Радіовізіографи у стоматологічній рентгенодіагностиці

Радіовізіографи у стоматологічній рентгенодіагностиці
296624 ПЕРЕГЛЯДІВ

Рентген-діагностика при стоматологічному лікуванні. Сучасне обладнання для якісного знімку.

Лікування без діагностики буквально неможливе. Переваги її проведення очевидні та зрозумілі всім. Стоматологія, звісно, не виняток. Невід'ємною частиною стоматологічної діагностики є рентгенодіагностика. Вона практично допомагає показати все, що недоступне неозброєному оку. Огляду ротової порожнини замало для того, щоб поставити максимально точний діагноз. А вже дослідження надр кореневих каналів взагалі стає неможливим без “рентгена”.

З часом застосування рентген-променів також зазнало змін. Розвинулися нові пристрої, а з ними і способи отримання знімків. Сучасна рентгенографія майже не має протипоказань (за винятком особливих клінічних випадків) та безпека для пацієнта та лікаря гарантовані під час процедури. Це повністю показує важливість актуальних технологій, коли їм знайдено точне застосування.

Рентгенодіагностика у стоматології

Сьогодні можна умовно розділити рентгенодіагностику на кілька підвидів: прицільна рентгенографія, ортопантомограма, комп'ютерна томографія.

Створюючи прицільний знімок, отримують зображення одного або кількох зубів. Це вважається класичним методом, оскільки хоч апаратура і змінилася, метод отримання зображення (на плівку після опромінення потрібної ділянки) залишився тим самим. До нього звертаються, якщо немає потреби у діагностиці всієї щелепи.

Ортопантомограма — це вже панорамний знімок. Найчастіше використовують саме цей метод. На плоскій поверхні знімка видно весь розворот щелепи, за рахунок чого діагностують до 90% всіх захворювань, а деякі просто запобігають ще до того, як вони завдали шкоди.

Найбільш повне зображення одержують при комп'ютерній томографії. Це отримання об'ємного (ще називають 3D, за аналогією зі стерео зображенням або комп'ютерним моделюванням) знімка обох щелеп. З'являється можливість не тільки провести діагностику захворювань, а також структуру, стан кісткової тканини, розташування нерва, що унеможливлює його пошкодження. Цей метод особливо хороший в ортодонтії, коли можна чітко стежити за розвитком зсуву, визначати перебіг лікування протезування, імплантації, лікування прикусу.

Важливість та переваги рентген-діагностики незаперечні. Але навіть при, здавалося б, такій розвиненій процедурі є куди рости далі. Однією з головних проблем, окрім випромінювання, була якість кінцевого знімка. Якщо з проблемою шкоди від випромінювання розібралися відносно логічно — знизили дозу, покращили якість випромінювачів, то з якістю знімка боролися тривалий час.

Підвищення якості знімків

При роздрукуванні на плівку якість зображення значно знижується. Вирішенням цієї проблеми стала комп'ютеризація. Перегляд на моніторі дає можливість миттєвого масштабування зображень, створення об'ємних моделей та інші маніпуляції, які неможливі з плоским знімком на плівці. Але отримати зображення на монітор можна було лише при проведенні томографії, що не зовсім “рентген”, та й проводити томографію заради одного зуба вкрай неефективно. Тому винахід радіовізіографа був питанням часу.

Що таке радіовізіограф? Це сучасне рішення отримання рентгенівського знімку уникаючи проблеми роботи з плівкою, її проявом, роботи з хімікатами та інше. Радіовізіограф являє собою пристрій, що приймає рентген-промені, підключений до комп'ютера. Якщо раніше промені потрапляли на плівку, тепер їх поглинає цей пристрій і відразу перетворює на зображення. Складається з усього кількох частин: сенсора, аналого-цифрового перетворювача та дроту. Залежно від виробника та моделей можуть бути варіації, але базовий функціонал такий. Перші моделі ще мали спеціальний блок оцифровки зображень, нові позбавлені його, що дозволяє підключати безпосередньо до комп'ютера. Найновіші розробки взагалі відмовилися від проводів.

