І немає заробітку, окрім, як через мене (частина третя)

У більшості громадян України є пристрій зв‘язку, в який технічно вмонтовано відеокамеру, а програмно — диктофон. На цьому пристрої встановлено кілька програм закритого або умовно закритого зв‘язку. У більшості це Viber або Skype. Хтось ставить ще WhatsApp чи щось інше. І все це в одному смартфоні. 

До чого тут смартфони?

А до того, що згідно статті 359 Кримінального кодексу України, будь-який власник смартфону є потенційним злочинцем. Просто тому, що немає чітких параметрів того, що є «спеціальним засобом негласного отримання інформації». Наприклад, у переліку ознак СТЗ є «диктофон маленький», або «камера пінк фло». Що означає лінійний розмір «маленький» у сучасному світі? Якщо ж ми говоримо про «камеру пінк фло», то це взагалі маркетингова назва.

Тобто користування смартфонами можуть будь-коли, легко і законно (!), перекваліфікувати на злочин. Щоб з’явилися мільйони кримінальних проваджень за статтею 359 (володіння та використання СТЗ), потрібна лише «політична воля». При цьому «вольового рішення» достатньо на рівні майора СБУ з Департаменту охорони держтаємниці та ліцензування (ДОДТЛ СБУ) або Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки (ДКІБ СБУ).

Припустимо, мова йде про родину із неповнолітніми дітьми, що користується смартфонами. Тут є всі ознаки організованої злочинної групи, що «діє за попередньою змовою, із залученням у злочинну діяльність неповнолітніх».

Хтось скаже: «Маячня». Але українська Феміда записала на свій рахунок щонайменше два вироки за користування пристроями «радіоняня»! І це не маячня, а доступна інформація по судових справах.

Поставте собі запитання: чому в Україні не виготовляли мобільні телефони? Чому зараз не виготовляють смартфони? Пояснення цього факту лише хворою податковою системою буде неповним і неточним. Насправді причина простіша. Будь-який пристрій зв’язку з партії може бути позбавленим ліцензії ДОДТЛ СБУ. Більше того — будь-яка деталь пристрою може бути позбавлена ліцензії! Після чого ДКІБ СБУ розпочне кримінальне провадження. І ви не розіб’єте це у суді. Тому що ваш адвокат не отримає доступу до експертизи. Її теж проводить СБУ, за (увага!) загальною методикою, яка є для службового користування. Скільки адвокатів мають доступ до службової інформації СБУ? Який божевільний буде розміщувати в Україні сучасні виробництва?

Цікаве й інше — аналог ст. 359 Кримінального кодексу України у такому вигляді існує лише в Російській Федерації. Стаття 138-1 Кримінального кодексу РФ передбачає за це до чотирьох років позбавлення волі. У нас за такими саме ознаками можна отримати до десяти років в’язниці. При цьому злочин, за яким, зауважу, нікого не грабують, не ґвалтують і не вбивають, відноситься до тяжких.

До чого всі ці подробиці

Уявити НЕучасть української спецури в історії НВП «Криптон» важко. Якщо держструктурам продається щось із систем зв‘язку, що має криптографічний або інший захист, то ДОДТЛ та ДКІБ СБУ про це «щось» знають все. Тим більше, що Служба безпеки України і сама використовує цю продукцію.

У першій частині згадано прилад, що продається Україні за ціноюу 21 мільйон гривень. Пристрій називається «Русалка». Його собівартість у чотири рази менша. У відкритому доступі є кримінальне провадження, де згадується пристрій і ціна на нього.

Цей автоматизований комплекс пройшов всі етапи випробувань, ліцензування (його надає винятково ДОДТЛ СБУ) та державну оцінку собівартості. Тож не важко уявити посадовий рівень, на якому погодили збільшення ціни продажу у... понад чотири рази. Тим більше, якщо закупівля проводилася аж так:

Ризикну припустити, що т.зв. «відкат» за дві «Русалки» був мінімум 32 мільйони гривень. Це з 42 мільйонів, що були сплачені Службою зовнішньої розвідки України. А сама Служба отримала їх зі сплачених нами податків. І все це під час війни. І хай вас не обманює «братська могила» з кількох підприємств. У судовому рішенні за кримінальним провадженням № 62019000000001514, для розуміння ситуації, є наступні рядки:

Тобто, держава фактично переплатила за металобрухт. Дуже дорогий, що монтується на шасі мікроавтобуса, але — металобрухт. І після такого «виконання» держконтракту, підприємство поставляє китайські ІР-телефони під виглядом засобів захищеного зв‘язку. І жодних проблем при цьому від Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ воно не має...

Як сталося, що частина офіцерів Служби безпеки України ігнорує інтереси держави? Як сталося, що керівництво СБУ це покриває? Я впевнено пишу «ігнорує» та «покриває».Тому що спецслужба занурилася у майнові суперечки приватної компанії із державою на боці приватної компанії. Навіть не так — на боці фактичного керівника «Криптону», його найближчого оточення і Куратора (припускаю, старшого офіцера СБУ). Чому, коли виникають подібні історії, завжди випливають два Департаменти СБУ — ДОДТЛ та ДКІБ?

Детермінанти злочину

Цей термін означає передумови, які призвели до злочину. Раніше слідчі, перед тим як передати кримінальну справу до суду, завжди викладали детермінанти наприкінці справи.

Ними вони її завершували. Траплялося, що цей висновок давав більше, ніж всі речові докази разом.

Злочином все вище викладене може назвати тільки суд. Тому у цьому тексті визначимо це як передумови (детермінанти) подій.

Головний детермінант подій, описаних у цій статті, є легалізований українським законодавством корупційний важіль у вигляді статті 359 Кримінального кодексу України. Він дозволяє одній структурі (в даному випадку СБУ) безкарно і необмежено втручатися в економіку України. Створювати підрозділи (ДОДТЛ та ДКІБ), що обслуговують системне розкрадання державних коштів та порушують права громадян. При цьому одночасно витрачаються значні оперативні та технічні ресурси на необґрунтовані кримінальні провадження.

Наявність експертного інституту СБУ, що має право судової (!) експертизи, надає можливість маніпуляцій із речовими доказами, аж до прямої фальсифікації включно. Також наявність повного і необмеженного контролю дозволяє створювати приватні підприємства, які діють в інтересах економіки інших країн. Вони позбавлені фактору конкуренції, адже лобістом їхніх інтересів є спецслужба.

Прогнозованим наслідком є подальше знищення або перенаправлення діяльності будь-яких підприємств у сфері електроніки, кібернетики та оборони. На даний момент наявність 359-ї статті у законодавстві є головним чинником, що зупиняє економічний розвиток України.

Юрій Колесников