Архієпископ Баришівський Віктор (Коцаба): "Вся наша надія на Бога!"
Згідно одного з досліджень, проведених вченими, більшість думок людини мають негативне забарвлення. Ми постійно за щось переживаємо, хвилюємось, і малюємо в своїй свідомості страхітливі картини того, що може статися. Особливо сильно такі думки дошкуляють нам у часи неспокою, катаклізмів та війн. Це і не дивно, адже навколишній світ ніби підтверджує найгірші сценарії всіх наших сподівань.
Проте, все це тільки «ніби».
Адже, згідно того ж таки дослідження, переважна більшість негативних думок ніколи не стають реальністю. Наші страхи, наші переживання та очікування того, що все буде гірше, ніж є на даний момент, так і залишаються очікуваннями. Справжня реальність, з одного боку, не така страшна як нам здавалось, а з іншого боку, здебільшого не прогнозована. Тобто, ніхто з нас, навіть найвидатніший експерт чи аналітик, не може передбачити всі ті моменти та обставини, з якими ми несподівано зустрічаємося у житті. І це, звісно, добре.
І добре не тільки тому, що не знаючи свого майбутнього ми намагаємося тепер бути кращими, але й тому, що відсутність стовідсоткової прогнозованості навчає нас більше покладатися на Бога.
Святе Письмо вчить, що всі свої турботи і переживання потрібно довіряти Богу: «Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному» (Пс. 54, 23). А в іншому місці книги Псалмів цар і пророк Давид попереджає: «Не надійтесь на князів, на синів людських, в них немає спасіння», і далі він продовжує: «Блаженний, кому його поміч Бог Якова, що надія його на Господа Бога його» (Пс. 145, 3-5).
Іншими словами, вся наша надія, все наше життя має бути віддане в руки Божі. Яким би страшним не здавався навколишній світ, яким би невпевненим було наше майбутнє - якщо є довіра Богу, то нічого поганого з нами статися не може. А ті спокуси і випробування, які все ж таки спіткають нас, Господь обов’язково оберне на краще.
Людина – істота мінлива. Людина може бути відданою до кінця, але може і легко зрадити. Прикладів цьому – більше, ніж достатньо. А ось Господь ніколи не змінюється. «Іісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий», – каже нам апостол Павло (Євр. 13, 8). А тому, якщо Господь стверджує, що Його Церкву не здолають ворота пекла і що Він буде з нами, віруючими в Нього людьми, «до кінця віку» (Мф. 28, 20), то саме так, безумовно, і станеться. Отже, відкиньмо всякі сумніви і вагання, натомість все своє життя доручімо Богу!