Промова Президента України Володимира Зеленського в Рійгікогу, парламенті Естонії
Шановний пане Спікере!
Шановна пані Прем’єр-міністр!
Члени уряду!
Шановні депутати Рійгікогу!
Народе Естонії!
Вдячний за можливість звернутися до вас сьогодні. В обставинах, які повертають усіх нас до найтемніших часів XX століття.
Протягом тридцяти років народи Європи насолоджувалися миром, свободою та спільними можливостями для розвитку.
Тепер же російський реваншизм знищив усе те добре, що десятиліттями працювало на спокій Європи, на стабільність життя європейських народів.
Від глобальної архітектури безпеки залишилися хіба що уламки. Такі ж руїни, як і від українських міст, розбомблених російськими ракетами та авіацією.
Усі міжнародні інституції, які мають підтримувати мир: ООН, ОБСЄ та інші – не здатні зараз зупинити російську агресію. Хоча саме для цього й створювалися.
Регіональні альянси, передусім НАТО, постали перед непростою реальністю, коли ні в кого не може бути стовідсоткової впевненості, а чи будуть вони реально захищати своїх членів у разі широкомасштабного нападу Росії. Такого ж, як на Україну.
Чи нападу ще гіршого – із застосуванням зброї масового ураження. Бо вперше за багато років доводиться ставитися серйозно до загрози застосування Росією хімічної чи навіть ядерної зброї.
Російські державні пропагандисти, явно керуючись відповідними «темниками», відкрито обговорюють можливості Росії захопити всі сусідні країни Європи. Вони говорять про це не просто заради емоцій, а системно привчають російську аудиторію до того, що війна проти сусідів – це нібито норма.
Російське намагання захопити всю Україну після восьми років війни на Донбасі повернуло в реальність Європи те саме, що довелося пережити й вашому народу.
Масові депортації, фільтраційні табори, послідовне намагання знищити всіх, хто підтримує національну ідею. На сьогодні вже понад 500 тисяч українців примусово переміщені. Тільки уявіть собі, скільки це!
Це якби окупанти, вибачте за приклад, взяли собі за мету вивезти весь Таллінн. Ціле місто – воно було, і його немає. Як третину всіх ваших громадян.
Депортованих українців позбавляють документів. У них забирають телефони. Намагаються перевезти у віддалені регіони Російської Федерації. Всіляко перешкоджають спробам повернення в Україну. Дітей розлучають із батьками й хочуть направити на незаконне усиновлення в російські родини...
В українських містах, які стали жертвами російських ударів, убиті вже десятки тисяч людей. Проти житлових районів і цивільної інфраструктури російська армія застосовує всі види артилерії, всі види ракет і авіабомб. Зокрема фосфорні бомби та інші боєприпаси, заборонені міжнародним правом.
Це очевидний терор проти цивільного населення. Це намагання зламати дух народу, підкорити українців на покоління або просто знищити.
Чому російське керівництво все це собі дозволяє? Чим для Москви забезпечується відчуття безкарності? Впевнений, ви знаєте відповідь на ці питання. Вона очевидна.
З одного боку, Росія користується своїми привілеями в міжнародних структурах. Зокрема, окупованим нею місцем постійного члена Радбезу ООН, щоб блокувати будь-які намагання реально повернути мир у Європу чи в інші регіони, де Росія воює. Саме вона.
А з іншого боку, російське керівництво абсолютно не вірить у те, що Європа здатна притягти Росію до відповідальності.
У Москві просто не вірять, що Європа здатна примусити Росію до миру. Розраховують на розкол серед європейців і на те, що пріоритет збереження торгівлі для європейців буде вищим, ніж пріоритет безпеки чи навіть пріоритет виживання сусідніх з Росією народів.
Пані та панове!
Народе Естонії!
Саме зараз такий час, коли можна або зупинити Росію, або дуже надовго втратити весь схід Європи. Будь-яку надію на безпечне й вільне життя на континенті, яке б регулювалося загальновизнаним правом, а не жорстокою силою.
І я вдячний вам за те, що ви це розумієте.
Вже став доброю сторінкою нашої спільної історії велелюдний мітинг 26 лютого за участю десятків тисяч естонців у серці древнього Таллінна на площі Вабадузе на підтримку України, на підтримку свободи у Європі.
Естонія однією з перших надала Україні необхідну допомогу, це правда, зокрема й оборонну. Я вдячний вам за щиру підтримку наших переселенців.
Ви були й залишаєтеся взірцево принциповими при розгляді у європейських та інших міжнародних структурах питань про війну Росії проти України та відповідної санкційної політики.
Я вдячний вам за відмову від російських енергоносіїв. Того джерела нафтодоларів і газоєвро для Росії, яке робить її самовпевненою й такою, що не бажає шукати рівноправних відносин з іншими народами.
Але усім нам потрібно зробити значно більше, щоб зупинити занурення Європи в те зло, яке континент бачив ще у 1940-х роках! У таку ж окупацію, яку пережила, до речі, і ваша країна.