Весь рентгено-діагностичний комплекс у сучасному стоматологічному кабінеті складається з рентгенівського апарату, візіографа та комп'ютера, на якому встановлено програмне забезпечення, що дозволяє працювати з пристроєм.

Чи є потреба у радіовізіографах?

У допитливого читача виникає питання — а навіщо він взагалі потрібен, чи не простіше, як раніше, виявляти плівку? І відповіддю на питання буде кінець самого питання. Завдяки візіографам виключається робота із плівкою. А це кропітка робота з проявником, місце для його зберігання, втрата якості зображення, необхідність створення декількох знімків для масштабу, тривалість процесу.

Використовуючи радіовізіограф, знімок виходить миттєвим і на екрані монітора. Там його можна обробляти та вивчати буквально до дрібниць. Більш того, чутливість приймаючого сенсора у багато разів перевищує таку у плівки, що дає детальні дані про область, що знімається, і тому можна поставити більш точний діагноз. І найважливіше, що сенсори візіографів вимагають ще меншої кількості випромінювання, ніж найсучасніші плівкові апарати.

Так, на нижню щелепу необхідно 2 мікрозіверти, для верхньої — вже 5. Для аналогічної процедури сучасні плівкові апарати випромінюють від 7 до 13. А на старій плівковій апаратурі цифри доходили і до 80 мкЗв.

Сучасні радіовізіографи

Однією із передових розробок радіовізіографів займається компанія Woodpecker. На ринку стоматологічної апаратури вони впевнено зберігають репутацію надійного виробника, який не стоїть на місці та розвиває свою продукцію. Ось і серед візіографів однією з кращих моделей сьогодні можна назвати I-SENSOR H1. Під час створення цього пристрою не обійшлося і без деяких інновацій. Наприклад, невеликий і тонкий корпус (4,4 мм товщини, довжина 38,5 мм, ширина 25 мм) можна згинати, що покращує прийом променів для дослідження. Щоб уникнути пошкоджень ротової порожнини, прилад має округлі краї. Датчик дозволяє отримувати зображення з роздільною здатністю 25 пл/мм (2,2 Mpx) не втрачаючи деталізації. Виробнику вдалося досягти зниження середнього рентгенологічного навантаження у 30 разів порівняно зі звичайним знімком. Корпус же має вологозахист рівня IP68, що більш ніж достатньо при роботі з ротовою порожниною.

Для полегшення налаштування та синхронізації весь процес зведений до мінімуму і без приладів-посередників. Зображення надходять на комп'ютер миттєво, обробляються у спеціальному ПЗ, яке має зрозумілий та простий інтерфейс, перекладено також українською мовою. Базові вимоги до ПК під час роботи з I-SENSOR H1 такі:

  • Встановлена операційна система від Windows 7, 10 та вище.
  • Від 2 Гб та вище оперативної пам'яті.
  • Мінімальні вимоги до потужності процесора - Intel Core 2 та аналоги.
  • Вінчестер на 320 та більше Гб.
  • USB 2.0 порт.
  • Роздільна здатність дисплея монітора 1280x1024.
  • Наявність відеокарти (ATI, Nvidia тощо).
  • Chip USB (NEC/RENESAS, Intel).

Як бачимо, розвиток технологій, які стоять на службі у стоматології, переслідує все ті ж самі цілі — безпека, простота, доступність і швидкість отримання даних. Процедури з радіовізіографом якраз заповнили прірву між класичним рентгенівським знімком та комп'ютерною томографією, зробивши високоточну та детальну діагностику ротової порожнини доступною та звичною навіть у невеликих клініках та кабінетах. Володіючи ліцензією на проведення рентген-процедур обладнати робоче місце без візіографа сьогодні просто недоцільно. Забезпечити себе сучасною стоматологічною апаратурою без страху та ризику можна лише у офіційних постачальників, таких як Dental Group. Крім самих візіографів від Woodpecker, у каталозі можна замовити захисні чохли, додаткові датчики та не тільки. Асортимент продукції інтернет-магазину повністю задовольняє вимоги сучасного стоматологічного кабінету за найвигіднішими цінами в Україні.

Теги: Радіовізіографи ,стоматологічна рентгенодіагностика