Власник "Юніграну" Наумець має бізнес в анексованому Криму й постачає сировину так званій "ДНР"?
Поки здичавіла московська орда другий місяць поспіль руйнує українські міста і нівечить тисячі життів, "Юнігран" продовжує розкрадати національні багатства й спонсорувати кремлівську агресію? Власник "щебеневої імперії", яка таємно постачає копалини так званій "ДНР", імовірно має російський паспорт та останнім часом уникає публічності. Утім, Україна має знати своїх антигероїв в обличчя, а бізнес із російським корінням слід націоналізувати.
Наприкінці березня 2022 року до редакції "СтопКору" потрапила інформація від мешканців м. Малин на Житомирщині про вивезення автопарку компанії "Юнігран", бенефіціаром якої є особа, пов’язана з рф, у невідомому напрямку.
За твердженням малинчан, чергові дві автоколони покинули ТОВ "Юнігран" у напрямку Житомира 23 березня. Після чого значну частину автотранспорту, який міг би бути тимчасово використаний ЗСУ для оборони Малинщини, було приховано.
Активісти місцевої ГО ВО "Легіон Честі" також повідомили, що в перші дні після початку повномасштабної російсько-української війни, з підприємства у невідомому напрямку було відправлено дві завантажені щебнем "вертушки" (по 30 вагонів кожна). А під час активних бойових дій на Житомирщини, коли навколишні села буквально рівняли з землею, на території "Юніграну" панувала підозріла тиша.
Аби розібратись у ситуації, команда "СтопКору" проаналізувала всі відомості щодо діяльності ТОВ "Юнігран" та її власників.
Чим відома компанія "Юнігран"?
ТОВ "Юнігран", зареєстроване у с. Гранітне Малинського району на Житомирщині. Компанія називає себе "національним виробником будматеріалів" і пропонує доставку щебня з міст Малин, Пенізевичі, Коростень та з майданчику Видубичі у Києві. Також продає річний митий пісок, тротуарну плитку, гранітну брущатку з природного каменю та "вибухові речовини промислового призначення".
Гендиректор – Сергій Диняк – за сумісництвом є депутатом обласної ради, лідером Житомирської обласної організації партії "Наш край". Це – політсила, створена переважно з вихідців колишньої проросійської "Партії регіонів".
У 2020 році виручка фірми сягнула майже 1 млрд грн, при цьому сукупні обсяги експорту за 2014-2021 роки перевищили пів мільярда. Станом на кінець 2021 року підприємство мало у власності 24 об’єкти нерухомості, 9 земельних ділянок у Київській, Житомирській і Харківській областях та понад 120 транспортних засобів.
"Юнігран" та пов’язані з ним бізнес-структури, які займаються видобуванням граніту, піску та щебню, вже давно й обґрунтовано підозрюють у тісній співпраці з рф.
Ще за часів Януковича "Юнігран" став ледь не монополістом на щебеневому ринку. Підприємство постачало копалини до росії через власну корпорацію "Трансрада". Це ТОВ зареєстроване у Московській області в місті Хімки, і його співзасновником до квітня 2021 року була Наумець Олена Олексіївна.
За даними СБУ, оприлюдненими у ЗМІ, вже після анексії Криму та початку війни на Донбасі, ТОВ "Юнігран", яким через кіпрську Westgrinite Holdings Limited володіє Ігор Наумець, здійснювало постачання щебеню до росії. Причому, якщо в довідці СБУ йшлося про партію у 28 тисяч тонн, то на сайті самого "Юніграну" хизувались відвантаженням до країни-агресора 650 тисяч тонн копалин.
Як зазначають у медіа, працюючи через корпорацію "Трансрада", подружжя продавало за заниженою ціною щебінь до росії, що допомагало заощадити податок на прибуток в Україні та ПДВ на російській стороні. Ця "сіра" схема дозволяла Наумцю отримувати надприбутки, природно "кидаючи" держбюджети і в Україні, і в росії.
В якості "даху" Наумець імовірно підключив до справи екснардепа-регіонала Володимира Пєхова, який нині перебуває в міжнародному розшуку разом із дружиною-рейдеркою Лесею Софієнко. Як зазначають, саме Пєхов під диктовку Наумця спрямував десяток депутатських запитів до прокуратури Коростенського району, Житомирського держпромнагляду, екологічної інспекції та ін.
