Обкрадають інвалідів та допомагають олігархам заощадити на податках: розкрито схему УТОГ на 30 мільйонів
Дорога нерухомість, 40-тисячна армія членів організації, допомога з бюджету та податкові пільги – Українське товариство глухих може похвалитися непоганими умовами існування. Понад те, членів УТОГ перетворили ледь не на рабів, а очільники не гребують наживатись на особливих потребах своїх підопічних. Журналіст «СтопКору» Артем Поліковський провів масштабне розслідування й виявив низку схем, від цинізму яких волосся стає дибки.
Українське товариство глухих – всеукраїнська організація, що об'єднує понад 40 тисяч осіб із вадами слуху. Більшість із них не в змозі працювати за звичними для нас професіями, тому в структурі УТОГ діє низка підприємств, на які працевлаштовують інвалідів. Головою товариства, зареєстрованого як ВГО, з 2016 року є Чепчина Ірина Іванівна, яка до цього працювала заступницею попереднього очільника.
Активи УТОГ нараховують тисячі квадратних метрів нерухомості в багатьох українських містах. Зокрема, у столиці товариству належать приміщення на вулиці Нововокзальній, 8. Тут за парканом розміщені виробничі цехи й адміністративний корпус, де можна знайти кілька офісів фірм-ноунеймів, типографію, пекарню «Пироги та друзі», компанію з лиття поліуретанових конструкцій. Усі приміщення здають в оренду.
Понад те, держава щороку перераховує десятки мільйонів гривень на підтримку та розвиток організації. А там, де оперують великими активами й грошовими потоками, завжди є місце й для грандіозних корупційних схем.
Дача Медведчука, садиба Ющенка та «податковий рай» для олігархів
Як з’ясували журналісти, в орбіті УТОГ є й власні будівельні компанії, зокрема «Гарант» та «Граніт». Керівником і підписантом останнього донедавна був Іван Вужинський, який у 2003-2005 роках керував «Укравтодором» і будував відомий автобан Одеса-Київ. За що навіть отримав від експрезидента Леоніда Кучми звання Героя України.
«Гарант УТОГ» є фігурантом низки будівельних скандалів, до яких причетні найвпливовіші політики 2000-х. Зокрема, підприємство брало участь у зведенні закарпатської бази футбольного клубу «Динамо», яку місцеві називають просто «дачею Медведчука». Ідеться про спортивно-оздоровчий комплекс ФК «Динамо Київ», побудований і введений в експлуатацію у селі Жденієво Воловецького району Закарпатської області.
ФК «Динамо» поспішило офіційно оголосити, що комплекс «побудований на кошти клубу, його акціонерів і спонсорів». Крім того, бюджету Воловецького району перерахували пів мільйона гривень нібито на відшкодування лісовтрат через будівництво комплексу, а ще понад 150 тисяч гривень сплатили Держлісгоспу. На будівельні роботи був укладений і оплачений в повному обсязі контракт з підприємством «Гарант-УТОГ» Львівської обласної організації глухих.
Своєрідними «бенефіціарами» від зведення комплексу стали й «Прикарпаттрансгаз», який отримав від «футболістів» 3,2 млн грн на будівництво газопроводу до села Підполоззя, Закарпатський облавтодор та АТ «Закарпаттяобленерго». Селяни ж отримали газ, на який чекали десятиліттями до цього.
І все б нічого, але з’явилась інформація, що фінансувався весь цей бенкет коштом Львівської залізниці, а частину виконаних робіт оплатила Львівська обласна організація глухих. За цими фактами свого часу правоохоронці навіть почали кримінальне провадження за статтею «Зловживання владою». Однак пан Вужинський дуже вчасно ліг до лікарні Львівської залізниці. А згодом справу взагалі спустили на гальмах і закрили.
Пізніше, завдяки лобіюванню з боку тодішнього міністра транспорту Євгена Червоненка, структури УТОГ залучили ще до кількох грандіозних забудов — зведення Вінницького залізничного вокзалу та садиби третього президента України Віктора Ющенка «Женець» у Татарові Івано-Франківської області.
