Ескорт-політика...
Подивився, як тупо і прикро розірвали у суді bigus.info. Подільським райсудом розірвали! Навіть не Печерським, для того спеціально створеним! І все очікував, коли ж докинуть колеги із колежанками, на “лопаті” гвинтоклила медійного, чогось гидкого, документально-історичного. Ну так, “дємбєльським акордом”. Щоб медом Ігорю Олеговичу Гладковському рішення “суду” на душу не лягало. Щоб “ароматом” від того рішення його разом із “судом” накрило. Хоча б так, як Дарницький район Києва, коли вітер південний. Але ж не сталося цього…
Бо інформація, якою оперували журналісти, не була розслідуванням в чистому вигляді. Була та інформація зливом з сумнівних джерел. Була в ній і правда. Але не докопувались журналісти до її джерела. Причин щедрості гонорарів не зрозуміли. Чомусь не підняли вони (через порядність, підозрюю) питання: а звідки ж “джерело” володіє аж такою інформацією? Наприклад: на якій підставі, і ким саме, було добуто копії листування між пацанами на посадах про бабло безмежне? Хто цей “видобуток” санкціонував? А варто було б докопати це до кінця. І час на це був.
Бо сяє вже майбутнє холодним світанком. І сонечком морозним проглядають дві статті Кримінального кодексу України. Цілих дві на братську, за кількістю “похованих”, журналістську могилу bigus info.
Першою є ст.: 359 (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації), частина 3 — там де групою, за попередньою змовою, заподіявши “істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб”. Тут у нас по десять років, як з куща, на душу населення.
А щоб не відпетляли — довантажать брудним доважком. Ним буде стаття 182 (порушення недоторканості приватного життя) частина 2 — там де принесено “істотну шкоду”. Тут скромніше обломиться — від трьох до п’яти. Є хороша новина — у нас не плюсують покарання. У нас більший строк поглинає менший. Тому більше десяти не дадуть. А якщо “вилизати дупу” Гладковському-молодшому покаянням щирим, да з лави підсудних, — легко до трьох років “пробачать”. Зголошення ж готовності повторити таке “покаяння” на біс Гладковському-старшому, заслуговує на “умовно” або з “відтермінуванням”.
"Але журналісти, пішли “шляхом героя”. Вони продовжили розповіді про ще невідомі “переписки Гладковського” та іншу брутальну несправедливість.
Шлях героя
Колись був для “героїв” прайс у судах: 1 рік/5000$. Зараз кошторис більший. Мінімалка за перенесення слухання може 1-1,5 тисячи у “мертвих американських президентах” сягнути. Це як для свого, по-бідному, і з розумінням важкої фінансово-карантинної ситуації. Але із журналістами точно не торгуватимуться. Та й пацанчікі, що підписали журналістів на цей “блудняк”, дуже жадібні. Вони навіть посадами відкрито торгують. А судячи із прес-конференції президента Зеленського, "він якщо і не в долі, то в темі.
І гірко мені від того, що тепер, не працюючи на bigus.info і... маючи імідж запеклого порохобота, вимушений підказувати й направляти на джерела вбивчої інформації. Відкриті джерела.
Тож, де шукати корупцію солодку? Де джерело бабла безмежного? Де щастя бєспрєдєла непідсудного? Перелік запитань можна продовжити.
Про що нам говорять відкрито
А говорять нам, наприклад, про “бойову” броньовану машину (далі: ББМ) “Козак”. Ну і що? — хтось запитає. А те, що про неї: ЗМІ говорять, інтернет пише, а посадовці аж оргазмічно стогнуть, — відповім я. І стогін цей медійний — перша ознака корупції. Проста перевірка це доводить.
По-перше, броньовичок за ціною у 9-10 мільйонів гривень за штуку — це, як для жебрацького бюджету Міноборони, якось, ну дуже по-богатому. По-друге, ББМ “Козак” навіть не збирають в Україні. В Україні відбувається так звана великоагрегатна, або «крупновузлова» зборка. Тобто, до України з Італії надходить “конструктор для дорослих хлопчиків”. Тут “хлопчики” його складають у щось вагою до 15 тонн. Далі це продають військам, згідно з контрактом, як “вітчізняну розробку”. У військах це “ноу-хау” ставлять на стоянку. Бо використовувати 15 тонн на чотирьох колесах там, де 13 тонн буксують на гусеницях, ніхто не буде. Втратиш і техніку, і солдат.
Вам мало пісень цих? Є ще!
Автомашина Iveco Eurocargo, яку взято як базу, ніколи не розроблялася як військова. Це міська вантажівка, що через формулу 4х4 гарно почувається на вкритому льодом або мокрому асфальті. Все. На цьому її “позашляховість” закінчується. Про вартість у 9-10 мільйонів гривень — промовчимо. На вторинному ринку такий Iveco коштує до 4 тисяч доларів. Новий, визнаємо, до 40 тисяч. Але і тут, навіть за спекулятивним курсом, не добираємо до дев‘яти мільйонів гривень. Тобто, переробка цивільної машини на броньовик коштує десь утричі більше, ніж купівля в Україні нової і вже розтаможеної Iveco Eurocargo.
Шикарно живемо! Показувати ще, де корупцію шукати? Чи далі самі? Тут навіть Печерський “суд” Києва нікого не відмаже! Тут не базікання телефонне з смс, походження невідомого. Тут математика — мова Всесвіту та папери контрактні, які не горять.
Але, якщо “далі самі” і до переможного кінця, то попереджаю — можна сильно посваритися не лише з Олегом Володимировичем Гладковським та сином його Ігорем. Тут можна особисто образити найближче оточення самого Дмитра Олександровича Разумкова! І це щонайменше!
Тобто, образити родину, яку деякі наклепники, пов‘язують із напівкримінальним бізнесом … Зазвичай, така образа невимушено і швидко може наздогнати ударом чимось важким по голові на вулиці. Потенційний вбивця — кожен другий клієнт ломбардів. Далі поліція закриє кого треба. Потім ще буде: похорон, співчуття від президента, вулиця “імені” — ну, ми ж в курсі.
Юрій Колесников