Архієпископ Баришівський Віктор (Коцаба): "Річниця мужності"
Сьогодні минає рік як російська армія вторглася на територію України. Той трагічний день став символом стійкості і боротьби українського народу за свою незалежність та державний суверенітет у протистоянні з агресором.
Війна, яка почалася 24 лютого 2022 року, позначена незліченними трагедіями, втратами та руйнуваннями. З першого ж дня Україна продемонструвала надзвичайну єдність і незламність. Люди з усіх регіонів гуртувалися, щоб підтримати один одного та захистити свою рідну землю. Ця єдність стала вирішальною, засвідчивши спроможність українців мужньо відстоювати територіальну цілісність своєї країни. Надія та віра - ось що допомогло нашому народові вистояти та пережити 365 днів кровопролитної війни. І в цей важкий час трапилося чимало незбагненних подій, які виходять за межі людської логіки та свідчать про неземне походження.
Сьогодні у своєму зверненні Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що за цей рік ми стали не тільки єдиними, але й що у нас уже немає чужих, що всі українці - це «одна команда», одне ціле. Президент чітко сказав, що у нас немає «неправильних» українців, тому що усі ми, хто живе в Україні, день і ніч робимо все від нас залежне для того, щоб наблизити нашу перемогу у цій страшній війні.
Важливо, щоб ці слова наші можновладці та й усі ми пам'ятали завжди в усіх обставинах і сферах нашого життя. І не піддавалися на провокації тих, хто лукаво під благим виглядом намагається зруйнувати нашу внутрішню єдність, яка є фундаментом і запорукою нашої незламності.
Незважаючи на численні виклики, з якими зіткнулася Україна, ми віримо, що незабаром наступить кінець цим жахіттям, адже після пітьми завжди приходить світло, а на зміну ночі наступає день. Безперечно, віра в Бога була і залишається дороговказом для багатьох українців у цей надважкий час, даючи усім нам сили вистояти. Це особливо стосується віруючих людей, які у своїх домівках і храмах щоденно навколішки стоять на молитві. Це відчули наші мужні воїни на передовій, ризикуючи своїм власним життям задля перемоги та мирного неба над нашими головами. Шана і честь усім захисникам нашої Вітчизни!
Сьогодні ми просто зобов‘язані згадати у своїх молитвах перед Богом про всіх, хто стали жертвами цієї війни, хто загинули захищаючи нашу державу, хто померли від обстрілів в мирних містах України. Особливо згадаймо про наших загиблих діток, які вже ніколи не зможуть потішити своїх батьків щирим поглядом та посмішкою, які вже не стануть письменниками, лікарями чи працівниками на заводах і фабриках. Ми маємо пам'ятати кожного і підносити свої молитви за те, щоб Господь подарував вічний благодатний спокій всім загиблим під час захисту Батьківщини та вбитим мирним жителям.
Зі сльозами на очах, проте з вірою і надією, крокуємо далі у майбутнє, яке нехай принесе довгоочікуваний мир нашій багатостраждальній Україні!