«Океан» або болото арбітражних керуючих
За словами колишнього прем’єр-міністра Олексія Гончарука, люди, які працюють арбітражними керуючими, дуже часто стають учасниками різних корупційних або рейдерських схем, а їхні дії часто завдають шкоди підприємствам.
Мабуть, знав, про що казав – його діяльність в цьому статусі припинено словами «Анулювати ліцензію серії АВ № 521505 від 17.06.2010, видану фізичній особі — підприємцю Гончаруку Олексію Валерійовичу на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), на підставі акту Головного управління юстиції у Чернігівській області про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки від 18.10.2012 № 27».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1601323-12
Показовою до портрету арбітражного керуючого є справа суднобудівного заводу «Океан» — миколаївського гіганта індустрії. Океан хотіли отримати майже всі: Новинський, Григоришин, Жеваго і так далі. А отримав його не дуже-то й відомий і не найбагатший Капацина.
В далекому 2012 році цей завод забажав отримати Вадим Новинський. Його нестримне бажання вилилося в те, що суднобудівний завод почав займатися абсолютно нетиповою для себе діяльністю – торгувати цінними паперами. На той час всі операції з цінними паперами пана Новинського керувалися з провінційного Кривого Рогу. У скромній будівлі колишнього гуртожитку проводилися такі операції, та вулицю Кобилянського (у будинку №219 знаходився центр операцій з цінними паперами пана Новинського) мали б перейменувати на Уолл-стріт. Саме тут влітку 2012 року завод Океан «придбав» у ТОВ «Консалтинг-Гамма» на 187 мільйонів доларів неіснуючих інвестиційних сертифікатів, які одразу ж і «продав» ТОВ «Аглая Капітал».
Вже в 2013 році власник цінних паперів на 187 млн. доларів США — ТОВ «Аглая Капітал» став банкрутом через борг в сумі 387 тис. грн. Представляв інтереси банкрута відомий дніпровський адвокат у сфері банкрутства Андрій Спектор. http://reyestr.court.gov.ua/Review/37571078
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 у справі №915/55/14 договір купівлі — продажу цінних паперів № 3-1БВ12 від 06.07.2012 укладений між ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» та ТОВ «Консалтинг Гамма» визнано недійсним.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі №915/55/14 вказане рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015 у справі №915/55/14, Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 залишено без змін, а касаційну скаргу ТОВ «Консалтинг Гамма» без задоволення.
В 2012 році почалась історія власне банкрутства «Океану»: ТОВ «Консалтинг-Гамма» отримала рішення про введення на підприємстві процедури розпорядження майном і зайняла провідні позиції в комітеті кредиторів. При цьому підставою для виникнення грошових вимог у ТОВ «Консалтинг-Гамма» став вище вказаний договір купівлі — продажу цінних паперів № 3-1БВ12 від 06.07.2012, який був визнаний недійсним у судовому порядку.
Не дивно, що розпорядником майна «Океану» став арбітражний керуючий з Кривого Рогу Ігор Дикий, який, навіть перебуваючи в розшуку з 2017 року, зберігає офіс арбітражного керуючого у Кривому Розі.
https://ak.minjust.gov.ua/main/viewer?id=41072&number=899
https://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/details/?id=00171445202469205436
Саме цей арбітражний керуючий зробив висновок про те, що банкрутство «Океану» не є штучним, до банкрутства підприємство ніхто не доводив, а «арбітражний керуючий Сербін Ірина Іванівна має бездоганну ділову репутацію та користується повагою серед колег як професіонал». За такими рекомендаціями господарський суд Миколаївської області і призначив пані Ірину Сербін ліквідатором «Океану».
http://reyestr.court.gov.ua/Review/53821534
В 2016 році від «Океану» відступив Костянтин Григоришин – контрольована ним ПрАТ «СУДНОПЛАВНА КОМПАНІЯ «УКРРІЧФЛОТ» поступилася правами вимоги до «Океану» в сумі 34,8 млн. грн, що їй належали, — Василю Капацині за 20,5 млн. грн. «Укррічфлот» у цьому процесі представляв, до речі, друг Ірини Сербін Вадим Кізленко (нині – член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих України).
