Архієпископ Баришівський Віктор (Коцаба): "Кожен із нас перебуває під покровом Богородиці"

Свято Покрова Божої Матері здавна займає особливе місце в духовному житті та історії нашого народу. Свідченням цьому є велика кількість Покровських храмів в Україні, які особливо наповнюються віруючими людьми в цей день. Також сьогодні в нашій державі відзначається День Українського козацтва та День захисника і захисниці України. І тут виникає питання: чому саме в день Покрова Пресвятої Богородиці були встановлені ці державні святкування? 

Історія цього свята сягає в сиву давнину, коли православні візантійці протистояли полчищам загарбників, які прийшли з війною на їхню землю. Варвари-язичники не просто захоплювали те чи інше місто Візантійської імперії, а грабували його, руйнували, вбивали левову частину населення, а тих, хто залишався живим, перетворювали на рабів. Одна згадка про варварів примушувала жахатися візантійців, яким здавалося, що перемогти варварські полчища неможливо.

Коли восени 910 року орда завойовників наблизилася до Константинополя - столиці Візантійської імперії, то його жителі почали прощатися один з одним та зі своїм життям. Проте, вони не впали у відчай, а зібралися на молитву у міському храмі на честь Влахернської ікони Божої Матері. Саме в ньому святий Андрій і побачив відкрите небо, де Богородиця, оточена ангельськими силами, простирала над містом Свій покров. З цього видіння його очевидці зрозуміли, що Божа Мати не тільки захистить місто від руйнування, але й дарує перемогу над ворогом. Так, зрештою, і сталося. 

Історія має властивість повторюватися. Співставляючи різні історичні події, ми не тільки знаходимо в них багато спільного, але й навчаємося не повторювати помилки, а натомість, приймати правильні рішення. Народ, який вміє робити висновки зі свого історичного минулого, обов’язково матиме і світле майбутнє.

Сьогоднішнє свято навчає нас, що віра в Бога і надія на Божу Матір можуть здолати і видимих, і невидимих ворогів. Як свідчить історія, вихід з доленосних переломних періодів народного життя, які затьмарені війною та кровопролиттям, завжди дарує тільки Господь, але лише при одній умові - якщо ми випросимо у молитвах та виблагаємо слізно, щоб Він прихилив Свою милість до нас грішних. У важкі хвилини, а особливо в часи війни, віруючі люди завжди відвідували храми, посилювали піст та молитву, брали на себе додаткові духовні подвиги, щоб перебороти в собі пануючий гріх, а разом з тим, зруйнувати і гріховну мережу, яка заполонила всіх людей. 

Божа Мати невідступно перебуває з нами. Вона завжди з тими, хто кличе Її на допомогу, хто просить Її Божественного Сина про помилування і спасіння. Кожен з нас перебуває під Її Материнським захистом, адже ми називаємо Богородицю Заступницею роду людського. Саме тому, в день Покрова Богоматері ми вшановуємо і земних заступників нашого народу, згадуючи як славетних борців за волю та віру - козаків, так і сьогоднішніх мужніх захисників і захисниць рідної землі. Справедливо буде відзначити, що в числі останніх - всі українки і українці, які на передовій і в тилу, фізичною працею і молитовними зітханнями наближають той день, коли на території нашої багатостраждальної Батьківщини вже не прозвучить жодного пострілу, не проллється жодної краплі крові, не заплаче немовля і не загине ні одне квітуче людське життя. Цей день ми будемо наближати не тільки силою рук наших, але, перш за все, молитвою мільйонів українських сердець, які благають Бога та Його Пречисту Матір про якнайшвидше переможне закінчення війни та настання миру між усіма людьми.