PUTIN WANTED! (Ігор Мізрах оцінив визнання Путіна міжнародним злочинцем)

Міжнародну підтримку українці, які живуть у реаліях великої війни, вважають недостатньою, формальною та невиправдано боязкою. Європа та США, які оголосили військове протистояння в Україні своєю справою та конфліктом цивілізацій, здаються нам надто нерішучими союзниками, які не розуміють, що відбувається насправді.

Виняток Нація робить для Великої Британії, яка зайняла найбільш рішучу позицію, а також для братньої Польщі та країн Балтії, скромні обсяги допомоги яких пояснюються малими розмірами та недостатньою військовою потужністю.

Я, як досвідчений аналітик, з початку великої війни розумію, що це не так. Точніше, не зовсім так. Країни, які заведено називати Старою Європою, не кинули нашу Батьківщину в біді та не прораховують можливі варіанти, намічаючи найбезпечнішу для себе лінію поведінки. Просто в їхньому розпорядженні знаходяться найбільш цивілізовані та найефективніші методи впливу на російського ведмедя, який вкотре демонструє західному світу свій звірячий оскал.

Сьогодні мене переконало у вірності та політичній далекоглядності наших західних союзників їхнє рішення оголосити Путіна кримінальним злочинцем міжнародного масштабу.

Я приміряю всі біди війни на себе. Так простіше та чесніше відчути біль своєї країни, розділити її лють та зрозуміти її шлях. Міжнародне рішення оголосити російського диктатора путіна злочинцем і видати ордер на його арешт підтвердило правильність такого підходу.

Мене з першого дня великого протистояння доводили до сказу та мучили повідомлення про те, що орки вивозять українських діточок на болота та піддають їх  знущанням та насильницькому перевихованню на свій звірячий манер.

Це було болісніше за фронтові зведення та повідомлення про репресії на тимчасово окупованих росіянами територіях, жахливіше за повідомлення про втрати ЗСУ та ракетні удари по українських мегаполісах.

Думка про те, що росіяни, не соромлячись у засобах, намагаються переплавити душі маленьких українців, була для мене тортурою та карою, злим глузуванням ворога та небаченим знущанням.

Ще болючіше було від зізнань самих російських уродів, які повідомляли, що маленькі українці «виявляють непокору, співають свій гімн і не готові сприйняти істини руського міра, але досвідченим вихователям вистачать терпіння і перевірених методів, аби навчити їх любити свою справжню батьківщину».

Від безсилля я, український тато двох малюків, буквально не спав ночами, прикладаючи до себе та своєї долі безсилля тисяч українських батьків. Жага звільнити діток і покарати тих, хто їх мучить, протягом року була моєю чи не найзаповітнішою військовою мрією.

Виявилося, що цивілізований світ ставиться до цього російського злочину так само непримиренно, як і ми, українці. Міжнародне співтовариство звинуватило особисто московського диктатора путіна у вивезенні українських малюків на територію Росії, визнало його винним і оголосило у міжнародний розшук.

Позицію Європи повністю поділяє Верховний суд та Генеральний прокурор США, які опублікували відповідні рішення на офіційних порталах своїх відомств та приєдналися до спільного процесу.

Попри те, що десант НАТО навряд чи негайно братиме штурмом московський кремль, аби вивести звідти російського ліліпута в кайданках, це рішення не можна назвати суто символічним або малоефективним.

Рішення схвалило 122 країни, для яких путін від сьогодні не глава великої євразійської держави, а тварина та людожер, не світовий політичний гравець, а карний злочинець, позбавлений впливу та права на власну позицію.

Природнім чином за один день стала неможливою участь бункерного діда у засіданнях G-8 та G-20, його міжнародні візити та висловлювання на світових форумах, і це не метафора, а офіційно закріплений юридичний факт.

Цивілізований світ сказав своє слово. В. Путін більше не президент Росії, він кримінальна мерзота і злочинець, який перебуває у міжнародному розшуку. Тепер не лише лідери вільного світу не простягнуть йому руки, ті ж угорці, серби та індуси теж сто разів подумають перш, ніж сісти за один стіл з одним з найбільш гнаних представників російського племені.

Навіть голові величезного тоталітарного Китаю доведеться зважувати кожен крок і кожне слово, продумуючи хитрі варіанти втручання в нашу героїчну боротьбу з російською агресією. Підтримка злочинця - це карне діяння, і відхід світових брендів з китайських фабрик може за рік повернути Піднебесну до мотиги, боротьби з горобцями та карткової системі роздачі рису.

Нас же, синів та дочок великої України, не може не тішити те, що люди вільного світу ставляться до головних законів життя так само, як ми. Спільність поглядів та ідеалів впевнено підтверджує причетність України до сім'ї розвинених європейських народів, і це надає нашій війні високого та доленосного змісту.

Слава Україні!