На Житомирщині затоплено кар'єр, контрольований проросійською фірмою, – можлива диверсія?
"Повстання" природи чи саботаж? На Житомирщині вода з річки Ірша вийшла з берегів, утвориши неконтрольований "водоспад". Екологічне лихо може обернутись для регіону масштабною катастрофою: висохлим руслом ріки, затопленими полями, знищеною фауною та тисячами втрачених робочих місць. Екоактивісти припускають, що першопричиною біди могли стати несанкціоновані роботи на Малинському кар’єрі – його контролює компанія, яка належала проросійському бізнесмену Наумцю і майно якої держава хоче націоналізувати.
"Ніагарський водоспад" на Житомирщині: у Малинському районі річка Ірша змінила русло, і тепер вода поступово заповнює один з кар'єрів. Надзвичайна подія може завдати суттєвого удару екології та економіці району. Адже з подальшим збільшенням рівня опадів вода незабаром може вийти за межі промзони й сунути далі, затоплюючи на своєму шляху поля, інші об’єкти та, що найгірше, – цілі населені пункти.
Редакція "СтопКору" проаналізувала усе, що відомо про діяльність сумнозвісного кар’єру, аби з’ясувати, що могло стати першопричиною лиха і як запобігти масштабній катастрофі на Житомирщині.
Гіпотеза 1. Негода і збільшення весняних опадів.
За офіційною версією, боротьба з негодою в районі триває з 29 березня. 3 квітня у Малинському водосховищі через велику кількість опадів рівень води піднявся до критичного рівня. Комісія з ТЕБ та НС з метою збереження споруди греблі прийняла рішення провести поверхневий скид води.
У результаті піднявся рівень води в річці Ірша, що спричинило підтоплення переправ та окремих приватних господарств у Малинській і Народицькій громадах. Зокрема, через паводок у Малині розібрали єдину переправу, яка з’єднує дві частини міста.
За словами заступника міського голови Павла Іваненка, переправу довелось розібрати, оскільки через спуск води з водосховища підтоплення могло сягнути сусіднього району. Відновлення тимчасового мосту у найближчій перспективі неможливо, адже тимчасова споруда не витримає такого потоку води.
"У водосховище почала прибувати вода, критичний рівень був 4,5 метри. Станом на 7 квітня рівень води в водосховищі 4,4 метри. Комісія ТЕБ та НС прийняла рішення опустити даний рівень до чотирьох метрів. Поки не буде у водосховищі відмітка в чотири метри, про якісь там рухи далі й годі говорити", – зазначив Павло Іваненко.
Крім того, потік води з Ірші пробив собі нове русло у промисловий кар’єр №31 МКДЗ (Малинського каменедробильного заводу), що розташований у кількох кілометрах від Малина. На місці співробітники начебто намагаються відвести воду за допомогою штучних дамб. Однак, зі слів місцевих жителів, потік води продовжується, а кар’єр вже затоплений на десятки метрів.
Гіпотеза 2. "Природа мститься" за тривале нехтування екологією.
На думку житомирської журналістки Марини Ліснічук, яка однією з перших почала бити на сполох через надзвичайну ситуацію на Малинщині, вихід Ірші з берегів і затоплення кар’єру стало результатом багаторічного недбалого ставлення людей до природи.
"Це не диво, а помста природи. Помста зарозумілим людям, які втрутилися у її звичний плин і захотіли підлаштувати під гру за їхніми правилами. Помста за змінене надцять років тому русло річки, за зрізані поряд дуби й інші дерева, за вириті на тому місці нові кар'єри. Помста за нехтування законами природи, відкрите ігнорування її попередженнями та відсутність адекватної оцінки ситуації тоді, коли катастрофі ще можна було запобігти", – стверджує репортерка.
