидатам і занижувати іншим».

«Також обрані за парламентською квотою члени Конкурсної комісії можуть продовжувати спроби блокувати важливі рішення».

І, нарешті, використовуючи свій подібний  досвід під час членства в різних подібних комісіях, про який членам чинної комісії від ВРУ, навіть не спадало на думку, активісти пишуть:

«… якщо представники ОПЗЖ чи групи «За майбутнє» в комісії наважаться на такі маніпуляції, це не залишиться непомітним і точно стане причиною скандалу».

Далі активісти переходять вже майже до погроз членам комісії, обраним ВР України, чим заздалегідь налаштовують українців на те, що чотири члени комісії від Ради прокурорів, тобто три міжнародні експерти Нона Цоцорія, Томас Фаєрстоун, Драго Кос та один міжнародний грантовик з України Роман Куйбіда, апріорі є бездоганними, на відміну від нещасної сімки, яка пасе задніх:

«Тобто синхронне завищення балів від представників парламенту одним кандидатам і їх заниження іншим буде, по-перше, очевидним і точно змусить реагувати міжнародних експертів у комісії».

 Нона Цоцорія, яка «дуже любить» Україну

Скільки можна відмити міжнародних коштів, якби членами комісії були активісти-грантовики?  І ніякої користі з бідних вчених, яких обрано членами комісії від ВР, адже вони працюють на громадських засадах, і, навіть приїжджають регулярно  за власні кошти до Офісу Генпрокурора на «роботу». Обідом їх теж там ніхто не годує, як ми з’ясували.

І навпаки, члени комісії-міжнародники, стовідсотково отримують за свою роботу в Україні чималі кошти, яких вони б ніколи так просто не заробили в своїх державах. Адже, ходить до Офісу їм не треба. Сиди собі вдома на теплому дивані та іноді, раз через три засідання, виходь у скайп. 

Ми передивились всі відео-трансляції засідань. Особливо не жалує своєю присутністю на засіданнях член комісії Нона Цоцорія, яка взагалі припинила виходити на зв’язок з комісією наприкінці 2020 р. та у 2021 р. Про таку ситуацію свідчать коментарі голови комісії Коваль К. в ZOOM.

Інші члени від Ради прокурорів – Томас Фаєрстон і Драго Кос не бачать нічого страшного в тому, щоб у будь-який момент покинути засідання. У той час, коли сімка працює по 4-5 годин без перерви, міжнародники особо не напружуються – можуть бути в ефірі пів години, годину, дві години, та ще ми зафіксували рекорд – 8 хвилин присутності в ефірі Нони Цоцорії, яка раніше заявляла на камери, що «дуже любить Україну».   

Які наслідки це несе? Як оголошують в таких випадках секретар конкурсної комісії Олена Бусол і голова Катерина Коваль,  через відсутність кворуму, комісія не має права працювати далі. 

При тому сама ж Нона Цоцорія палко виступала за введення квот при голосуванні, і не погоджувалась на порядок голосування простою більшістю, що, як виявляється, значно б спростило роботу комісії та прискорило процес. Натомість, сімка від ВР, на першому засіданні довго «тримала оборону», та не погоджувалась на квотний принцип, наводячи свої аргументи.

Як «пречудова» четвірка дотиснула членів від ВРУ та протягнула квотний принцип голосування

Навіть судді обурюються дивацтвами конкурсу та пишуть в соціальних мережах таке: « Вот хотят соросята получить своего руководителя САП, и этому всеми руками помогают наши доморощенные "руководители". Так зачем же вы все сразу же допускаете нарушения в конкурсе на главу САП? Что вам мешает сделать все чисто, без нарушений, чтобы потом никто не обжаловал в суде? Зачем вы сразу делаете так, чтобы все пошли в суд и обжаловали эти конкурсы?" - задаются вопросами авторы поста. В качестве примера они приводят формулу, где решение считается принятым при условии обязательного голосования "2 членов от Рады прокуроров и 5 членов от Верховной Рады". "Но заполненная Формула "2+5" изначально ущербная и неправомерная, поскольку такого нет ни в Законе о прокуратуре, ни в других законодательных актах. Для начала: всего у нас в комиссии 11 членов. Значит большенство - 6 человек. Таким образом, решение может быть принятым тогда, когда свой голос за кандидата на главу САП отдадут любые 6 членов комиссии. Но никак не формула "2+5". В добавок ко всему, эта формула нарушила принцип равенства", - объясняют судьи. 

