Всі зашквари екс-губернатора Рівненщини Олексія Муляренка: корупція, Нацкорпус і партія Шарія
У березні цього року керівництво «Європейської Солідарності» розпустило Рівненську територіальну організацію партії і припинила членство усіх, хто реєструвався в Рівненській області, мотивуючи це рішення їх незадовільною роботою та токсичністю учасників скандалу і протистояння груп Віталія Чугуннікова і Олексія Муляренка.
Натомість екс-голова Рівненської ОДА в кінці цього ж місяця повідомив у Facebook, що нібито особисто прийняв рішення покинути партію. Але чи дійсно це так?
Муляренко регулярно потрапляв у конфліктні ситуації ще до призначення на посаду голови Рівненської ОДА і, власне кажучи, з його ініціативи. Він, будучи радником губернатора, намагався впливати на кадрові призначення у районах. Однак у відверте протистояння це переросло після того, як Муляренко став головою ОДА.
До цього всіма процесами у області, в тому числі й партійними, керував Віталій Чугунніков. Саме його Петро Порошенко у грудні 2014 року призначив на посаду голови ОДА, після того, як цю посаду покинув на той час «свободівець» Сергій Рибачок. Він ж очолював список депутатів у обласну раду на виборах 2015 року, а його радник Олексій Муляренко – у міську раду Рівного.
У 2016 році ситуація змінилася. Чугунніков вирішив продовжити кар’єру в Києві . А посаду голови ОДА залишив своєму раднику. Однак ділити вплив із колишнім протектором Муляренко не захотів, хоча не заперечував, що його на цю посаду лобіював сам Чугунніков. Вже наступного року звичайні конфлікти переросли у відверте протистояння. Новий голова ОДА взявся звільняти людей Віталія Чугуннікова. Так влітку 2017-го року Олексій Муляренко з порушенням звільнив свого заступника Юрія Приварського, який був у хороших стосунках з Віталієм Чугунніковим. Той пішов до суду і виграв, Рівненська облдержадміністрація виплатила йому 235 тисяч гривень заробітної плати за час вимушеного прогулу. Поспіх зі звільненням може свідчити про намагання якомога швидше зачистити владні кабінети від «чужих». Навіть Чугуннікова декілька разів намагалися усунути від керівництва фракцією БПП у облраді. На його місце претендував Віталій Ундір, колишній заступник голови ОДА Олексія Муляренка.
Це стало причиною розколу партійного осередку на дві групи. Рівненська обласна рада цього скликання однозначно запам’яталася своєю нестабільною більшістю та постійними змінами керівного складу. Це в свою чергу призвело до того, що конфлікти почали виходити у публічну площину, шкодити рейтингу президентської партії.
Недарма екс-керівник ДАБІ Ігор Мічуда, на якого зараз відкритий ряд кримінальних проваджень, у 2016 році своїм підлеглим говорив, що «власть помєналась» і «в момєнт бєспрєдєла ви*обуваться нє стоіт». Аудіозаписи журналістам надали самі працівники ДАБІ.
До речі, довкола забудов з 2016 року теж було чимало історій. У одному з них фігурував особисто Муляренко. Йдеться про скандальну забудову рекреаційної зони біля Басового Кута, до якої причетний кум Олексія Муляренка Олександр Юшчишин. У інших активну позицію займав Національний корпус, до якого належить друг керівника нацкорпусу Ігора Сухого та син екс-голови ОДА Андрій Муляренко.
Так, націоналісти неодноразово блокували будівництва, власники якого конфліктували з владою, як от зведення багатоповерхівки на Гайдамацькій, яке повязують з депутатом Рівнеради Василем Немешем. Однак не зважали на будівництва «Набережного кварталу» та її послідовниці - компанії «DBN», якій міська влада віддала без конкурсу фірмі, пов’язаній з цією ж торговою маркою, понад півтора гектара землі. Чи до того ж житлового комплексу «Рівненська брама», порушення якого намагався приховати начальник ДАБІ Ігор Мічуда. Варто зазначити, що після того, як Муляренко покинув пост голови ОДА, Національний корпус розпочав активно критикувати обласне та міське керівництво. А Ельдар Магомедов, який ще у березні цього року влаштовував спільний рейд по аптеках з керівником рівненського нацкорпусу, зайнявся розбудовою партійного осередку партії Шарія у Рівному.