«Куратором» будівництва дачі експрезидента був Ігор Сухоруков, який задля цього неодноразово навідувався до Прикарпаття на власному літаку. Як згодом з’ясували журналісти, Ігор Сухоруков на той час працював помічником міністра транспорту і радником директора «Укрзалізниці» Зенко Афтаназіва.
Частину будівельних робіт виконував підрозділ Львівської залізниці – будівельно-монтажний поїзд №908. Який, своєю чергою, за договором субпідряду взяв собі в помічники маленьку львівську фірму «Граніт УТОГ» на чолі з тим же Іваном Вужинським.
Будівельники від УТОГ активно «співпрацювали» й із сумно відомим Державним управлінням справами, так званою «ДУСею» часів Януковича. Так, 20 грудня 2010 року на порталі державних закупівель з'явилося оголошення про замовлення Державним управлінням справами ремонту держрезиденції «Синьогора» на суму 33 млн гривень. Виконавцем робіт без проведення відкритого тендеру стало все те ж підприємство «Гарант» Українського товариства глухих.
Схема, чому залучаються саме ці структури – примітивна й зрозуміла. Адже всі підприємства УТОГ, згідно з законом, не платять податку на прибуток, а також не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та земельних податків.
Аналогічно до УТОГ держава також напряму фінансує такі організації, як «Інваспорт», Національна асамблея людей з інвалідністю, Українське товариство сліпих та Всеукраїнська організація «Союз осіб з інвалідністю України» тощо. На думку експертів, дехто з очільників цих організацій також може бути причетний до розкрадання бюджетних коштів у великих розмірах. Лише у 2020 році система закладів «Інваспорту» без сплати жодних податків «освоїла» 351 мільйон бюджетних гривень.
«Нова пошта» і схема на 30 мільйонів
Інша багатомільйонна схема заробітку на глухих взагалі вражає: членів УТОГ без їхнього відома фіктивно оформлювали на роботу до логістичної компанії «Нова Пошта». Понад те, певний час псевдопоштарям навіть нараховували заробітну плату, щоправда, надходила вона не глухим, а функціонерам УТОГ. Така схема дозволяла «Новій пошті» мінімізувати податки, а нечистим на руку представникам УТОГ — отримувати надприбутки.
Знімальна група «СтопКору» розшукала людину, яка на умовах анонімності погодилась розповісти про аферу з фейковим працевлаштуванням. Влітку пані Ірину (ім’я змінено з міркувань безпеки) неочікувано для неї попросили з’явитися у відділ кадрів «Нової пошти», де вона з подивом дізналась, що вже кілька років входить до штату компанії. Понад те, кадровики мали копії її паспорту, ідентифікаційного коду, а також трудову книжку.
Як з’ясувалось, копії документів та персональні дані, які Ірина надавала раніше для оформлення членства в товаристві глухих, в офіс «Нової пошти» передала співробітниця пресслужби УТОГ Вікторія Кириченко. За такою ж схемою пані Кириченко та її колега Наталія Бабина-Ткач таємно працевлаштували в «Нову Пошту» близько 700 людей з вадами слуху та отримали на руки 700 банківських карт, на які щомісяця перераховувалася зарплата – близько 900 гривень на кожного працівника.
За приблизними підрахунками, за чотири роки ця схема могла принести шахраям понад 30 мільйонів гривень.
Коли ситуація набула розголосу всередині УТОГ, голова товариства Ірина Чепчина пообіцяла розібратися в ситуації, однак Кириченко і Бабина-Ткач досі не покарані та продовжують працювати у пресслужбі.
Зауважимо, що на відміну від пересічних людей, які у подібній ситуації могли б звернутися до правоохоронців, особи з вадами слуху, які повністю залежать від УТОГ, такої змоги практично не мають. Адже для цього їм потрібно скористатися послугами перекладача жестової мови з системи того ж УТОГ. І від можливих репресій з боку очільників товариства вони жодним чином не застраховані.
