Такого керівника СБУ як Іван Баканов - в Україні ще не було...

Такого керівника СБУ як Іван Баканов - в Україні ще не було...
16548 ПЕРЕГЛЯДІВ

Розвідниками, як відомо, не народжуються. Ними стають. Як, до речі, і письменниками, акторами, та й журналістами також. Як-то мовиться, був би хист і бажання. Чимало популярних нині блогерів, котрі претендують на «істину в першій інстанції» і поступово заміняють собою класичні друковані ЗМІ, ніколи у своєму житті й близько не проходили біля інститутів журналістики. Та чомусь саме вони мають найбільше претензій до призначеного 29 серпня 2019 року головою Служби безпеки України Івана Баканова. У переліку його «злочинів»: уродженець Кривого Рога, отримане перед призначенням звання лейтенанта й відсутність необхідної спеціалізованої освіти.

Так, засекречених розвідшкіл Іван Геннадійович справді не закінчував, «під прикриттям» ядерних секретів Зімбабве не викрадав, з пістолетом дахами хмарочосів Нью-Йорка не бігав і з парашутом над Кремлем не висаджувався. Чого не було — того не було. Але ж парашутом жодного разу не плигав і «залізний» Фелікс Дзержинський, що не завадило йому створити найпотужнішу у світі розвідувальну і контррозвідувальну організацію. А якими дахами бігали колишні керівники СБУ дипломат Валентин Наливайченко та політик і металург Олександр Турчинов? «Академій КДБ» вони також «не кінчали», а ось претензій до них — ніяких. Хоча саме за останнього, після Помаранчевої революції 2004 року, у Криму і на Сході України почався найсправжнісінький «руськомірский» шабаш, котрий він якось «прогледів».

Народився Іван Баканов і справді у Кривому Розі, хоча його мати родом із Західної України. Кривбас — це взагалі специфічний регіон, який за Радянського Союзу за рівнем злочинності переплюнув навіть Одесу і Ростов. Тим не менш, обійшовши всі «підводні камені», Іван Баканов успішно закінчив Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана  і Академію праці і соціальних відносин і туризму за спеціальністю  «Суд, адвокатура і прокуратура». Хто-небудь щиро вважає, що не підходящі дипломи для керівника української спецслужби, зона діяльності якої як економіка, так і правочинство?

А в «органи» Іван Баканов потрапив випадково. Просто, на відміну від президента Росії, котрий з дитинства мріяв про КДБ, а закінчив свою службу директором клубу у Дрездені, мав хист і бажання. Сам Іван Геннадійович розповідає про це так:

— Ніхто не міг і уявити, що я опинюся в Службі безпеки. Це відбувалося в Президентському кабінеті на Банківській. «Підеш?» — «Піду!». Ну і все. Сприйняв це спокійно. Це важлива посада, важлива ділянка роботи. Тому я й прийняв це запрошення.

Лейтенанта ж голові Службі безпеки України присвоїли з однієї причини — аби він мав доступ до секретної інформації. Сам Іван Баканов заявляв, що не претендуватиме на отримання більш високих військових звань, хоча в «замах» у нього і генерал-майор, і полковник. Але ж нікого чомусь не дивують міністри оборони — цивільні особи, чи не так?

Зазвичай про діяльність керівників і співробітників спецслужб широкий загал дізнається з їхніх мемуарів, вже по тому, як вони вийшли на пенсію. Про діяльність же СБУ під керівництвом Івана Баканова, принаймні, за 2019 рік, по щастю, можна дізнатися вже сьогодні. Довгими роками українські (не будемо ображати їх терміном «чекісти») захисники безпеки держави займалися тим, що ловили «військових пенсіонерів-грибників» у чернігівських лісах і вважали перемогою, якщо вдавалося спіймати за руку того чи іншого завгоспа, котрий вкрав самоскид цегли чи сотню кілограмів фарби. На повному серйозі прес-служби обласних відділень СБУ рапортували про це в пресі, запевняючи, що тепер «любимый город может спать спокойно».