Далі цікаво – пані Сербін з 2016 року допомагає пану Новинському приховувати сліди володіння «Океаном» – 2 роки судиться з двійником – ТОВ «Завод Океан» (код ЄДРПОУ 38842020). Ліквідаторка вимагає віртуальну упущену вигоду для заводу — 400 млн. грн., підіграючи компанії Новинського, погоджуючи проведення завідомо неможливої експертизи, не надаючи документів. Для чого це? Думаємо, все просто – треба призначити «крайнього» за вивезення тисяч тон металобрухту. В 2018 році ним призначили ТОВ «Завод Океан». І де стягнення? Немає стягнення: в 2019 році ТОВ «Завод Океан» тікає в Дніпропетровську область, де починає банкрутство. Не обійшлося без цікавинок щодо арбітражників: «суд, з урахуванням пояснень боржника, який наполягає на призначенні розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича, задовольняє заяву арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича на участь у справі №904/4687/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Океан», 49007, м. Дніпро, Шевченківський район, вул. Бориса Кротова, буд.32, оф.7, ідентифікаційний номер юридичної особи 38842020, тоді як заяви арбітражних керуючих Вербицького О.В. та Рогова В.А. про участь у справі №904/4687/19 відхиляється судом». Хоча у справі явно мав брати участь незалежно обраний автоматизованою системою арбітражний керуючий Рогов.
В Океані «плавали» не тільки арбітражні керуючі, але ще й аудитори.
З січня 2020 року мережею шириться питання законності-незаконності аукціону у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН». Питанням опікується Генеральна прокуратура, ДБР, Національна поліція, господарські суди. А має опікуватися ще й НАБУ і САП.
У кожному аукціоні, який проводиться за правилами fair play, окрім переможця є той, хто програв. А в цьому аукціоні програв непростий персонаж.
Як зазначає господарський суд Миколаївської області у своїй ухвалі 14 лютого 2020 року, учасником ТОВ «Імперіо Партнер Груп», заява від 09.11.2018, сплачено гарантійний внесок в сумі 116 377 037,85 грн. За гарною назвою цього підприємства стоїть скромна фігура з непростою біографією — Ісаакян Арсен Ваграмович. Хто це і де за місяць взяв 4,3 мільйони доларів? Відповідь дуже проста – давній друг та колега батька Ірини Сербін – Івана Івановича Сербіна, аудитора з багаторічним стажем і досвідом.
Наказом Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України від 15 серпня 2013 року № 196-к на Ісаакяна Арсена Ваграмовича покладено обов`язки виконувача обов`язків голови правління Установи.
05 жовтня 1998 року між Київським міським відділенням Державного інноваційного фонду Установи, в особі голови відділення Герасьова В.В. та Державним підприємством «Авіаційний Науково-Технічний Комплекс ім. О.К. Антонова», в особі директора Короля В.М., укладено інноваційний договір № 07/98. Метою підписання договору є здійснення інноваційного проекту № 30-0019/98: «Реалізація програми побудови дослідної партії пасажирських літаків Ан-140 і проведення сертифікаційних випробувань».
У результаті виконання умов цього договору ДП «Антонов» отримало інвестиційну позику у сумі 16 165 194 гривень. У договорі визначено кінцевий строк повернення усіх платежів — 05 жовтня 2001 року.
У подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 599-р. «Про відстрочення погашення заборгованості науково-технічного комплексу ім. О.К. Антонова з позики за інноваційним проектом» прийнято пропозицію Міністерства освіти і науки України та Міністерства промислової політики України, погоджену з Міністерством фінансів України та Українською державною інноваційною компанією. Відповідно до розпорядження погашення заборгованості ДП «Антонов» з позики за інноваційним проектом відстрочено до 31 грудня 2004 року згідно з затвердженим графіком.
15 травня 2015 року між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (первісний кредитор), в особі виконувача обов`язків голови правління Ісаакяна Арсена Ваграмовича, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» (новий кредитор), в особі директора Крамаренко А.Д., з іншої сторони, укладено Договір №15/05/15 про відступлення права вимоги за Інноваційним договором № 07/98.