Аби дізнатись про цю схему більше, команда «СтопКору» мала намір навідатися до очільниці УТОГ Ірини Чепчиної. Однак прямо перед візитом журналістів вона раптово пішла на лікарняний. Взяти у неї коментар бодай телефоном теж, на жаль, не вдалося.
«Віджати все»: як в УТОГ наживаються на інвалідах
Понад те, у товаристві примудряються наживатися практично на всіх аспектах життя й праці підопічних.
У 2011 році Фонд соціального захисту інвалідів провів тендер із закупівлі мобільних телефонів для глухих. Учасниками торгів стали компанії «Тайгер ГК», яка, вочевидь, була суто технічним кандидатом, оскільки навіть не спромоглася зібрати потрібні документи, та компанія «БМС Консалтинг», з якою зрештою уклали угоду на постачання понад 8 тисяч телефонів.
У тендерних умовах не прописали ані модель, ані марку пристроїв, тому підрядник поспіхом запропонував «Флай-ДС 165», які на той час вже давно зняли із виробництва через недосконалість. При цьому за гаджети переплатили майже вдвічі: замість 300 гривень їх придбали за 570. На цій ганебній закупівлі держава втратила щонайменше мільйон гривень.
І це – непоодинокий випадок непрозорих тендерів у «країні глухих». Кілька років тому Херсонська швейна фабрика УТОГ виконувала державне замовлення для «Укроборонпрому» на виготовлення камуфляжних штанів для військових. Ціна одного виробу для самої фабрики становила 130 гривень, але у звіті «Укроборонпрому» фігурують зовсім інші цифри — близько тисячі гривень за пару штанів. Тобто йдеться про майже десятиразовий «навар».
До речі, робітників цієї швейної фабрики настільки допекли нелюдські умови праці, що у 2017 році вони змушені були вийти на вулицю з пікетом. Глухим херсонцям за 10-12 робочих годин на шестиденці платили менш як 2 тисячі гривень на місяць. А тим, хто висловлював своє невдоволення таким станом речей, керівниця Херсонського навчально-виробничого підприємства УТОГ Алла Капустнікова погрожувала не лише звільненням з роботи, а й виселенням із гуртожитку.
При цьому умови існування у цьому гуртожитку – в прямому сенсі пекельні: інвалідів розселяють у кімнати, де на 6-8 осіб припадає лише два ліжка. Зауважимо, попри вуличні протести й гучний скандал, пані Капустнікова досі продовжує очолювати херсонську філію та заробляти як ФОП на виробництві одягу й аксесуарів.
За інсайдерською інформацією, у системі УТОГ не гребують і напівкримінальними схемами, «віджимаючи» нерухомість підопічних. Наприклад, якщо члени товариства мають намір продати свою квартиру або укласти будь-який інший майновий договір, їм у цьому мають допомагати сурдоперекладачі того ж УТОГ. Інформація швидко передається представникам так званого «чорного ринку», які потім шантажем і погрозами змушують інвалідів продати свої квадратні метри за заниженою ціною «потрібним» людям.
Про непрозорість та неефективність діяльності організацій інвалідів, які розпоряджаються коштовною нерухомістю, бізнесом і людськими ресурсами, але не при цьому не ведуть жодної звітності й не сплачують податків, та про необхідність їхнього реформування відкрито заявляють експерти.
Та, хоча у серпні цього року Фонд соціального захисту інвалідів уперше провів відкритий публічний конкурс на фінансування проєктів громадських організацій інвалідів, приблизно 80% із майже 90 млн грн поза конкурсом розподілили між тими ж УТОГ, УТОС та Нацасамблеєю людей з інвалідністю.
Своєю чергою, «СтопКор» продовжить відстежувати подальшу активність Українського товариства глухих. Сподіваємося, профільні органи не залишать викладені у цьому матеріалі кричущі факти порушень поза увагою. Отже, будемо чекати на якнайшвидший всебічний аудит діяльності УТОГ.