Так ось, за 2019 рік:

— пореджено  три терористичних акта, які могли призвести до загибелі мирних громадян;

— затримано одного з лідерів ІДІЛ з позивним «Аль Бару Шишані», який переховувався в Україні;

— викрито контррозвідкою чотири агентурних мережі ворожої спецслужби;

— попередженно більш ніж півтисячі кібератак, зокрема на інформаційні системи держорганів і об’єкти критичної інфраструктури;

— викрито десятки корупційних схем, які завдали державі збитків у сотні мільйоні доларів, зокрема в оборонній сфері. 50 високопосадовців засуджено, понад 150-м повідомлено про підозру;

— затримано найбільшу за всю історію України партію контрабанди тютюну на суму більш ніж 120 мільйонів гривень.

— затримано хакера, відомого під ніком «Sanix», який торік намагався продати базу з 773 мільйонами email-адресами і 21 мільйоном унікальних паролів.

Останнє, до речі, тема для захоплюючого детектива на кшталт «Матриця-4». Ще в січні 2019 року про «Sanix» писали «The Guardian», «Forbes» і «Newsweek», йому присвятив сюжет телеканал «Italia 1», адже база даних, яку він виставив на продаж, була «найбільшим за всю історію масивом викрадених даних». До нього входили персональні, у тому числі фінансові, дані жителів Євросоюзу й Північної Америки.

Кіберспеціалісти СБУ зафіксували продаж ним баз даних з логінами й паролями до ящиків електронної пошти, пін-кодами до банківських карток, електронних гаманців криптовалюти, рахунків «Paypal», відомостями про комп’ютери, зламані для подальшого використання в бот-мережах і для організації Ddos-Атак. «Геній» виявився «нашим». З одного боку, хотілося б пишатися, які «таланти» світового рівня родить Україна, але з другого — закон є закон. Під час обшуків за місцем проживання новоявленого «Нео» правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку з двома терабайтами вкраденої інформації, телефони з доказами протиправної діяльності й готівку від незаконних операцій на сумі майже 190 тисяч гривень і 3 тисячі доларів.

Це — про те, що вже зроблено. Те, що планується зробити в ході реформи СБУ — тема окремої розмови. Якщо коротко: Служба безпеки України стала більше уваги приділяти питанням національної безпеки, контррозвідувальній діяльності, системно проводити спецоперації на Сході України, протидіяти діяльності російських хакерів.

Проте «наїзди» як на саму Службу, так і на її керівника всілякими «інженерами людських душ» не припиняються. Хоча іноді доходить до смішного. Скажімо, багатьом пам’ятні скандальні багатогодинні інтерв’ю Дмитра Гордона з так званою «прокурором» окупованого Криму Наталею Поклонською і російським терористом Ігорем Гіркіним. «Журналіст», відомий своїм критичним ставленням до українських спецслужб, пишався своєю «творчістю» рівно до того моменту, аж поки під його офісом не почалися масові протести. Після чого написав відеозвернення, у якому заявив, що вищевказані інтерв’ю були зроблені… в співдружності з українськими спецслужбами, і навіть вимагав вибачень! Натомість, Служба безпеки України відповіла, що журналіст Дмитро Гордон сам є ініціатором інтерв’ю із представницею окупаційної влади Криму Наталею Поклонською і терористом Ігорем Гіркіним. Одне слово, не треба в криницю плювати.

А щодо Івана Баканова хотілося б закінчити словами Президента України Володимира Зеленського:

— Іван Баканов нічого не боїться. Все, що в нього є, було придбано до політичної кар’єри, ще багато років тому…. Я дійсно поважаю порядну людину…  За цей рік він показав, що такого чесного керівника СБУ в Україні ніколи не було.

1bpost.com

Теги: Іван Баканов, СБУ,Служба безпеки України,Кіберспеціалісти СБУ,Баканов СБУ,спецслужби
Автор: Vse.Media