Не мають повторитися чорні сторінки історії, коли депортовані українці та естонці залишилися на довгі роки в Сибіру чи на Далекому Сході Росії. Там уже більш ніж достатньо українських та естонських могил – могил тих, хто загинув від комуністичних депортацій.
І тому я закликаю вас на рівні Євросоюзу знайти такі інструменти впливу на Росію, такі інструменти тиску, які могли б зупинити депортації та повернути всіх депортованих людей додому.
Євросоюз має силу, щоб забезпечити це. Євросоюз повинен скористатися цією силою.
Поки Росія не поверне примусово вивезених українців, поки не поверне тисячі вкрадених дітей, вона не повинна отримувати жодних грошей від європейських держав чи компаній.
Євросоюз не має права бути спонсором депортацій. Євросоюз не має права бути спонсором війни.
Потрібно ще серйозніше поставитись до санкційної політики проти Російської Федерації. Чому санкції необхідні? Бо це єдиний інструмент, щоб примусити Росію до миру.
Я закликаю вас при затвердженні нового, дуже важливого санкційного пакету проти Російської Федерації на рівні ЄС захищати необхідність повного блокування російських банків. Усіх, а не лише частини. Я закликаю нарешті внести нафту в санкційний пакет. Потрібне ембарго на рівні всього Європейського Союзу!
Також запрошую вашу державу, ваших фахівців приєднатися до роботи спільної групи, яка створена для розслідування воєнних злочинів російської армії на території незалежної України. Технічна й експертна підтримка є незамінною зараз, коли кількість воєнних злочинів сягає вже десятків тисяч.
Це розстріли мирних людей, це катування, ґвалтування, підрив лікарень, бомбардування пологових будинків, спалення складів з їжею, артилерійські обстріли укриттів, у яких – і вони про це знали, я ще раз підкреслюю, – ховаються діти...
Немає такого злочину, який не скоїли б російські солдати за 49 днів цього вторгнення.
Усі ці воєнні злочини ми обов'язково розслідуємо та встановимо всіх винних і знайдемо їх. Скільки б часу нам не знадобилося на це. Але якщо ми будемо робити це спільно з вами, спільно з іншими європейськими державами, ми зможемо зробити це значно швидше.
Згадайте, що більшість сталінських катів так і не відповіли за все, що наробили. Тому особливо принципово – притягнути до відповідальності нове покоління російських катів.
І це потрібно зробити зараз – за скоєне ними в Україні. Щоб не довелося потім розшукувати їх за воєнні злочини проти балтійських народів, проти Фінляндії, Польщі чи будь-якої іншої країни.
Усі, хто вже виборов для себе свободу у XX столітті, мають її зберегти і в XXI столітті.
Україна буде завжди вдячною Естонії за принципову підтримку нашої держави у європейській інтеграції. Я вдячний вам за те, що ви усвідомлюєте, що приєднання України до Євросоюзу – це питання не просто про економіку чи якусь абстрактну політику. Це питання безпеки та гарантій збереження свободи й демократії в Центральній та Східній Європі.
Україна має отримати статус кандидата у члени ЄС вже найближчим часом.
Маємо думати вже зараз і про післявоєнне відновлення нашої країни. Коли Росія програє, а це відбудеться неодмінно, потрібно буде довести і Росії, і всім іншим потенційним реваншистам у світі, що війна не призведе до реалізації запланованого.
Ми вже співпрацюємо з вашою державою в галузі цифровізації, вже демонструємо іншим європейським країнам переваги сучасних цифрових систем, зокрема і в державному управлінні. Після війни це стане ще більш актуальним, я впевнений.
Для відновлення нормальної роботи державних інституцій і місцевої влади. Для повернення компаній. Для кіберзахисту України та всієї, ще раз кажу, всієї Європи.
Пані та панове!
Народе Естонії!
Вже за кілька годин у Київ прибудуть президенти трьох держав Балтії та Президент Польщі. З нетерпінням чекаю на зустріч із ними. На зустріч і з вашим Президентом, паном Аларом Карісом.
Такі візити в столицю нашої держави зараз особливо важливі. Важливі не тільки для нас, не тільки як свідчення європейської підтримки нашої боротьби за свободу.
А як свідчення того, що всі європейські захисники свободи будуть і надалі об'єднаними. Без будь-яких політичних чи економічних «реверансів» у бік Росії.
Європейці мають докладати всіх зусиль, щоб негайно відновити силу міжнародного права. Щоб негайно змусити Росію шукати мир.
Це завдання може бути виконане тільки спільно всіма у Європі. На рівні всього Євросоюзу. Разом з іншими учасниками нашої антивоєнної коаліції.
Якщо Європа згає час, Росія скористається цим для розширення зони війни ще на інші країни. Вірю, що разом ми цього ніколи не допустимо.
Дякую, Естоніє!
Слава Україні!