У НААУ застерегли від ототожнення адвоката з клієнтом на прикладі Нюрнберзького процесу
«Якщо адвокат захищає особливо жорстокого клієнта, отже, він сам є моральним виродком», — такими упередженнями не нехтує ані суспільство, ані представники правоохоронних органів. Чи можна ставити власні принципи вище норм міжнародного гуманітарного права?
Обличчя демократії
Національна асоціація адвокатів України на базі Вищої школи адвокатури провела вебінар «Заборона ототожнення адвокатів з клієнтами через призму рішень Ради адвокатів України».
Голова НААУ Лідія Ізовітова розповіла про проведене екстрене засідання РАУ та низку прийнятих рішень для забезпечення гарантій адвокатської діяльності. Причиною зібрання цього засідання стали численні обшуки в
адвокатів та порушення гарантій адвокатської діяльності, в тому числі шляхом ототожнення адвокатів з їх клієнтами з боку правоохоронних органів.
У свою чергу заступник голови НААУ Валентин Гвоздій розповів про міжнародні стандарти щодо заборони ототожнення адвокатів з клієнтами. Так, спікер наголосив на тому, що проблема ототожнення адвокатів з клієнтом носить міжнародний характер. В свою чергу це призводить до таких наслідків як посягання на життя, знищення майна, негласні слідчі дії відносно адвокатів, вбивство, а також допит адвокатів як свідків у справах, в яких вони є захисниками. В.Гвоздій підкреслив важливість того, що адвокати не повинні ідентифікуватись зі своїми справами, адже, як би там не було, адвокати зобов’язані допомагати своїм клієнтами в міру своїх можливостей.
Також адвокат анонсував появу нового міжнародного документу, в якому буде суворо заборонено ототожнювати адвоката з клієнтами і який прямо передбачатиме покарання за подібні дії. Планується, що в таку конвенцію мають бути включені відповідні положення, а сама конвенція матиме відкритий характер, тобто ратифікувати її зможуть не лише держави-члени Ради Європи.
Окремим важливим месседжем В.Гвоздія стало те, що особливо неприпустимим є ототожнення адвокатів з клієнтами, які здійснили воєнні злочини. Натомість сьогодні в Україні адвокатів, які захищають воєнних злочинців, сприймають як ворогів народу.
Для того, аби зрозуміти глибину цієї проблематики, спікер закликав згадати реакцію суспільства на роботу адвокатів, що захищали на Нюрнберзькому процесі лідерів, які вчинили злочини проти людяності. Та ж сама історія була довкола захисту командира, що був причетний до різанини під час війни у В’єтнамі, коли американськими військовими було вбито близько 500 мирних жителів. В.Гвоздій наголосив на тому, що всі ці адвокати не виправдовували своїх клієнтів, а захищали їх.
Водночас за словами спікера, ігнорування вимоги щодо заборони ототожнення адвоката з клієнтом дискредитує Україну як демократичну державу.
Обов’язок, а не вибір
Член РАУ від Рівненської області Ганна Лазарчук нагадала, що ст.23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняє ототожнювати адвоката з клієнтом. Це означає, що державні органи не
мають права асоціювати адвоката зі злочинами або політичними переконаннями, іншими справами клієнтів. До того ж конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежене.
Попри сьогоднішню ситуацію, захищати воєнних злочинців все одно доведеться комусь із українських колег. Адже це є обов’язком, який взяла на себе Україна перед міжнародною спільнотою. А отже заклики щодо відмови у наданні правової допомоги деяким категоріям осіб є зазіханням на конституційної основи України.
Рішення РАУ «Про затвердження відкритої заяви РАУ з приводу заборони ототожнення адвоката з клієнтом» від 22.01.2020 №6 було прийнято як реакція на формування громадської думки про тотожність адвоката з клієнтом. Зокрема Петром Порошенко та іншими народними депутатами були допущені висловлювання щодо призначення заступником Державного бюро розслідувань адвоката Олександра Бабікова. В подальшому до навішування ярликів щодо політичних переконань адвоката відбувались вже зі сторони ЗМІ, активістів.
Г.Лазурчук наголосила на тому, що адвокати мають пам’ятати: навіть для того, аби винні особи понесли законне покарання, участь адвоката в судовому процесі є обов’язковою.
Наступним розглянутим документом стало рішення РАУ «Про неприпустимість ототожнення адвоката з клієнтом» від 18.06.2020 №35 підставою для якого знову ж таки стали вислови 5-го Президента України.
Доволі змістовним та ґрунтовним Г.Лазарчук назвала і рішення РАУ «Про недопущення ототожнення адвокатів з клієнтами та втручання в професійні права» від 5.09.2020 №49. Адвокату було вручено підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, де зазначено, що адвокат діяв як посібник та схиляв клієнта саме до такої стратегії та способу захисту. А підставою для підозри узагалі стали подані адвокатом позов та клопотання в інтересах клієнта, що є звичайним виконанням професійного обов’язку.
В цьому рішенні було роз’яснено слова «заборона» та «ототожнення» як в юридичному, так і семантичному аспектах. На цьому ж засіданні було прийнято ще одне рішення РАУ — «Про звернення до українських та міжнародних інституцій щодо втручання в адвокатську діяльність» від 5.09.2020 №51.
Також спікер звернула увагу на рішення від 2.06.2018 №90 щодо неприпустимості втручання в адвокатську діяльність та порушень прав адвокатів та гарантій
адвокатської діяльності. Так, рішення було прийнято за результатом розгляду заяви адвоката, чиї відомості було опубліковано на сайті «Миротворець» через ототожнення його з клієнтом — колишнім працівником «Беркут». Цікавим є той факт, що права адвоката були захищені, але з початком воєнних дій у 2022 році його було позбавлено права на зайняття адвокатською діяльністю через низку висловлювань у соцмережах.
«Якщо ми самі не будемо захищати наші права, їх не захистить абсолютно ніхто», — наголосила Г.Лазарчук та закликала колег фіксувати грубі порушення та втручання у професійну діяльність.
«Безоплатний» — значить поганий?
У свою чергу член РАУ від Хмельницької області, голова комітету з питань БПД, що діє у складі НААУ, Оксана Каденко розповіла про проблему ототожнення адвоката з клієнтом у системі БПД. За словами спікера, саме адвокати цієї системи найчастіше страждають від такого ототожнення. І це поруч із тим, що такий адвокат позбавлений можливості «обирати» клієнта, а просто виконує свій обов’язок із надання правової допомоги.
Утім, найбільш неприйнятні для суспільства справи проходять саме через систему БПД.
Ця проблема накладається на стереотипне уявлення, за яким «безоплатний адвокат» — це поганий адвокат, а правова допомога в рамках БПД не є ефективною. О.Каденко радить розвінчувати цей міф, частіше знайомлячись із показниками щодо винесених рішень у даній категорії справ. А також слід усвідомити, що адвокати системи БПД також отримують винагороду, просто від держави, а отже за рахунок коштів платників податків.
Сам захід викликав жваві реакції серед слухачів. Хтось радив виступати із подібними вебінарами перед представниками правоохоронних органів, аби ті усвідомлювали неприпустимість ототожнення адвокатів із клієнтами. Хтось навпаки просував упередження нібито при професійному наданні правничої допомоги ні у кого не виникне бажання ототожнювати адвоката з клієнтом.
У будь-якому разі в НААУ закликали колег не залишатись осторонь, адже дана проблема напряму пов’язана із захистом незалежності інституту адвокатури в Україні.