В'ячеслав Соболєв: Замовлення на мене не знято, і зараз триває активна підготовка до вбивства
Депутат Київської обласної ради В'ячеслав Соболєв, на якого наприкінці минулого року було скоєно замах, унаслідок якого загинув його трирічний син Саша, заявив, що правоохоронні органи свідомо саботують розслідування. Про причини такої поведінки співробітників поліції, результати власного розслідування, замовників та їхніх покровителів депутат розповів виданню "ГОРДОН".
1 грудня 2019 року в центрі Києва, на перехресті вулиць Льва Толстого і Тарасівської було обстріляно автомобіль Range Rover, у якому перебував депутат Київської обласної ради, бізнесмен В'ячеслав Соболєв зі своєю сім'єю. Куля снайпера, призначена Соболєву, влучила в голову його трирічного сина Сашка. Хлопчик помер у кареті швидкої допомоги.
За дев'ять місяців розслідування правоохоронцям удалося затримати чотирьох підозрюваних, двоє з яких уже на волі. Також установлено двох організаторів злочину, які зараз перебувають у міжнародному розшуку.
У Головному слідчому управлінні Нацполіції за цим фактом розслідують чотири кримінальні провадження. В одному з них триває ознайомлення сторін із матеріалами, після чого обвинувальний акт буде передано до суду. Зокрема, ідеться про матеріали щодо колишніх бійців роти "Ведмеді" "Української добровольчої армії" Андрія Лаврегу і Євгена Семенова. За даними слідства, Лаврега стріляв у автомобіль Соболєва, а Семенов давав йому сигнал, коли депутат вийшов із ресторану. Лаврегу і Семенова затримали наступного дня після вбивства.
Трохи пізніше у справі прозвучали прізвища 25-річного уродженця Росії Юсупа Абуєва і Юрія Ткаченка. Їхню можливу причетність до організації злочину підтверджують низка доказів і слова одного зі свідків у справі, який у момент убивства був безпосередньо поруч із Абуєвим. На сьогодні обидва фігуранти перебувають у розшуку.
Сам Соболєв веде паралельне розслідування і переконаний, що правоохоронні органи свідомо саботують слідство. Про причини такої поведінки співробітників поліції, результати власного розслідування, замовників та їхніх покровителів депутат розповів виданню "ГОРДОН".
Правоохоронці дуже багато приховали з матеріалів справи, а у мене все це є
– Днями у ЗМІ з'явилася інформація щодо першого рішення суду у справі про вбивство вашого сина. Як ви для себе оцінюєте це рішення?
– Скажіть, будь ласка, людина, яка возила підозрюваних на стрільбище, яка привозила велосипед, уночі переховувала підозрюваних виконавців, вона є співучасницею злочину? Тільки правоохоронці дуже багато приховали з матеріалів справи, а у мене все це є.
Довідка "ГОРДОН". 1 вересня 2020 року Святошинський суд Києва ухвалив вирок одному з фігурантів справи про вбивство трирічного сина Соболєва Олександрові Раєву – студенту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Як свідчить вирок, Раєва визнали винним у приховуванні злочину і засудили до трьох місяців арешту. З урахуванням часу, проведеного під арештом на стадії досудового розслідування, обвинуваченого звільнили в залі суду. Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів. За даними слідства, Раєв допоміг виконавцям убивства сховатися в кімнаті одного з київських гуртожитків, де їх згодом і затримали.
За повідомленням у ЗМІ, Раєв (на прізвисько Майор) – уродженець Ірпеня, 2016 року був активістом організації "Традиція і порядок", яку нібито покинув 2019 року з іншим підозрюваним у справі про вбивство сина Соболєва – Юсупом Абуєвим.
Цей Майор не раз возив підозрюваних, тому що спочатку номер у хостелі зняли не на тому поверсі. І він возив Лаврегу (підозрюваний стрілок. – "ГОРДОН") на стрільбище, щоб той ще раз пристріляв зброю, тому що висотність була іншою.
Тому те, що зараз відбувається, для мене лише підтверджує той факт, що пан Сміх (слідчий Нацполіції. – "ГОРДОН") і деякі його колеги – злочинці, які покривають замовників. Утім, як і людина, яка проводила поліграф.
– У своїх численних зверненнях до президента України й міністра внутрішніх справ ви неодноразово акцентували на причетності до замаху і подальшому приховуванні злочинців представників низки правоохоронних структур. Кого конкретно ви мали на увазі і яка роль цих людей?
– Я говорив про тих, хто протягом багатьох років покривав ОЗУ Ємельянова і не припинив цього робити навіть тоді, коли справа торкнулася вбивства мого трирічного сина.