Діяльність кримінального афериста Андрія Федорчука, який користуючись своїми зв’язками в органах влади, підшуковував об’єкти, виходив на власників комерційних об’єктів, в подальшому шляхом залякування або пропонував переписати це майно, або заволодівав грошовими коштами, теж пов’язують з екс-головою ОДА. Незадовго до президентських виборів про це заявила депутатка Рівненської міської ради Анна Іванова, яка й звернула увагу Петра Порошенка на цю справу.
Не приніс політичних балів Олексію Муляренко і ремонт дороги, яка веде до Білого озера на Володимиреччині та ремонт на Костопільській об`їзній. Виконувала роботи рівненська фірма «Фіалко». Ще до революції гідності її власники вважалися наближеним до обласної влади, але й після Майдану вигравати тендери компанія не перестала. Ця ж фірма займається реконструкцією «Авангарду», за що отримала приблизно 200 мільйонів. Минулого року була оприлюднена інформація, згідно з якою під час виконання робіт виявили, що стан однієї з трибун гірший, ніж очікували, і треба її зносити і роботи по-новому. Дещо дивним виглядає факт, що ці корективи потягнули аж на 40% від вартості первинного проекту.
До цього всього варто додати непрофесійне управління областю. У перший рік своєї діяльності Олексій Муляренко був одним з антилідерів «Рейтингу діяльності голів ОДА за 2016 рік», складеного Комітетом виборців України. А у рейтингу голів облдержадміністрацій оприлюдненого у січні 2019-го року Міжнародним центром перспективних досліджень у голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка 14-те місце з 18-ти. Загальний бал – 3,3, виконання держстратегії – 0,4 бали, виконання держбюджету – 3,2, комунікація – 6,2 з 10-ти).
Ситуацію з незадовільною роботою Муляренка, як голови ОДА, погіршували постійні намагання використовувати адмінресурс для розширення сфер впливу. Він також був у епіцентрі конфлікту щодо звільнення Драганчука з посади голови обласної ради. Схожа ситуація цього року і запустила процес перезавантаження партійного осередку. Спроби змінити голову обласної ради, та керівника фракції «ЄС» Віталія Чугуннікова показали, що навіть після втрати посади голови ОДА, депутати «ЄС» не змогли знайти консенсусу. Для партійного керівництва така ситуація напередодні виборів виявилася недопустимою. Це – відповідь на питання у заголовку цієї статті.
Ця токсичність ще довго впливатиме на роботу місцевого осередку партії. Складений НАЗК протокол про корупцію, нещодавні обшуки на підприємстві Муляренка та всі перелічені вище скандали завжди пов’язуватимуть з його діяльністю на посаді голови ОДА від пропрезидентської, на той час, партії. Тим більше, боротьба за право визначати кандидатів на місцеві вибори триває. І хоча для головного героя цієї статті місця у новому списку однозначно не буде, туди намагаються просунути своїх «близьких» все ті ж групи впливу. І хоч не надто успішно, але їм вдається. Так, наприклад, у списку можна побачити екс-голову Острозької РДА Богдана Туровича та його першого заступника Романа Неха. Турович став головою РДА у далекому 2016 році, після того, як Віталій Ундір покинув цю посаду і пішов працювати спочатку директором департаменту соцзахисту ОДА, а пізніше першим заступником екс-голови ОДА Олексія Муляренка. Цікаво, що того ж року у Острозькому районі безоплатно виділили майже 50 гектарів землі 25 громадянам. Пізніше цю землю продали невідомій фірмі і вже у кінці 2019 року Рівненська обласна рада погодила розпочати розробку Вельбівненського родовища піску. Однак коли журналісти виявили корупційну складову у цій історії, повідомлення про це зникло з сайту облради.
Питання чи могло це відбутися без відома керівництво району, Рівненської ОДА та обласних депутатів – не стоїть.
Автор статьи:
Руслан Якушев