Крім того, як з’ясували наші колеги, бізнес-партнером Ігоря Володимировича у вищезазначеній компанії з Кіпру, є його однофамілець (чи, можливо, навіть родич) Сергій Наумець – так званий "міністр будівництва і ЖКГ ДНР". Саме через нього "Юнігран" імовірно здійснював постачання піску й щебню до псевдореспубліки.
За останні три роки підприємство фігурує у 4 кримінальних судових справах.
Зокрема, одна з них (№201/12938/19) пов’язана з тіньовою схемою із незаконного формування податкового кредиту з боку ТОВ "Автомагістраль-Південь", яке неодноразово потрапляло у фокус уваги розслідувачів проєкту "СтопКор".
Ще одна справа – №638/16925/21 – стосується самовільного захоплення земельних ділянок на території міста Харкова й незаконного будівництва багатоквартирного житлового будинку.
Хто такий Ігор Наумець?
Ігор Володимирович Наумець, 1969 року народження – власник низки підприємств в Україні, чиї бізнес-інтереси переважно сконцентровані у сфері видобутку й переробки копалин, а також будівництва.
У 2002 році балотувався до Верховної Ради України 4-го скликання за мажоритарним округом №75, як самовисуванець, але не був обраний. Тоді, за інформацією ЦВК, Наумець постійно проживав у м. Харкові, а працював заступником голови правління акціонерного товариства закритого типу "Інтер-маркет" у м. Житомирі.
За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, Ігор Наумець має діючі чи історичні зв’язки з 17 підприємствами – жодне з них наразі не перебуває у стані припинення.
Ще одна компанія, де Ігор Наумець є власником істотної участі, – ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД".
Підприємство фігурує в низці кримінальних проваджень щодо злочинів проти довкілля. Йдеться, зокрема, про незаконний видобуток піску в Броварському районі, що спричиняє руйнацію природного річища Десни й несе загрозу екосистемі усього Київського регіону.
Так, активісти ГО "Всеукраїнське Бюро з питань захисту Екології та Здоров’я" декілька разів виїжджали на піщаний кар’єр, щоб зафіксувати діяльність браконьєрів. Там тітушки, найняті Наумцем, нібито побили активістів та розтрощили їхні автівки.
За даними активіста ВГО "Стоп корупції" Романа Литвина, на нелегальній точці видобутку в Пухівці працювали автомобілі фірми "Юнігран". Як повідомили у Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції, загальна сума збитків склала понад 342 млн грн.
Ігорю Наумцю належить частка у Товаристві з додатковою відповідальністю "Бахчисарайський консервний завод", що зареєстроване на окупованій території АРК Крим та внесене в список ФПС росії, як перереєстроване в рф. Одним з кінцевих бенефіціарів заводу є резидент росії – Владімір Хідзер. При цьому підприємство, яке де-факто працює на країну-агресора, має податковий борг перед державним і місцевим бюджетами в Україні.
Крім того, в Україні Ігор Наумець є чинним бенефіціаром фірм:
- ТОВ "ДБК Модуль" (м. Малин Житомирської області, має податковий борг),
- ТОВ "Альянс-Союз" (м. Київ, має податковий борг),
- ТОВ "Бріззо" (м. Малин Житомирської області, має перемоги менше, ніж у 5% конкурентних закупівлях – тобто є професійним "технічним кандидатом" на тендерах),
- ПрАТ "Пинязевицький кар’єр" (смт Гранітне Житомирської області, фігурує в низці кримінальних проваджень),
- АТ "Малинський каменедробильний завод" (смт Гранітне Житомирської області, фігурує в низці кримінальних проваджень, має податковий борг),
- АТ "Коростенський кар’єр" (м. Коростень Житомирської області, фігурує в низці кримінальних проваджень),
- МРГО "СМТ Барвінківське" (с. Ялцівка Малинського району Житомирської області),
- ТОВ "Юнігран-Сервіс" (смт Гранітне Житомирської області, фігурує в низці кримінальних проваджень).
Як зазначає журналіст Вячеслав Ковтун, Наумець Ігор Володимирович має паспорти громадянина Росії: РФ № 1400185888 та закордонний РФ № 4508511853.