Вона напряму не називає прізвищ відповідальних, однак зазначає, що вони "все списують на природу і війну". Зі слів жінки, під час комендантської години від кар’єру долинають невпинні звуки роботи екскаваторів: "Не виключено, що причетні до катастрофи, руками простих роботяг, знову намагаються перекроїти землю й вказати річці напрямок руху".
Гіпотеза 3. Умисна диверсія: "Так не діставайся ж ти нікому".
Якщо подивитись на ймовірні першопричини еколиха крізь призму інших подій, що відбуваються довкола Малинського кар’єру, то збіг місця й часу подій виглядає невипадковим. Затоплений об’єкт на Житомирщині є власністю АТ "Малинський каменедробильний завод".
Це підприємство донедавна входило до пулу активів піщано-щебеневої імперії "Юнігран" проросійського бізнесмена Ігоря Наумця, якого підозрюють у незаконному видобутку корисних копалин та фінансуванні тероризму. У липні 2022 року в межах кримінального провадження на майно компаній Наумця ухвалою Печерського райсуду був накладений арешт.
Однак 31 серпня 2022 року іншим рішенням суду арешт був знятий, а кінцевим бенефіціаром Малинського каменедробильного заводу стала резидентка Великої Британії Єлена Калпа. Фінансистка російського походження контролює колишні українські активи Наумця через кіпрську СМАРТДІКСІ ЛІМІТЕД. Ця офшорна компанія також володіє часткою "Бахчисарайського консервного заводу" у Криму, перереєстрованого за законодавством рф.
Крім того, Малинський район традиційно є "вотчиною" Сергія Диняка – депутата Житомирської облради від партії "Наш край", гендиректора ТОВ "Юнігран" і давнього бізнес-партнера Ігоря Наумця.
Тож, попри здійснені реєстраційні маніпуляції, ймовірно, АТ "Малинський каменедробильний завод", як і інші бізнес-активи Наумця в Україні, де-факто досі контролюється росіянами та їхніми посіпаками. За даними власних джерел "СтопКору" у силових органах, "зміна" бенефіціара не ввела в оману вітчизняних правоохоронців, і об’єкт найближчим часом таки можуть конфіскувати у власність держави через рішення РНБО.
Отже, однією з гіпотез, що пояснює причини екологічного лиха на Житомирщині, може бути й свідома диверсія з метою максимально нашкодити державі перед потенційною націоналізацією підприємства.
Що робити?
6 квітня відбулося засідання Житомирської обласної комісії ТЕБ та НС, на якому були прийняті рішення, спрямовані на подолання наслідків надзвичайної ситуації, що сталась на півночі області: за рішенням комісії з резервного фонду обласного бюджету виділили 4 мільйони гривень на створення нової тимчасової переправи в Малині.
Однак, на думку фахівців, цього замало. Адже якщо затоплення вчасно не зупинити, то лихо на Житомирщині може перерости в справжню екологічну катастрофу на півночі України. Крім того, варто було б подбати про безпеку місцевих жителів, зокрема хоча б зробити огородження довкола "оглядового майданчика" новоутвореного водоспаду.
Крім того, варто привертати пильну увагу правоохоронних органів України та міжнародної спільноти до ймовірних екологічних диверсій і злочинів агресора в контексті впровадження нових санкцій проти рф та проросійських компаній. Наразі це питання активно підіймають екоактивісти.
"На жаль, найчастіше ми чуємо відмовки, заяви про "енергетичну залежність", але ми продовжуємо працювати над тим, щоб санкції проти росії запроваджувалися, бізнес припиняв роботу в росії, а міжнародні організації припиняли свою співпрацю", – наголошує екоекспертка, керівниця відділу клімату та транспорту ГО "Екодія" Євгенія Засядько.
У коментарі для "СтопКору" пані Євгенія також зазначила, що її організація поки не розбиралась детальніше у ситуації з затопленням кар'єру на Житомирщині, тому говорити про цей конкретний кейс у контексті російської агресії наразі зарано.