Секретар конкурсної комісії НААН: «незмінні» очільники ДП сприймають підприємства як приватну власність

Секретар конкурсної комісії НААН: «незмінні» очільники ДП сприймають підприємства як приватну власність
56558 ПЕРЕГЛЯДІВ

У 2021 році на адресу НААН, яка налічує понад 100 підприємств та 25 тисяч співробітників, неодноразово лунали звинувачення щодо сумнівних призначень. Наприклад, нещодавно розгорівся гучний скандал із подачі директора одного з дослідних інститутів Сергія Рижука. «СтопКор» вирішив розібратися: хто та як призначає керівників на державні підприємства НААН? Та чи може тут виникати конфлікт інтересів? Розповів секретар конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади директорів державних підприємств НААН Ігор Ліщишин.

Пане Ігорю, розкажіть, будь ласка, як відбувається процес відбору кандидатів на посади директорів держпідприємств НААН і чим він регламентований?

Процедура проведення конкурсу в НААН регламентується відповідними нормативно-правовими актами. Зокрема, Законом України «Про управління об’єктами державної власності», який прямо передбачає, що, по-перше, НААН є суб’єктом управління об’єктами державної власності, а по-друге, визначає повноваження НААН з відбору та призначення директорів підпорядкованих державних підприємств.

Відповідно до цього закону був розроблений Порядок конкурсного відбору, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №777. Зазначу, що в 2017-му році цей порядок було доповнено. І навіть зазначено окремими пунктами відповідної постанови про те, що до державних комерційних підприємств, на які поширюється стаття ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність», директори також мають призначатися на підставі конкурсного відбору.

До цього директори призначалися керівниками інститутів, у підпорядкуванні яких перебували ці державні підприємства. Оскільки у 2017 році відбулися відповідні нормативно-правові зміни, НААН розробила власне положення про проведення конкурсного відбору директорів державних підприємств, що перебувають у віданні НААН, яке було затверджено окремою постановою Президії НААН.

НААН України
Національна академія аграрних наук України Фото: НААН

Це – ключові нормативно-правові акти, якими регламентується процес конкурсного відбору. І у відповідності до них уже затверджений наказом НААН склад постійної конкурсної комісії. Ми проводимо конкурсний відбір у відповідності до цих нормативно-правових актів.

Зазначу, що положення цієї постанови Президії НААН практично дублюють відповідні норми постанови КМУ, лише в окремих моментах уточнюючи чи доповнюючи її.

Чи може в роботі комісії виникати конфлікт інтересів? З чим пов’язані закиди на адресу НААН щодо нібито сумнівних призначень директорів держпідприємств?

Насправді спірні питання виникають досить часто. Неодноразово виникали такі ситуації, коли окремі представники мережі НААН, зокрема колишні директори ДП, у разі їх необрання безпідставно заявляють про те, що конкурсний відбір начебто проведено з порушеннями, незаконно тощо.

Хоча коли це все переходить у юридичну площину, коли претенденти, яких не визнано переможцями, звертаються до суду з реальними позовами, ми бачимо, що у переважній більшості випадків ці твердження абсолютно нічим не підтверджені.

Ігор Ліщишин
Ігор Ліщишин Фото: СтопКор

При цьому досить часто намагаються встромляти палиці в колеса роботі самої конкурсної комісії. Припустимо, в один день відбувається заслуховування конкурсних пропозицій, визначення та оголошення переможця. Наступного дня колишній директор, якого не було обрано, вже звертається з позовом, де просить заборонити НААН вносити будь-які відомості до Реєстру щодо новопризначеного керівника.

І якось так трапляється, що коли з позовом звертається пересічний українець, то суди розглядають ці позови по декілька місяців. А тут розглядають день у день, і відразу з’являються ухвали про заборону вносити відомості до Реєстру.

Зрозуміло, що все це блокує роботу підприємства. Коли новопризначений директор приїжджає, виникають конфліктні ситуації.

Плюс ексдиректори, довго працюючи з людьми на місцях, починають підбурювати працівників, називати обрання нового керівника «рейдерством», і це вже нібито позиція трудового колективу. Люди починають «захищати» директора, який пропрацював їхнім керівником, умовно кажучи, 16 років. А те, що в нього показники на третину нижчі, ніж в інших ДП мережі НААН, чомусь нікого ніби не цікавить.

У підсумку формується певна проблематика діяльності держпідприємств, що входять у структуру мережі НААН. Вона завдає значної шкоди як самому підприємству, так і його працівникам.

Один зі свіжих прикладів – до нашої редакції надійшло звернення Сергія Рижука, який скаржиться на незаконність рішень, що приймаються конкурсною комісією. Чи можете прокоментувати цю ситуацію?

Сергій Рижук – поважний академік, він також є директором одного з підпорядкованих дослідних інститутів. Як я зрозумів, його питання стосується нещодавніх виборів, конкурсного відбору на посаду директора Державного підприємства ДГ «Нова перемога», в якому він брав участь.

Пан Рижук прийшов на засідання конкурсної комісії під час розгляду документів комісією, оскільки процедура розгляду документів є відкритою. І всі учасники, представники громадськості, ЗМІ мають право перебувати на засіданні під час розгляду документів.

Проте вже наступний етап, а саме – заслуховування конкурсних пропозицій, проводиться відповідно як до постанови КМУ, так і до нашої постанови, яка затверджена Президією НААН, у режимі закритого засідання.

Ігор Ліщишин
"СтопКор" взяв інтерв'ю у секретаря конкурсної комісії НААН Фото: СтопКор

Ми оголосили про це, пояснили шановному пану академіку, що це – пряма норма.

