Наслідки пандемії для ринків праці виявилися серйознішими, ніж передбачалося

Наслідки пандемії для ринків праці виявилися серйознішими, ніж передбачалося
179189 ПЕРЕГЛЯДІВ

Відновлення світової економіки зупинилося, нерівність між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, зростає, пандемія COVID-19 триває – все це обертається важкими наслідками для ринків праці. Про це повідомляють із Міжнародної організації праці (МОП).

«Нинішня динаміка на ринках праці говорить про те, що відновлення застопорилося і може піти на спад, а також про наявність серйозного розриву між розвиненими країнами, що розвиваються», - підкреслив Генеральний директор МОП Гай Райдер. Основними чинниками цієї тенденції, за його словами, є нерівномірний розподіл вакцин та нерівні можливості країн щодо підтримки бізнесу.

"Обидві ці проблеми вимагають негайного вирішення", - сказав глава МОП.

За даними Міжнародної організації праці, загальний обсяг робочого часу у 2021 році буде нижчим за період до початку пандемії Covid-19 рівень на 4,3 відсотка, що еквівалентно втраті 125 мільйонів робочих місць в умовах повної зайнятості. Новий прогноз МОП суттєво відрізняється від червневого, згідно з яким ці показники становили відповідно 3,5 відсотка та 100 мільйонів.

Експерти МОП побоюються, що без конкретної фінансової та технічної підтримки ситуація на ринку праці погіршуватиметься й надалі.

У третьому кварталі 2021 року загальний обсяг робочого часу у країнах із високим рівнем доходу поступався показнику четвертого кварталу 2019 року на 3,6 відсотка. Тим часом у країнах з низьким рівнем доходу втрати склали 5,7 відсотка, а в країнах з рівнем доходу нижче за середній – 7,3 відсотка.

Що стосується ситуації у різних регіонах, то найменше потрясінь у сфері зайнятості було в Європі та Центральній Азії, де втрачено лише 2,5 відсотка обсягу робочого часу. Найбільше в період пандемії постраждали ринки праці в Африці, на Американському континенті та в арабських державах, де втрати склали відповідно 5,6, 5,4 та 6,5 відсотка.

Експерти, як і голова МОП, пов'язують ці показники частково з двома факторами: нерівномірним рівнем вакцинування населення та бюджетно-податковим стимулюванням. За підрахунками МОП, повна вакцинація кожні 14 осіб у другому кварталі 2021 року означала одне додаткове робоче місце в еквіваленті повної зайнятості на світовому ринку праці.

У Міжнародній організації праці вважають, що якби країнам з низьким рівнем доходу був забезпечений більш рівний доступ до вакцин, їм вистачило б одного кварталу, щоб наздогнати більш розвинені країни за темпами відновлення зайнятості.

Найважливішим чинником, визначальним темпи відновлення, залишається бюджетно-податкове стимулювання. Але поки що близько 86 відсотків усіх прийнятих у світі пакетів підтримки бізнесу припадають на країни з високим рівнем доходу. У МОП зазначають, що збільшення обсягу бюджетно-податкового стимулювання лише на один відсоток річного ВВП призвело б до збільшення річного обсягу робочого часу у порівнянні з останнім кварталом 2019 року в середньому на 0,3 відсотка.

Криза, пов'язана з пандемією COVID-19, позначилася на продуктивності, становищі працівників та підприємств. Згідно з прогнозами, розрив у рівнях продуктивності між розвиненими країнами, що розвиваються, зросте з 17,5:1 до 18:1 у реальному вираженні – це найвищий показник з 2005 року.

Глава Міжнародної організації праці нагадав, що у червні цього року на Міжнародній конференції праці було прийнято Глобальний заклик до дій з метою орієнтованого на людину відновлення після кризи COVID-19. Країни світу зобов'язалися забезпечити таке відновлення економіки та соціальної сфери, яке мало б інклюзивний, стабільний та стійкий характер.