Ні для кого в цій країні не таємниця, що гроші й зв'язки Ємельянова, Татькова та їхніх спільників дали їм можливість почуватися абсолютно безкарними (Артур Ємельянов, Віктор Татьков, судді Вищого господарського суду України. – "ГОРДОН"). У них у принципі немає меж. Але я до останнього вірив, що в нашій країні є структури, які можуть зупинити цих людей. Поки виходить, що немає.
Трирічний Саша Соболєв помер у кареті швидкої допомоги дорогою до лікарні. Фото: Вячеслав Соболев / Facebook
Якщо спочатку зволікання в розслідуванні я списував на бюрократію і низький рівень професіоналізму, то зараз розумію, що річ у іншому.
Коли ми домоглися передання справи до Головного слідчого управління поліції, самі слідчі, ознайомившись із матеріалами, сказали, що не бачать жодних результатів роботи київського слідства за два місяці.
Це зараз я знаю, що начальник Головного управління Нацполіції в Києві пан Крищенко мав стосунок через близьких людей до одного із замовників убивства.
Здавалося б, після передання матеріалів і призначення нових слідчих ситуація мала змінитися, але цього не сталося. Слідчий Омельченко, його начальник Сміх і їхній процесуальний керівник не те що самі особливо не напружувалися в розслідуванні, а просто зливали всю інформацію, яку ми їм передавали. Ба більше, вони цілеспрямовано фальсифікували матеріали справи, тиснули на свідків, яких, до речі, ми їм надали, а не вони їх установили. Про поліграф і роботу щодо замовників, яких я озвучив, не буду навіть говорити.
Знову ж таки, історія з наданою мені державною охороною. Це ж чистий фарс. У мене є десятки відео, де чітко видно, як ці хлопці постійно губляться, спізнюються, відмовляються виїжджати за межі міста. На всі запитання у них одна відповідь: "Нам заборонило керівництво".
У постанові суду не прописано, що їм можна їздити по одних вулицях і не можна по інших, там чітко написано: "Забезпечити охорону". Про рівень підготовки цієї охорони я взагалі мовчу. У мене запитання: для чого це роблять? Відповідь очевидна, особливо якщо врахувати, що у поліції є інформація про те, що замовлення не знято і зараз триває активна підготовка до вбивства.
У мене дві мети: посадити замовників убивства на довічне і зробити все, щоб наші діти могли спокійно ходити вулицями
– Ви намагалися звертатися в інші правоохоронні структури?
– Поліція, ДБР, СБУ – ми стукали в усі двері. Звичайно, завдяки суспільному резонансу, нас багато хто навіть приймав і обіцяв посприяти, узяти на контроль. Але фактично ситуація не змінилася. Як приклад – пані Венедіктова (Ірина Венедіктова, генеральна прокурорка. – "ГОРДОН") ще кілька місяців тому пообіцяла нам створити спільну з потерпілою стороною групу і запросити нас на нараду. Чекаємо досі.
Один зі співробітників Головного управління розвідки Міністерства оборони свого часу теж узяв участь у цій справі. Його прізвище Червінський. Роман Червінський. Офіцер, до речі. Він вийшов на мене з пропозицією організувати зустріч із чеченцями, які можуть надати потрібну нам інформацію. Я погодився. І зустріч відбулася. Щоправда, жодної інформації ми не дістали. А за кілька днів дізналися, що після візиту "гості" одразу пішли купувати відповідну для виконання замовлення зброю. Ці дані передали в поліцію. Реакція – з мене на час одразу зняли охорону. Думаю, для чого і хто це зробив усім і так зрозуміло.
– Які ваші подальші плани з огляду на те, що зараз ви, по суті, протистоїте всій системі?
– Найближчим часом я планую оприлюднити частину тих даних, які ми зібрали за весь цей час. Повірте, там є досить гучні прізвища й цікаві факти. Думаю, знайдуться люди, які зможуть реалізувати цю інформацію в межах нових кримінальних проваджень. Слава богу, у нас ще є порядні й чесні люди, зокрема і в силових структурах.
– Яка ваша кінцева мета? Притягнути до відповідальності всіх причетних до вбивства сина?
– У мене дві мети: посадити замовників убивства на довічне і зробити все можливе, щоб наші діти могли спокійно ходити вулицями.
Я не готовий сидіти і спостерігати як у моїй країні хтось безкарно вирішує, кому жити, а кому – ні. Як закон стає виборчим. Як люди впадають у відчай домогтися справедливості, остаточно втративши віру. Це шлях у нікуди. Я не хочу такого майбутнього для своїх дітей і для всіх нас, тому залишається тільки одне – і далі боротися.