Світовий Банк хоче запровадити нові правила кредитування для «зеленої» економіки
Розмови про захист навколишнього середовища не стихають, і будуть ще довго на питанні денному. Через конференції світових лідерів та активних протестів молоді за «зелене майбутнє» інформаційне поле заповнене новинами про клімат. А як же оцінити яка політика і економіка «зелена», а яка ні?
"Ми зобов'язані думати про те, як зміна клімату впливає на наші існуючі мандати з таких питань, як безпека та надійність, фінансова стабільність або грошово-кредитна політика", - сказав Кевін Стирох, керівник групи нагляду Федеральної резервної системи США, на виступі Офіційному валютно-фінансовому форумі у квітні. "Це давня позиція ФРС, згідно з якою банки самі ухвалюють рішення про те, з якими юридичними компаніями їм працювати".
Багато глав центральних банків, включаючи Крістін Лагард, президента єврозони, ставлять клімат у пріоритет. "Найважливіші інструменти, які необхідні, лежать за межами нашого управління", - сказала вона в січні, - "але той факт, що ми не знаходимося на керівній посаді, не означає, що ми можемо просто ігнорувати зміну клімату або що ми не граємо певну роль боротьби з ним". Що може означати цю роль, залишається незрозумілим. У мандатах деяких центральних банків, наприклад, Англії, Франції та Бразилії, прямо згадується зміна клімату.
Поки більшість центральних банків все ще намагаються оцінити ризик, пов'язаний зі зміною клімату. Вони оцінюють свої власні портфелі і просять - але, як правило, поки не вимагають - комерційні банки розкривати інформацію про те, які кредити та активи пов'язані з вуглецевими галузями та чи є вони вразливими до "зеленого майбутнього". Отримавши цю інформацію, кліматично прогресивні центральні банки запускають прогнозні моделі, щоб перевірити, як фінансові установи поведуться у різних кліматичних сценаріях. Ці стрес-тести можуть одного дня привести до вжиття таких заходів, як вимога до банків з підвищеним кліматичним ризиком мати більший капітал. Оскільки банки заробляють гроші на кредитуванні, а не на зберіганні буферного капіталу, такі вимоги можуть змусити їх працювати з більш екологічними компаніями та підвищити відсоткові ставки за кредитами більш "брудним" компаніям. У свою чергу це може підштовхнути підприємства до перевірки власних ризиків та скорочення діяльності з важкою вуглецевою діяльністю.
Поки що фінансовий світ працює над тим, щоби оцінити, що є "зеленим", а що ні. Без цієї системи важко зробити такі речі, як прив'язка відсоткових ставок чи вимог до банківської застави до екологічної чистоти. Ще одна проблема: міжнародні комерційні банки зазначають, що коли оцінка кліматичних ризиків не є єдиною для різних країн, це створює нерівні умови для гри. Порозумітися буде нелегко, оскільки, згідно з аналізом Міжнародного валютного фонду, існує не менше 200 систем оцінки кліматичних ризиків у 40 країнах. Крім того, центральні банки зазвичай складають прогнози на квартальні терміни, а не на десятиліття, які будуть потрібні для досягнення нульового рівня викидів вуглекислого газу.
З урахуванням суперечок про те, які активи є "зеленими", а які "брудними", та як їх однаково розраховувати і яким буде кліматичний сценарій через десятиліття, автори журналу Time порівнюють всю цю ситуацію з моделювання кліматичного впливу схоже на випічку за рецептом, в якому не вказано ні всіх інгредієнтів, ні стандартних одиниці виміру, ні температура духовки. Але, як і в кондитерському шоу, годинник веде зворотний відлік. "Ми ще навіть не завершили дослідницьку фазу", - сказала Сара Бріден, виконавчий директор з фінансової стабільності та ризиків Банку Англії, на конференції Офіційному валютно-фінансовому форумі у вересні. "Проте ми маємо червоний код для людства".