Зради та злочини Анатолія Матіоса
Колишній Головний військовий прокурор Анатолій Матіос на телеканалі Мураєва "НАШ" нарешті підтвердив те, про що я писав два роки тому: він і є той щур в оточенні Порошенка, який здав Свинарчука Бігусу. Вам чудово відоме моє ставлення до ПП та його «чучундр», але ще більше я ненавиджу підступність та зрадників.
Ця історія має щонайменше два аспекти: кримінальний та етичний. Почнімо з першого.
Дії Матіоса, який злив матеріали НСРД та кримінальних проваджень, мають ознаки одразу кількох злочинів. Перший - ч.1 ст. 182 КК, тобто незаконне збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації про особу.
Далі, Матіос каже, що він злив інфу журналістам, щоб через резонанс змусити НАБУ вчинити певні слідчі дії, в результаті чого НАБУ затримало осіб та оголосило підозри, і це 2 ст.343 КК за ознаками втручання в діяльність працівника правоохоронного органу - це другий злочин.
Також, нагадую, на момент зливу інформації Матіос був заступником Генпрокурора, а відповідно мав би дати їй процесуальний хід, а не гратися в політику. Тобто фактично він покривав тяжкі та особливо тяжкі злочини, що також є злочином, передбаченим ч.1 ст.396 КК.
Що стосується етичного аспекту, то мені важко повірити в благі наміри істоти, яка продала всі економічні справи Януковича, кришувала конвертаційні цехи в зоні АТО та кинула за ґрати більше добровольців, ніж росіяни з сепарами. Він - банальний зрадник, який використав політичну боротьбу та втрутився у президентські вибори виключно заради крісла Генпрокурора. Школа підступності ім.Льовочкіна, заступником якого Матіос працював у добу Януковича (і мав бути люстрований), далася взнаки.
Також Матіос мав би стати об‘єктом американських санкцій, адже саме його підлеглий прокурор Кулик разом з Деркачем та Дубінським здійснював втручання у внутрішньополітичний процес США. Санкції щодо Кулика цілком зрозумілі, але ж він не сам ухвалював рішення, а з Матіосом та Луценком.
Отже якщо Свинарчук врешті-решт опиниться за ґратами, буде цілком логічно побачити разом з ним в камері Матіоса.
Автор: Сергій Іванов