На жаль. Дійсно, є певна умова, за якої він мав би можливість залишитися під час заслуховування, але для цього потрібна була згода всіх учасників. Як секретар комісії, я йому пояснив, що він має право залишитись, але ми повинні дотримуватися певної процедури.

У відповідь фактично прозвучала фраза про те, що всі члени конкурсної комісії – наймані працівники, і він не має чекати на якесь рішення комісії. Пан Рижук вважає, що він за замовчуванням повинен мати право бути присутнім під час заслуховування комісії. Але, на жаль, відповідним порядком і чинним законодавством передбачено дещо інше. І коли я роз’яснював йому, який порядок діє і що потрібно зробити, щоб він мав можливість брати участь уже у закритому засіданні, пан Сергій просто емоційно вийшов із зали.

Крім того, він мав побажання щодо того, щоб директором залишився чинний на той момент керівник з прізвищем Якимець, він також брав участь у конкурсному відборі. Ось, у принципі, все це і стало підґрунтям для конфліктної ситуації. Також, нагадаю ще раз, для повного розуміння картини, щоб не було різних тлумачень, що до 2017 року директори ДП призначались не за наслідками проведеного конкурсу, а просто за наказом директора інституту.

Тобто коротко пояснимо, якою є підпорядкованість.

Загальна підпорядкованість наступна: спочатку йде НААН, потім, як правило, інститути або дослідні станції, а вже інститутам і ДС підпорядковуються держпідприємства ДГ.

І зрозуміло, що оскільки пан Рижук якраз є директором інституту, то саме він раніше самостійно приймав рішення щодо призначення директорів. Хоча там і був момент «за погодження президента АН», ми розуміємо, що це погодження було формальним, а вся відповідальність лягала саме на директора інституту.

І у 2017 році було затверджено відповідні зміни постановою КМУ про необхідність проведення саме конкурсного відбору для того, щоб ці призначення були більш прозорими. Це також, як я зрозумів, викликало певне нерозуміння з боку цієї особи.

Щодо самого кандидата, якого підтримував пан Рижук, то також зазначу, що коли конкурсна комісія розглядає пропозиції та приймає рішення щодо визначення переможця, то вона ретельно відпрацьовує кожного кандидата. Але зрозуміло, що найлегше аналізувати дані щодо чинних керівників ДП. Оскільки наявна повна картина – бухгалтерська, фінансова звітність. І достатньо просто взяти ці дані, порівняти із загальними у мережі, і вже зрозуміло, наскільки ефективний той чи інший керівник.

Якщо брати 2020 рік, він є показовим. Тому що у 2021-му людина знає, що проводиться конкурс, і буде намагатися максимально підтягнути показники.

А також, акцентую, що цей кандидат перебував на посаді протягом 16 років. Це – дуже багато. І я навіть не кажу зараз про конкретну особу, а в цілому у директорів, які протягом тривалого часу незмінно очолюють підприємство, починає виникати відчуття, що це нібито вже їхня приватна власність. І коли потрібно змінювати керівника, то їм дуже важко з цим змиритися, відпустити. Хоча за 16 років особа мала можливість втілити всі свої задачі, які він міг би зробити, підняти це підприємство.

Проте зазначу декілька показників. Середньомісячна заробітна плата за 2020 рік у працівників даного ДП. У середньому у мережі НААН середня зарплата складала в 2020 році 9300 грн. На сьогодні це досить невелика сума, ми розуміємо, але це – державні підприємства. А конкретно на підприємстві «Нова Перемога», про яке говорив пан Рижук, середньомісячна зарплата працівника за 2020 рік – 6500 грн.

Агропідприємство
Мережа НААН налічує понад 100 держпідприємств Фото: СтопКор

Різниця дуже велика, буквально колосальна для ДП.

І це – вже показник ефективності діяльності керівника. Те саме стосується інших критеріїв. До прикладу, він розуміє, що у нього закінчується трудовий контракт і потрібно хоча б спробувати підтягнути свої показники, як це роблять усі претенденти.

Проте за 9 місяців 2021 року кредиторська заборгованість збільшилася на 30%. Це також дуже багато як для держпідприємства. У грошовому вимірі це сягає приблизно 4,5 млн грн, що для державного сектору – досить значний об’єм. І державному підприємству потім доведеться з цими боргами якимось чином розраховуватися.

В окремих випадках такі ситуації навіть призводять до початку проваджень у справах про банкрутство  ДП, що теж дуже негативно впливає на їх діяльність.

А скільки років може тривати каденція директора держпідприємства?

На керівників ДП розповсюджуються норми спецпостанови КМУ, яка була видана ще 1993 року, «Про укладення контрактів з керівниками ДП».

Цим документом прямо визначено, що контракт із керівником ДП укладається на термін від 1 до 5 років. Процедура передбачає, що конкурсна комісія обирає переможця. Своєю чергою, вже президент НААН визначає, на який саме час буде укладений трудовий контракт – у проміжку від 1 до 5 років.

І наостанок. Як секретар конкурсної комісії чи погоджуєтеся ви особисто з конкурсною політикою президента НААН?

Особисто я погоджуюся, тому що кадрова політика керівництва Академії спрямована на омолодження та на надання молодим фахівцям можливості певним чином оновити систему роботи у межах НААН.

Як відомо, середній вік як працівників, так і директорів держпідприємств уже достатньо високий. Це переважно досить літні люди, це має певний відбиток на їхньому стилі управління, діяльності. А політику, що орієнтована на омолодження, особисто я як секретар конкурсної комісії і як молода людина вважаю перспективною. Вона має позитивно позначитися на роботі всієї НААН.

Джерело

Теги: держпідприємства ,кадрові рішення ,конкурс ,НААН,Украина,Україна,Ігор Ліщишин,Національна академія аграрних наук України,підприємства,Ліщишин
Автор: wikibazacom