За погану роботу містобудівному департаменту КМДА забезпечили безбідне існування
Столичні депутати продовжили дію Міської цільової програми «Комплексна програма реалізації містобудівної політики на 2019-2021 роки» до кінця 2023 року. Юристи попереджали, що так робити не можна — Київській міськдержадміністрації (КМДА) треба було звітувати про виконання цієї програми та розробляти новий документ. Але більшість в Київраді підтримала чиновників Кличка, які дуже хочуть навіть під час війни з московією освоювати немалі бюджетні кошти без жодного сенсу.
Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради 14 травня 2022 року було прийнято рішення про продовження дії Міської цільової програми «Комплексна програма реалізації містобудівної політики на 2019-2021 роки» до кінця 2023 року.
Таким чином, Департаменту містобудування та архітектури КМДА вдалося уникнути обструкції за провальну містобудівну політику та претендувати зі співвиконавцями програми на додаткове фінансування з київського бюджету в розмірі 25 млн гривень в 2022-му та 30 млн гривень в 2023 році.
В додачу до цього, за два роки чиновникам також дозволили освоїти 71 млн гривень на виконання заходів цієї програми з «інших джерел». Маються на увазі гроші забудовників, яким в Києві дозволяють фінансувати для себе розробку Детальних планів територій (ДПТ) там, де в них планується будівництво комерційних об’єктів.
Мова йде про проєкт рішення № 08/231-4406/ПР від 7 грудня 2021 року, який на початку цього року подали на розгляд Київради профільний заступник голови КМДА Петро Оленич (на колажі ліворуч) та директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов (на колажі праворуч).
Цей проєкт рішення комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин погодила 9 лютого 2022 року, відхиливши негативний висновок Управління правового забезпечення діяльності Київради. Юристи міськради наголошували на порушенні затвердженого Київрадою Порядку розробки міських цільових програм — програму, строк дії якої закінчився, продовжувати не можна, ухвалювати повинні були новий документ. При чому, подавати на затвердження депутатів проєкт нової програми КМДА повинна була не пізніше 1 червня 2021 року.
Втім депутати з провладної більшості, як це часто буває, не придали значення «таким дрібницям». Навіть більше. Спершу передбачалось, що на засіданні комісії 9 лютого Олександр Свистунов озвучить «досягнення» підпорядкованого йому підрозділу КМДА за три роки. Але це питання було зняте з порядку денного — мабуть, тим звітом ніхто не зацікавився, всі і так все розуміють…
Так у Києві і з’явилася на світ «Комплексна програма реалізації містобудівної політики на 2019-2023 роки». В ній зазначається, що основні завдання документу — розробка актуальної містобудівної документації, яка повинна повинна забезпечити сталий розвиток території Києва, ведення містобудівного кадастру, визначення потреб в об’єктах соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури тощо. Тобто, по суті, все те, що в профільному департаменті КМДА повинні робити за зарплату.
Але чиновникам КМДА зарплати замало. З документа відомо, що в 2019 році на відповідні заходи департамент Свістунова та співвиконавці програми витратили 72,9 млн грн (в т.ч. 69,5 з міського бюджету), в 2020 році — 22,7 млн грн (в т.ч. 16 млн грн з міського бюджету), в 2021 році — 19,6 млн грн (в т.ч. 16,6 млн грн з міського бюджету). Але, ще треба мати на увазі, що бюджетні кошти на ті самі заходи витрачались задовго до 2019 року.
І витрачались без всякого сенсу. Бо, як відомо, проект нового Генплану Києва розробляється і переробляється з 2008 року, а на розгляд Київради його ще так і не подано. Те ж саме стосується Плану зонування Києва: KВ писала, що розробка зонінгу почалась в Києві ще в 2013 році, але до затвердження міськрадою справа тут теж не дійшла. Подібна ситуація і з Комплексною схемою транспорту міста Києва: перші бюджетні мільйони почали витрачати на її розробку ще в 2014 році, але «віз і нині там».
Тобто діяльність Департамента містобудування та архітектури КМДА не дає результатів. Профільних чиновників, ймовірно, цікавить лише процес освоєння грошей з бюджета — затвердження «Комплексної програми реалізації містобудівної політики на 2019-2023 роки» цьому доказ. Добре хоч на «новий Генплан Києва» кошти витрачати поки що не планують.
