Чи є надія що продажних суддів покарають, бо існує загроза, що суддя Вовк і далі судитиме іменем України
У 2019 році влада розформувала Вищу кваліфікаційну комісію суддів і перезапустила судову реформу. Минуло три роки, нових членів ВККС досі не обрали. Конкурс триває. Коли комісію сформують, її представники мають оцінити 2 тисячі чинних суддів, а ще добрати приблизно 2,5 тисячі нових.
У виданні hromadske розбиралося, як не допустити провалу нового оцінювання та хто перешкоджає запровадженню реформ щодо цього процесу.
Переатестація суддів
Кар’єрні питання в судовій гілці влади визначають два органи. Один із них — Вища рада правосуддя (ВРП), яка призначає суддів на посади, притягає їх до відповідальності та звільняє. Другий — Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка добирає кадри для ВРП та оцінює суддів. Без цього суддю неможливо призначити на посаду.
З 2015 року почався черговий етап судової реформи. Усіх українських суддів зобов’язали пройти кваліфікаційне оцінювання, яке мало визначити, чи відповідають служителі Феміди посадам, що їх обіймають. До 2019-го із близько трьох тисяч суддів, яких перевірила комісія, звільнили менш як один відсоток.
Доброчесним і гідним визнали тодішнього голову Одеського окружного адмінсуду Олега Глуханчука, який у лютому 2017-го керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та агресивно поводився з поліцейськими — відео з бодікамер правоохоронців " target="_blank" rel="noopener noreferrer">оприлюднили журналісти.
Без проблем перевірку пройшов і голова Оболонського районного суду Києва Владислав Дев’ятко, який судив учасників Майдану. Він кидав у СІЗО одного з протестувальників і позбавляв прав керування автомайданівців за поїздки до резиденції Януковича.
Стосовно цих двох і багатьох інших суддів були негативні висновки від Громадської ради доброчесності (ГРД), однак Вища кваліфкомісія успішно переатестувала служителів Феміди. І це стало однією з причин виходу ГРД з процесу кваліфоцінювання у 2018 році.
На ухвалення сумнівних рішень минулого складу ВККС впливав сумнозвісний голова ОАСКу Павло Вовк. Нині він разом з іншими представниками розформованого Окружного адмінсуду має пройти перевірку комісією, коли ту сформують.
Незалежність минулого складу ВККС також ставили під сумнів неформальні зустрічі її членів з одіозними суддями. Наприклад, члени кваліфкомісії Сергій Коз’язков, Тарас Лукаш, Володимир Бутенко " target="_blank" rel="noopener noreferrer">відвідували день народження заступника голови того ж ОАСКу Євгенія Аблова. Сам Аблов, зокрема, відомий тим, що своїм рішенням дозволяв «Беркуту» розганяти протестувальників під час Революції гідності.
Пошук «агентів змін»
2019-го Верховна Рада розформувала комісію через неефективність роботи. Відтоді оцінювання суддів було заблоковано. Лише наприкінці 2022 року почала роботу конкурсна комісія, яка має обирати нових кандидатів до ВККС, аби та знову запрацювала. Важливо, що комісія складається з 6 експертів, три з яких — міжнародні. Вони мають вирішальний голос під час відсіювання кандидатів.
«Ми плануємо у березні провести офіційне засідання, на якому оголосимо список із 32 кандидатів, яких ми запропонуємо ВРП для призначення, і вони вже будуть вирішувати, кого призначати», — розповів заступник голови Конкурсної комісії Іван Міщенко.
Із цих 32 мають вибрати 16 нових членів ВККС. Вісім із них — судді, інша вісімка — правники, які мають професійний досвід щонайменше у 15 років.
«Серед кандидатів до ВККС дуже мало суддів, які, на нашу думку, відповідають вимогам доброчесності. Тобто кандидатів з-поміж не суддів — вистачає. А от з-поміж суддів є проблема. Закон вимагає, що половину складу ВККС мають становити судді. Комісія мусить запропонувати по 2 кандидатури на кожну вакантну посаду. Ми не бачимо 16 кандидатів серед суддів, які відповідають вимогам доброчесності», — розповідає адвокаційний менеджер «Фундації Dejure» Степан Берко.
Як зазначає Берко, якщо більшість претендентів, яких оберуть до Вищої кваліфкомісії, будуть доброчесними агентами змін, то проблем з переатестацією та оцінкою суддівського корпусу не буде. Якщо ж їхня репутація буде сумнівною, то практика минулих років, коли доброчесними називали недоброчесних, повториться.
Хто боїться громадських активістів?