Згідно з пунктом 1.1 цього договору первісний кредитор відступає та передає у власність новому кредитору належне йому право грошової вимоги до Державного підприємства «Антонов», а саме: право вимагати повернення отриманої від Київського регіонального відділення Державного інноваційного фонду, правонаступником якого є Установа, суми інноваційної позики за договором № 07/98 у розмірі 16 165 194 грн, а також сум всіх можливих та дійсних штрафних санкцій, втрат від інфляції та будь-яких інших платежів, які боржник має сплатити згідно з основним договором.
Пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги № 15/05/15 від 15 травня 2015 року визначено, що новий кредитор набуває право вимоги за умови та в момент зарахування на поточний рахунок первісного кредитора коштів у сумі 1 544 664, 54 гривень у строк до 29 травня 2015 року.
Вказану суму коштів перераховано відповідно до платіжного доручення № 1001221086 від 18 травня 2015 року.
Згідно з пунктом 5.6 Облікової політики Установи списання безнадійної дебіторської заборгованості за договорами, переданими від Державного інноваційного фонду України та його регіональних відділень, Установою проводиться згідно з пунктом 1 «Порядку списання безнадійної заборгованості» (Додаток № 4 до Облікової політики) з одночасним зменшенням іншого додаткового капіталу Установи.
Відповідно до пункту 1 Порядку списання безнадійної заборгованості в Установі рішення про використання резерву Установи для списання безнадійної заборгованості приймається правлінням Установи за погодженням з органом управління майном Установи.
Отже, Ісаакян Арсен Ваграмович, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч вимогам зазначених нормативно-правових актів, одноособово реалізував майно Державної інноваційної фінансово-кредитної установи у вигляді права грошової вимоги до Державного підприємства «Антонов» на загальну суму 16 165 094 гривень на користь третіх осіб за заниженою ціною — 1 544 664, 54 гривень. Цим він завдав державі шкоду у вигляді втрати права грошової вимоги на суму 14 620 429,46 гривень, що є тяжким злочином.
Аби не чекати на вирок суду в СІЗО, Ісаакян вніс за себе «невеличку» заставу – 4 млн. 134 тис. грн., яку йому 15 березня 2016 року визначив Апеляційний суд міста Києва. Чим зайнятися особі з таким обвинуваченням? Процитуємо самого Арсена Ваграмовича з його допису 2008 року (http://www.litsovet.ru/index.php/material.read?material_id=215794): «Я, конечно, нашел, чем заняться. Я по-прежнему умный. Теперь уже и справка об этом есть. Две!»
І дійсно, як мінімум 2 довідки зберіг шановний мільйонер: сертифікат аудитора (https://nikvesti.com/news/politics/100995) та, звичайно ж, свідоцтво арбітражного керуючого (https://minjust.gov.ua/m/nakaz-ministerstva-yustitsii-ukraini-vid-29012018-2505).
І хоча 2018 рік видався непростим, Ісаакян А.В. знайшов в собі сили, аби у червні 2018 року придбати пусту та свіжу фірму ТОВ «Імперіо Партнер Груп» зі статутним капіталом в 150 тис. грн., і до листопада знайти вже згадані 116 млн. грн. на участь в аукціоні. І знову ж таки, Арсену Ваграмовичу трохи не вистачило коштів для того, щоб купити завод «Океан» за 122 млн. грн. Мабуть, саме тих коштів, які він вніс в якості застави за себе, і не вистачило. Продав Арсен Ваграмович ТОВ «Імперіо Партнер Груп» в квітні 2019 року пану Яременку Володимиру Олександровичу.
Але і 2020 рік для нашого героя непростий. 11 березня 2020 року Вищий антикорупційний суд відмовив в затвердженні угоди про визнання провини від 17 лютого 2020 року між прокурором-керівником третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кричуном В.В., обвинуваченим Ісаакяном А.В. та захисником Троцюком О.В. у кримінальному провадженні № 52015000000000006. Не зможе пан Ісаакян А.В., незважаючи на визнання своєї провини у нанесенні шкоди державі на 14 млн., та свої майже унікальні комерційні здібності, уникнути реального покарання.
А що там з ініціатором банкрутства «Океану» ТОВ «Консалтинг-Гамма»? А нема вже такого товариства! Перейменовано, змінило учасника, директора, адресу – переїхало в Дніпро, називається ТОВ «ЕПСІЛОН-ГРУП» та чекає на свого арбітражника в майбутній процедурі банкрутства.