Згідно документу:
- на розробці Генерального плану міста Києва тільки з 2019-го по 2021 рік включно було освоєно 9,4 млн бюджетних гривень, документ ніби як готовий на 100% та пройшов експертизу;
- на розробку Плана зонування Києва в 2022 році хочуть витратити ще 5 млн гривень (в порівнянні з 2021 роком це зростання ціни роботи в 5 разів), після чого все повинно бути готово на 100% (пишуть, що загальний бюджет нібито — 10,7 млн грн);
- більше всього коштів йде на розробку ДПТ, при цьому з 2019-го по 2021 рік включно в Києві було затверджено всього 33 ДПТ, а в планах до кінця 2023 року затвердити аж 142 ДПТ;
- Схема розміщення гаражів та автостоянок в Києві готова на 100% (з 2019-го по 2021 рік включно на її розробку було витрачено більше 1 млн бюджетних гривень, але коли її подадуть на затвердження Київради — невідомо);
- Комплексну схему транспорту хочуть закінчити розробляти в 2023 році (на це тільки з початку 2019 року з бюджету Києва було витрачено 25,3 млн грн, до кінця 2023 року хочуть освоїти ще 3,8 млн грн);
- модернізація містобудівного кадастру поки не планується (з 2019 року на це було витрачено 5,2 млн бюджетных гривень);
- в 2022 році хочуть за 6 млн бюджетних гривень придбати ортофотоплан міста;
- на створення «геоінформаціонної системи інженерних мереж» планують до кінця 2023 року витратити 23,2 млн гривень з міського бюджету).
Це не всі заходи цієї програми, які, на думку керівництва КМДА, повинні оплачувати столичні платники податків. Ще є «модернізація програмного забезпечення для створення транспортною моделі Києва», «проведення архітектурних конкурсів», «розробка концепції просторового розвитку Києва», «впровадження прозорої системи розвитку об’єктів міського простору» та інші дурниці, наявність чи відсутність яких для киян нічого не змінює.
Нагадаємо, що за ідеєю та законодавством, місто повинно розбудовуватись згідно ДПТ, які уточнюють положення Генплану. Так треба робити, щоб уникнути масштабної житлової та торгівельної забудови там, де це не дозволяє робити відсутність достатньої кількості об’єктів соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури. Щоб в столиці будувались не лише житлові комплекси та торгові центри, а й школи, дитсадки, лікарні, нові дороги, різні підприємства, автостоянки, станції метрополітену, електромережі тощо.
В Києві є діючий Генплан, прийнятий у 2002 році. Але в Київраді і в Департаменті містобудування та архітектури КМДА (ця структура повинна моніторити його виконання та періодично вносити до Генплану зміни, але не робить цього, або приховує від громадськості) про це вже давно воліли забути.
Тому столиця багато років поспіль і забудовується виключно згідно комерційних інтересів бізнесменів-забудовників, а містяни змушені витрачати свої сили на безперспективну боротьбу з ущільнюючою забудовою, що масово забирає у них зелені зони, прибудинкові території та пам’ятки історії та архітектури.
Цією системою керівництво столиці дозволяє фактично в ручному режимі керувать з Департаменту містобудування та архітектури КМДА.
З одного боку, відповідні чиновники готують для затвердження Київрадою проєкти ДПТ, які не відповідають Генплану, втім — містять в собі всі забаганки забудовників. Жоден з таких документів міські депутати не затверджували в минулі роки без резонансних скандалів та протистояння з киянами (ймовірно, їх в результаті приймають тільки отримавши гроші від зацікавлених бізнесменів.- КВ).
Нагадаємо, що у травні 2021 року Київрада, фактично в шахрайський спосіб, ухвалила рішення, яке дозволило й надалі ігнорувати діючий Генплан та продовжувати розробляти недолугі ДПТ за рахунок забудовників.
З іншого боку, містобудівний департамент КМДА також видає забудовникам вигідні для них Містобудівні обмеження на проектування будівництва (МУО, цей документ потрібен, щоб отримати потім дозвіл на конкретне будівництво.- КВ) там, де навіть не затверджувався ДПТ, що суперечить законодавству. За словами джерел КВ на будівельному ринку, за це також треба чимало «занести» в КМДА та Київраду.
В любому випадку, така система тотальної корупції приводить до руйнування комфортного для киян міського середовища та створення величезних проблем для наступних поколінь. А чиновникам КМДА ще й дозволяють запускати руки в міську казну, щоб безперервно розробляти документи та системи, які, по суті, нікому не потрібні.
Нагадаємо, Департаментом містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року керує Олександр Свистунов. Петро Оленич з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує у Києві земельні та містобудівні питання.
Постійну комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин очолює депутат із фракції «УДАР», директор КП «Інженерний центр» Михайло Терентьєв. У минулих каденціях міськради Терентьєв був членом фракцій «УДАР-Солідарність», а потім — «Солідарність».
Секретарем містобудівно-земельної комісії Київради працює представник «Слуги народу» Юрій Федоренко.
Нагадаємо також, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку очолює генерал Микола Жирнов. Міський голова та голова КМДА Віталій Кличко також обіймає посаду заступника голови КОВА.
Відеотрансляції пленарних засідань та комісій міськради на період воєнного стану не проводяться. Тому дізнаватися, які рішення та коли приймає цей орган, зараз доволі складно.
Фото: колаж KВ
Олександр Красногородський