Скріншот: сайт vz.ua

Це підтверджує і головуючий на першому засіданні конкурсної комісії САП Богдан Романюк. Він привертав увагу комісії на те, що стаття 8-1 Закону «Про прокуратуру» не вимагає квотного голосування. В законі лише зазначено, що  конкурсна комісія є повноважною, якщо до її складу призначено не менше шести осіб.

Про корупційну складову квотного принципу, на якому наполягала четвірка міжнародників, попереджала тоді і член комісії Олена Бусол. 

Активно проти квот виступав Андрій Гуджал та інші члени комісії із сімки ВРУ. На другому засіданні здалася Катерина Коваль, яка таки віддала свій голос на угоду четвірці, чим розблокувала патову ситуацію, створену членами-іноземцями.

Отже, закон для членів комісії, обраних від Ради прокурорів, не писаний.

Не знають української мови

Іншою проблемою, яку створила участь в конкурсному відборі міжнародних експертів, є постійний синхронний переклад кожного виступу з української мови на англійську.  І це не зважаючи також на витрачання чималих грошей на перекладачів.

Із-за необхідності довгої процедури перекладу, при перегляді трансляцій засідань, за екраном засипають навіть самі витривалі журналісти, не дивлячись на  інших зацікавлених громадян.

Виникає питання – чому не обрати членами конкурсної комісії членів, які хочуть працювати в нашій країні та при цьому знають українську? Хіба можливо таке, щоб в комісії до США обирали українця, який не знає англійської мови? Тож, звідки ці люди, які прагнуть посісти крісло члена комісії в іншій державі?

Неуповноважений «Головний рупор комісії»

І, нарешті, безмежний мандат бути «голосом» конкурсної комісії, отримав від міжнародних партнерів грантовик Роман Куйбіда, який на всіх каналах і інтернет-ресурсах тепер мусить говорити тільки те, що скажуть йому міжнародні партнери. І, щось підказує, що грантовик не може працювати безкоштовно. 

Роман Куйбіда, який не зважаючи на те, що як «судовий експерт» вже 12 років проводить судову реформу, тим не менш, у листопаді 2020 р. пише статтю «Судова реформа повинна розпочатися зі змін у структурі суддівського самоврядування», потихеньку зливає всю інформацію про те, що відбувається в комісії, своїм давнім друзям – «Центру протидії корупції». З цієї інформації активісти ЦПК і черпають натхнення, та виливають потім свої настрої, як брудну воду, в інтернет, та вкладають у вуха західним лідерам.

Між тим, Куйбіду Романа ніхто в комісії не уповноважував на роль головного глашатая конкурсної комісії. Наскільки ми вивчили відео-трансляції засідань, комісія проголосувала за те, що прес-релізи може надавати тільки Голова Катерина Коваль. Але поки що до журналістів Голова комісії не виходила. 

Справжня мета перебування в комісії четвірки міжнародних партнерів

Щоб зрозуміти справжню мету міжнародників, згадаємо недалеке минуле.

Із інтерв’ю з екс-Генеральним прокурором Шокіним:

- Но вы все-таки согласились с тем, что к вам приставили человека со стороны и даже выдали ему карт-бланш на осуществление реформы в ГПУ?

