Хто припинить розкрадання Національної опери України її керівником Петром Чуприною?! Володимире Олександровичу, мистецтво Вам рідне – зупиніть це свавілля!!!
Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, незважаючи на свою відносно коротку історію, здобув визнання далеко за межами України. Самобутні інтерпретації класичної музичної спадщини і сучасних творів, виняткової злагодженості оркестр і хор, талановиті солісти, яскраві й самобутні виконавські традиції дозволили театру досягти мистецьких вершин і посісти важливе місце в сьогоденній музичній культурі Європи.
Проте чомусь робота театру, а особливо керівництво генерального директора Петра Чуприни, піддається нещадній критиці. По-перше, проблемою критики називають «затяте ігнорування Національною оперою нині живих українських композиторів».
На думку Максима Стріхи, Національна опера «вже давно, здається, перейнята одним єдиним — поставити щось на замовлення західних антрепренерів, щось таке, щоб гарантовано сприйняли під час районного турне районними містечками Швейцарії чи то Італії, щоб живу копійку поклали в кишеню люди, які цією оперою керують і щось отримали музиканти». Тобто фактично ми маємо інформацію про те, що під час гастролів використовується праця артистів (які отримують гроші з державного бюджету) і майно (костюми та реквізит, які також куплені за державний кошт), а прибутки отримують керівники театру. Як Вам така схема?
Та Петро Чуприна намагається «дістати копійку» не лише там. 5 лютого 2015 року прокуратурою Шевченківського району м. Києва зареєстровано кримінальне впровадження за фактом розтрати коштів службовими особами театру. Впровадження було порушено в результаті звернення журналіста проекту «Люстратор 7.62» ТОВ «Гравіс-кіно» В. Тимофійчука, який провів власне журналістське розслідування і за матеріалами підготував документальний фільм «Фінансові схеми Національної Опери України». Загальна сума виявлених порушень була понад півтора мільйони. З них такі, що призвели до втрат коштів — 800 тисяч гривень.
Театр регулярно проводить тендерні закупівлі за державний кошт, при цьому завищуючи ціни та потреби. Протягом 2011-2012 років театр закупив 780 м2 (що майже дорівнює площі футбольного поля) шкіри на суму 210 тисяч доларів. Таким чином 1м2 шкіри обійшовся театру у 270 доларів, при тому що ринкові ціни складають на шкіру українського виробництва – 33, а турецького - 40.
Також однією з геніальних схем Чуприни є утримання майже 200 вакантних посад на рік. Сотні тисяч гривень потім йдуть на премії керівництву за рахунок «економії» фонду заробітної плати. Наприклад, Василь Гадйержи, заступник голови профспілки національної опери України, впродовж трьох років, не будучи працівником театру, отримував премію, загальна сума якої склала понад 100 тисяч гривень. Директор театру Петро Чуприна лише в період з 1 січня 2013 по 31 березня 2013 отримав премії на суму 337137 грн. А далі апетити зажерливого чиновника росли і суми збільшувалися: генеральний директор разом з 4-ма заступниками отримали за період 2017-перше півріччя 2018 – 7 млн 824 тис. грн.
Також у Національній опері є практика відправки працівників у безкоштовну відпуску за свій рахунок на термін значно більший, ніж встановлений трудовим законодавством – від 200 до 300 днів на рік. Наприклад, у липні-серпні 2019 року в такі відпустки одночасно пішли майже 500 артистів. Я думаю, що ви здогадуєтеся куди пішли зекономлені гроші?
Чуприна вважає, що він може бути «і царем, і Богом» у Національній опері, адже порушуючи українське законодавство, призначив без проведення конкурсу усіх Головних спеціалістів (Головного режисера, Головного диригента, Головного хормейстра, Головного балетмейстра).
Разом ми повинні зупинити цей безлад у Міністерстві культури і нарешті змусити відповідати перед законом Петра Чуприну.