Як голова Нацбанку Андрій Пишний дружить з усіма. Окрім держави
Дзеркало тижня опублікувало жорсткий матеріал про очолюваний Андрієм Пишним Нацбанк. В умовах постійних грошових траншів західних партнерів, фіксованої ставки в обмінниках керівництво почувається комфортно і геть не займається тим, чим мало б. Зокрема, вирішенням питання дефіциту бюджету і державного боргу.
Замість цього Пишний і його підлеглі активно піаряться, діють в інтересах самих банків, а не держави, формують комфортну для себе «інформаційну бульбашку». Власне, іншого від Андрія Пишного й не очікували. Шкода, що його бекграунд не став на заваді цього не надто далекоглядного призначення.
Пишний — друг і кум Арсенія Яценюка, представник першої генерації постреволюційної влади. Яка, як всі пам’ятають, виявилася професійними і моральними банкрутами. Квиток до великої політики обом свого часу видав мільйонер, соратник Віктора Медведчука Ігор Плужний.
Пишний все життя у банківській сфері. Найдовше працював в багатостраждальному Ощадбанку. Здавалося б, як великий державний банк, з відділеннями по всіх країні, пенсіями, виплатами, зарплатами в портфелі, може бути збитковим? Під керівництвом Пишного банк регулярно звітував про збитки. Чомусь цей досвід не завадив призначити керівником головної фінансової установи держави саме Пишного. Окрім сумнівного рівня професійності, його біографія сповнена й корупційними скандалами. Власне з корупції його кар’єра і розпочалася: у 2004 році, щоб очолити Ощадбанк, він купив довідку про закінчення Інституту сучасних знань. Це було необхідно для вступу одразу на четвертий курс Української академії банківської справи при Нацбанку. Без її диплому очолити державний банк було просто неможливо.
Отримавши бажану посаду, Пишний одразу почав використовувати її на повну. Як писали ЗМІ, він взяв в тому ж Ощадбанку 3 млн грн у кредит на пільгових умовах, який так і не повернув. Тож не дивно, чому за каденції Пишного установа скочувалась у боргову яму. За підсумками 2014 року, Ощад втратив більше 8 млрд грн. Хоча ще роком раніше демонстрував невеликий, але прибуток.
Тоді ж, у 2014 році, СБУ розпочала досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом заволодіння коштами Ощадбанку в особливо великих розмірах (ч.5 ст.191 ККУ). Керівники банку готували схему розкрадання 700 млн грн державних коштів шляхом отримання завідомо безповоротного кредиту під заставу нерухомості.
Вже у 2015 році ЗМІ писали, що люди з оточення Яценюка, зокрема й Пишний, допомогли білоруському олігарху Артуру Гранцу і наближеному до Арсенія Петровича українському бізнесмену Андрію Іванчуку віджати агрохолдинг «Креатив».
Втім найбільшу аферу Пишний прокрутив зі столичним бізнес-центром «Гулівер». Очолюваний ним Ощадбанк видав власниці цього ТРЦ ТОВ «Три О» кредитів на понад $537 млн. Кредит проблемний. Після реструктуризації у 2020 році строк погашення боргу пролонгували аж до січня 2044 року, а кредитну ставку знизили до мізерних 3,65% річних. Це при тому, що е у 2016 році ставка вже була заниженою — 9% на фоні 30% загалом на ринку. Втім навіть такі пільгові умови не допомогли ТОВ «Три О» із державою розрахуватися і, схоже, робити цього вони не збираються. Від початку повномасштабної війни компанія борги не обслуговує, посилаючись на втрати через вторгнення російських окупантів. Для не киян пояснимо, «Гулівер» — величезний торговельний і бізнес-центр в центрі столиці загальною площею 150 тис квадратів. Попри війну «Гулівер» працює і, ймовірно, заробляє чималі гроші хоча б на оренді комерційних приміщень. Тож чому б не розрахуватися з державою? Але це тема для іншого матеріалу. Цікавить інше — чому настільки пільгові кредити взагалі були видані? Тим більше враховуючи скрутний фінансовий стан Ощадбанку.
Відповідь може критися у структурі власності «Три О», яку розкрило видання Антикор. Річ у тім, що 10% в ній належать кіпрській компанії Hetiber Finance Limited, яку очолює Бернадетта Скорді. Ця жінка є бенефіціарною власницею та/або директоркою ще 4 фірм на Кіпрі, які безпосередньо пов’язані з Володимиром Яценюком (кузен Арсенія Яценюка), вищезгаданих Андрієм Іванчуком, Артуром Гранцом та мільярдером Леонідом Юрушевим, якого називають «системним спонсором» політичних амбіцій Яценюка.
Підсумуємо. Кум і партнер Яценюка Андрій Пишний на чолі державного Ощадбанку видав багатомільйонні кредити під смішну річну ставку бізнесу, який пов’язаний з Яценюком. Готові поспорити, що вже тоді всі вони усвідомлювали, що цей кредит ніколи не буде погашений. Фактично державу обікрали на фантастичну суму — півмільярда доларів. Ці гроші зараз стали б країні у нагоді, але ні, вони осіли у глибоких кишенях третіх осіб.
Чи не заважають зв’язки з великим (і не зовсім доброчесним) бізнесом Андрію Пишному належним чином виконувати обов’язки голови Нацбанку? Мабуть, дізнаємося це після його звільнення у майбутньому. Інтуїція підказує — ця відставка буде гучною, супроводжуватиметься новими скандалами і розслідуваннями журналістів і, ймовірно, правоохоронних органів.