Мне изначально Давид понравился, он мне был как сын, и я гарантировал ему, если нужно, помощь. Он же рассказывал, что под него выделяют деньги американцы, за счет этих средств мы проведем конкурс, полностью переделаем фасад здания Генпрокуратуры, уберем турникеты и т.д. Уже тогда я понимал, что в ГПУ есть узкие места, и нужны перемены. Преобразования начинались неплохо, пока не вскрылась история с $2 млн на реформу. Подготовленные под эгидой Давида тесты - там был просто мрак, из 1578 вопросов треть касалась Грузии, какое отношение это имеет к Украине? Мы срочно сели и эту чепуху отбросили. Дальше встал вопрос, кому и как платить за их подготовку. Ко мне пришла главбух, и говорит, что хотя речь идет о реформе ГПУ, мы ни копейки не получали на эти цели. Бенефициарами выступали почему-то "Центр противодействия коррупции" и Одесская ОГА, где был губернатором Саакашвили. Судьба этих денег неизвестна, а нам сбросили балласт... После этого начался форменный цирк - именно нас начали обвинять, что мы саботируем реформу. Президент звонил мне и кричал, что я срываю тесты... 

Скріншот: сайт strana.ua

Зі Стенограми засідання Комітету з питань запобігання і протидії корупції від 06 червня 2018 року Розгляд питання про обрання незалежних аудиторів НАБУ

Питання першого заступника голови Комітету САВЧУКА  Ю.П. до Томаса Фаєрстона, який подався на посаду незалежного аудитора:

- Ви работали два срока юридическим советником посольства США в Москве. Как сообщила русская служба БИ-БИ-СИ в Нью-Йорке в сентябре 2012 г. вы ушли из минюста и поступили в московский офис международной адвокатской конторы Baker & McKenzie.

ГОЛОВУЮЧИЙ: «Уважаемый Томас, в своем письме к комитету нашему по противодействию коррупции, вы указали, что вы длительное время работали при Посольстве США в Москве, проводили многочисленные тренинги для российских прокуроров, работали с Государственной Думой Российской Федерации по разработке нового законодательства, организовывали другие программы, направленные на усовершенствование системы криминальной юстиции в России. Вы также там закончили курсы криминального права и криминального процесса при Московской государственной юридической академии. Скажите, пожалуйста, у меня такой простой вопрос, просто хочу за вами понаблюдать. Вас там вообще пытались завербовать или нет, вот честно скажите? ФСБ Российской федерации с вами вело какие-то разговоры и так далее? Спасибо». 

Залишається додати, що New York Times у 2013 р. першою повідомила про те, що Томаса Фаєрстона оголосили у РФ персоною нон-грата та  вислали з Російській Федерації.

Тут треба сказати, що справжні професіонали працюють не членами комісій в інших державах, а суддями і прокурорами – у своїх країнах.  Проте, Томас Фаєрстон вже з 2012 року нічим подібним не займається навіть у своїй країні, тобто давно не є затребуваним як профі.

Віце-прем’єра Уруського помітили разом з президентом Чечні Кадировим, і навіть є фото, що спричинило великий скандал. У випадку з Томасом Фаерстоном, проглядаються подвійні стандарти, адже він, член комісії з обрання голови САП, тривалий час працював в країні-агресорі РФ, і нічого, всі мовчать, як мовчать чомусь, і служба національної безпеки.

У 2016 р. Д. Каленюк і Томас Фаєрстон працювали в одній комісії на обрання голови АРМА

До комісії поступила заява громадянина України про недовіру членам комісії із-за допущення кандидата А. Янчука до конкурсу при відсутності в нього керівного стажу, якого вимагав закон. Член конкурсної комісії Д. Каленюк на камеру заявила: «для мене це звернення не суттєво», і тут же запропонувала проголосувати саме за Янчука, бо він «сама найкраща кандидатура». За данними НАЗК, на той час не було закінчено перевірку конфлікту інтересів  на посаді заступника міністра юстиції України А. Янчука. І серед тих членів конкурсної комісії АРМА, які віддали свій голос за нелигітимного А. Янчука, був і Томас Фаєрстон.