Сам Наумець ще у 2008 про власні зв’язки з рф розповідав наступним чином:
"Живу я не в Лондоні, як і не є корінним росіянином. Мої батьки та прадіди — з України, я ж родом із Запоріжжя. Мій батько свого часу був головним геологом об'єднання "Запоріжнерудпром". Тому кар'єри я знаю ще змалку. І свою трудову діяльність я розпочинав слюсарем-наладчиком гірничого цеху на одному з таких кар'єрів – Макрянському. Далі був Московський інститут електронної техніки, де я здобув спеціальність інженера-технолога (…) Ще студентом одружився. На москвичці. Це був період розпаду Радянського Союзу (…) Разом із друзями ми почали збирати та продавати телефонні автоматичні визначники номерів – "АОН". Тоді це було дуже модно. Відкрили навіть компанію. Словом, 1992-го, ще студентом, я вже й квартиру купив у Москві".
У росії Наумець Ігор Володимирович також був керівником ТОВ "Т-Гран" (м. Москва), засновницею якого була його дружина Олена. Компанія займалась оптовою торгівлею будматеріалами. У 2010 році її було реорганізовано шляхом приєднання до транспортної фірми ТОВ "Альфа" (м. Орел), яку згодом теж ліквідували.
Крім того, Ігор Наумець був співзасновником ТОВ "Золотовидобувна компанія "Онікс" (м. Благовещенськ), діяльність якої припинено у вересні 2014 року.
Донька пана Ігоря – Наумець Анастасія Ігорівна – є чинною засновницею ТОВ "Зело" (м. Хімки, Московська область), що займається орендою та управлінням нерухомістю. У 2021 році організація отримала виручку в сумі 1,1 млн рублів.
У 2018 році Ігор Володимирович Наумець був одним зі спікерів у " target="_blank" rel="follow noopener">передачі, присвяченій глобальним змінам клімату на "АллатРа ТБ".
Як " target="_blank" rel="follow noopener">з’ясували розслідувачі видання "Наші гроші", міжнародний суспільний рух "АллатРа" є де-факто псевдорелігійною сектою, яка зареєструвалася у Києві у 2014 році – під час початку активних бойових дій на сході України, – та активно пропагувала "руський мір" та "об’єднання слов’ян" у "священній війні" проти колективного Заходу.
Аби розібратись у ситуації з вивезенням автопарку ТОВ "Юнігран" під час війни, та з’ясувати, чи компанія дійсно продовжує торгувати з рф та ОРДЛО, "СтопКор" намагався всіма можливими способами зв’язатись із подружжям Наумців та Сергієм Диняком.
Проте телефон Ігоря Наумця протягом декількох діб перебуває поза зоною доступу. А з номера його дружини (судячи з коду, його власниця перебуває у Великій Британії) нам так і не відповіли.
Представники ВГО "Стоп корупції" також відвідали головний офіс ТОВ "Юнігран" за адресою, вказаною на сайті та в установчих документах, але на місці нікого не застали.
Своєю чергою, Сергій Диняк також поки не відповів безпосередньо на поставлені йому журналістами питання, однак на своїй сторінці у соціальній мережі активно транслює патріотичну риторику та оприлюднив позицію компанії "Юнігран" щодо російської агресії.
"Сьогодні у Малині, як і по всій Україні, йде війна: страшна, кровопролитна, жорстока. Вона показала міць ЗСУ, згуртованість, сміливість українського народу, його національну гідність і велику роботу усіх на благо рідного краю. Компанія "Юнігран" не стоїть осторонь у такий важкий час. Надає неабияку допомогу Малину і його жителям.
Я не маю фізичної змоги кожного дня звітувати про проведену роботу, але після перемоги у війні обіцяю розповісти про все, що робилося задля громади. Як українець, депутат Житомирської обласної ради і генеральний директор компанії "Юнігран" не маю морального права залишити свій рідний край і свою країну. Тому працюю разом з вами до перемоги!", – написав Диняк.
Утім, усе це не проливає світло на подальшу долю автопарку компанії та на ймовірне продовження її торгових відносин із країною-агресором.
Зважаючи на наведені факти, вважаємо, що бізнес-імперією російсько-українського "щебеневого короля" Ігоря Наумця мають зацікавитись правоохоронці. Адже постачання національних багатств (а можливо – й вибухівки) країні-агресору слід негайно припинити, а майно таких компаній – націоналізувати.