Справу ексначальника земельних ресурсів Київщини, якого затримували із $90 тисячами біля готелю «Київ», закрили за строками давності
Святошинський суд Києва закрив справу колишнього начальника земресурсів Київської області Юрія Вязьмітінова, якого звинувачували у вимаганні й отриманні неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 3 лютого.
31 травня 2011 року начальника земресурсів Київщини Юрія Вязьмітінова затримали у готелі «Київ» за підозрою в одержанні 90 тисяч доларів хабара.
У 2013 році суддя Печерського суду Оксана Царевич засудила Вязьмітінова до 5 років позбавлення волі умовно. Але згодом вирок скасували і справу слухав повторно суддя Олег Білоцерківець, який у лютому 2018-го повернув матеріали прокурору на додаткове розслідування.
У липні 2018-го апеляційний суд рішення про повернення справи скасував як таке, що ухвалено із надуманих причин і навіть із перевищенням компетенції, оскільки суддя Білоцерківець вже вдався в оцінку зібраних доказів, що мав право робити тільки у вироку. Після цього в Печерському суді не знайшлося суддів для нового розгляду справи. Обвинувальний акт відправили у Святошинський суд до судді Івана Бандури, який через понад 3 роки справу закрив за клопотанням обвинуваченого.
Вязьмітінов не визнав своєї вини у вчиненому, заперечив фактичні обставини справи, але просив звільнити його від відповідальності в зв’язку із закінченням строків давності.
Адвокат і прокурор клопотання підтримували.
Частина 3 статті 368 Кримінального кодексу передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули 10 років — у разі вчинення тяжкого злочину.
Суддя погодився, що строки дійсно минули і звільнив Вязьмітінова від відповідальності і справу закрив.
Тим часом, 2 лютого в іншій кримінальній справі заарештовано квартиру, яка належала сину Вязьмітінова — Євгенію.
Квартира по вулиці Ірининська 5/24, що за 7 хвилин від метро «Золоті Ворота», визнана речовим доказом у кримінальному провадженні про шахрайство.
У 2007 році Євгеній Вязьмітінов добровільно видав на ім’я мачухи довіреність на право розпоряджатися квартирою. У подальшому жінка передала квартиру в іпотеку своєму батькові під виглядом позички 2 мільйонів доларів, які нібито Вязьмітінов не отримав.
У червні 2011 року мачуха переконала сина Вязьмітінова виписати довіреність на дарування квартири як запоруку вирішення проблеми, яка виникла з батьком. Вязьмітінов-молодший погодився, оскільки був впевнений, що відчуження квартири неможливе, оскільки на все його майно накладено арешт ухвалою суду ще в 2010 році.
Нотаріус заборони на відчуження не помітила і посвідчила договір дарування квартири дружині Вязьмітінова-старшого.
У подальшому дії нотаріуса розслідувалися і вивчалися пошукові запити, за якими вона перевіряла майно. Вважається, що якби нотаріус шукала за конкретнішими даними, зокрема податковим номером власника квартири, адресою квартири, то інформація про арешт відобразилася б.
У 2018 році ексдружина Вязьмітінова квартиру продала. Після того, як у січні 2022-го клопотання про арешт квартири надійшло до Печерського суду, її вкотре переоформили на нового власника. Попри це, суд погодився квартиру арештувати.
Син Вязьмітінова стверджує, що колишня дружина його батька, скориставшись місцеперебуванням чоловіка в Київському слідчому ізоляторі, у 2011-2012 рр. присвоїла особисті речі та документи, що належали їм із батьком.
Ексчиновник та його син подали цивільні позови: останні заявлені ними суми збитків — 53,5 і 60 мільйонів гривень.
У списку нібито викраденого — численні золоті годинники, золоті ланцюжки, погон полковника царської армії, з монограмою царя Миколи II, золоті браслети, перстень з чорним діамантом, кілька хрестів, усипаних діамантами, ручка кулькова з золотом, що на ковпачку має Герб Росії — Двоголовий Орел, прикрашений діамантами, монета «Максимус», Стародавній Рим, III століття до нашої ери, сережки та обручка зі скіфського золота та ін.