Хто увійде в комісію — важливо, але добре було б розраховувати не на нові персоналії, а закласти законодавчий фундамент, який забезпечить ефективне оцінювання суддів, вважає голова Всеукраїнського об'єднання «Автомайдан» Катерина Бутко.
Цей фундамент намагалися закласти в Державній антикорупційній програмі (ДАП) Національного агентства запобігання корупції, яку розробили торік. У ній запропонували таке: якщо ГРД дає негативний висновок щодо судді чи кандидата на посаду судді, той має довести свою доброчесність, а вирішувати його подальшу долю (проходить він переатестацію чи ні) має не тільки сама ВККС, а ВККС і ГРД на спільному засіданні. Однак Вища рада правосуддя виступила проти посилення ролі Громадської ради.
«На найвищих рівнях не було і немає підтримки ідеї залучення незалежних експертів від громадськості. Нас бояться, бо є досвід роботи Громадської ради доброчесності, який показав, що це безкомпромісний орган, який ні з ким не домовляється», — каже експертка Центру протидії корупції та членкиня двох складів ГРД Галина Чижик.
НАЗК пішло на поступки і прописало у своїй програмі розмите формулювання замість конкретики — «створити новий механізм урахування висновків ГРД».
«Рада суддів і ВРП спочатку вимагали виключення цього пункту в цілому. У результаті узгоджувальних нарад ми прийшли до компромісного, пом‘якшеного формулювання, яке дозволило зберегти цей пункт і вже під час його виконання визначитись із конкретним механізмом», — розповідає заступник голови НАЗК Андрій Вишневський.
Голова ВРП Григорій Усик впевнений, що Громадська рада доброчесності мусить залишатися дорадчим органом, а остаточне рішення щодо кар’єри суддів мають ухвалювати органи суддівського врядування, що, як каже Усик, є гарантією незалежності цієї гілки влади.
Ми запитали голову ВРП, чи нова комісія пропустить старих суддів із сумнівною репутацією, якщо не запровадити додаткові запобіжники. Григорій Усик вважає, що новий склад ВККС буде працювати якісніше.
«Нині Вища кваліфікаційна комісія формується за новими принципами, на абсолютно нових засадах. Створено конкурсну комісію за участі авторитетних міжнародних експертів. Добір відбувається прозоро, співбесіди з кандидатами транслюються, їх може переглядати будь-хто. Призначати новий склад ВККС будуть члени ВРП, які пройшли прискіпливу перевірку Етичною радою на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Тому порівнювати з минулим немає жодних підстав», — переконаний Усик.
Хто гальмує ухвалення Державної антикорупційної програми?
Кабінет Міністрів мав затвердити Державну антикорупційну програму ще до 3 лютого. Урядовий комітет, який очолює міністр оборони Олексій Резніков, програму погодив.
«Я була на зустрічі, де Резніков сказав: “Ми все розглянемо днями, Кабмін проголосує”. Тобто це виглядає як затягування часу», — розповідає Голова Всеукраїнського Об'єднання «Автомайдан» Катерина Бутко.
Минув майже місяць — програму досі не затвердили. Тому оцінювати старих суддів нові члени ВККС можуть за старою системою. Відтак існує загроза, що суддя Вовк і далі ухвалюватиме рішення іменем України.
«Коли кваліфікаційне оцінювання закінчиться, крім інструменту дисциплінарних проваджень — коли суддя вчиняє дисциплінарне порушення і ВРП його може притягнути до відповідальності, — ми не матимемо іншого способу очистити систему від негідного судді. Таку задачу мало б кваліфікаційне оцінювання виконати. Тому якщо ми зараз переатестуємо всіх за старими правилами, то навіщо нам взагалі говорити про реформу?» — резюмує експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.
Також у ДАП визначили необхідність нових єдиних критеріїв оцінювання суддів та кандидатів на посаду судді. Їх мають напрацювати всі дотичні до процесу органи.
«Якби уряд ухвалив ДАП найближчим часом, то така можливість (почати кваліфоцінювання з новими правилами — ред.) ще є. Норми, які стосуються судової реформи, могли б піти одними з перших. Бо вона зараз в активній фазі. Найбільш незацікавленою в ухваленні ДАП є судова гілка влади», — каже заступник Голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики Юрчишин.
До того ж потрібен час на розробку та розгляд парламентом відповідних законопроєктів вже після ухвалення Державної антикорупційної програми.
Ми надіслали запит у Кабмін, щоб отримати роз’яснення щодо затягування рішення про Державну антикорупційну програму, проте на момент публікації відповіді не отримали.
—
Євгеній Шульгат , опубліковано у виданні hromadske