Тобто Д. Каленюк і Т. Фаєрстон у 2016 р. привели до посади голови АРМА кандидата з подвійним порушенням закону. І ви всі знаєте до чого це призвело.

Див. Звернення громадянки Гриценко М.О. до Голови конкурсної комісії, зачитано  Стельмащуком А.В. на засіданні від 29 вересня 2016 р. (відео-трансляція на сайті КМУ, 1:12:41 хвилина.

Отже,  у Томаса Ф. все, як у тому прислів’ї – «У чужому оці соломину бачить, у своєму – бревна не помічає». 

«Незалежний» Драго Кос 

Як виявилося під час засідання, на питання секретаря Олени Бусол, кому ж таки належить програма, яку Офіс буде застосовувати при вивченні знань і здібностей кандидатів, Д. Кос вимушений був сказати на весь світ і на камеру: .. «Це ми надали». Так і залишилося загадкою, хто ці «ми»? Одне стало всім ясно, що без незалежного Д. Коса, тут не обійшлося. Назву програми так і не було озвучено. Тобто, сімка запізнюється слідкувати за розвитком подій у міжнародників.

Так само Драго Кос на засіданні на камеру обмовився про те, що «вони» все вже заздалегідь обговорили з Ноною Цоцорією та внесли свої зауваження, і він навіть хотів проголосувати за документи, про існування яких члени комісії за квотою ВРУ, навіть не підозрювали. Поспіхом закритий, від жаху розкриття таємниці, рукою рот, вже не допоміг врятувати ситуацію, адже «слово – не горобець, полетів – не впіймаєш». 

Сімка, прокинься, за Вашими спинами складають потрібні іноземцям документи!

Наклеп і ЦПК=синоніми

Наклеп – основний жанр спілкування активістів із команди Шабуніна з ЗМІ.  В ЦПК зрозуміли, що в боротьбі за ласий кусок антикорупційного пирога можна використовувати не закон, а другу сигнальну систему – слово, яке, як відомо, здатне і врятувати, і вбити.

Наклеп може маскуватися під частково достовірну інформацію, щиру оману, випадкові помилки.  І, незважаючи на наступні спростування, виграні судові процеси, каяття авторів, наклеп діє напевно – нечесне джерело інформації забувається, інформація залишається в головах людей. На це і розрахунок Шабуніна.

Тим, хто вдається до наклепу, треба лише враховувати культурний рівень аудиторії: щоб обмовити людину, скажімо, в невеликому селі, досить звинуватити його в крадіжці вівці.  А в великому місті з тією ж метою треба скласти історію про весілля в Ермітажі.  Саме таким чином в середині 80-х обмовили першого секретаря Ленінградського обкому КПРС Григорія Романова: мовляв, влаштував дочки весілля в Зимовому палаці, та ще розбив царський сервіз.  Ця відверта «качка» коштувала секретарю кар'єри.

Звідки активістам знати, яким повинен бути прокурор?

Подивіться на біографії Віталія Шабуніна і Дар’ї Каленюк! Ці двоє, у яких зовсім немає ніякого практичного досвіду, «боряться» з тим, чого ніколи наживо не бачили і не чули – з корупцією. Шабунін і Каленюк вдають, що знають, хто може бути керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури! Звідки???

Тим не менш, Шабунін і Каленюк не дуже напружуються, та не враховують при наклепі культурний та освітній рівень читачів, тому що всіх вважають дурнішими за себе. 

Агов, Шабунін, ти вже обрав нам у 2015 році Холодницького! Досить.

Лише сильні, впевнені в собі люди будують відносини зі світом за чесними правилами.  Навпаки, наклеп – це зброя слабких, якими є ЦПК і які прагнуть відірвати, під час антикорупційної  метушні, все, що можливо.

Є побоювання, що історія повториться – за участі та неабиякого тиску міжнародників на сімку (після вибуття Дрозда – вже шістку), за потуранням голови комісії К. Коваль, Україна отримає у керівники САП нового Холодницького.

Кіндрат Бездонний