«Що потрібно знати про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім‘ям?», - Марина Корнієнко
Україна - місце де «сім‘я», це не просто слово. Це схожі погляди, цінності, пріоритети, що об’єднали людей у цілу націю. Це те що робить наш народ сильнішим. Якщо порівняти погляди в Європі та Україні, то одразу можна помітити велику різницю - європейці намагаються якнайдовше прожити для себе, в той час як в Україні молодь вже у віці 20 - 22 роки починає задумуватись про майбутню сім’ю.
Але нажаль, саме через подібний поспіх, часто так буває що молоді хлопці та дівчата одружуються не почавши навіть стабільно заробляти. Це, в свою чергу, щорічно збільшує відсоток малозабезпечених сімей в Україні. Хочу заздалегідь добавити і те, що це не стосується усіх молодих сімей і якщо ви плануєте скоро вийти заміж або одружитися, то це чудово і вас ніхто не намагається переконати в протилежному.
Повертаючись до теми малозабезпечених сімей, слід розпочати з визначення того, хто ж входить до цієї групи. Малозабезпечена сім’я – це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. В Україні на теперішній час більше половини сімей боряться із проблемою фінансової нестабільності. А якщо страждають громадяни - страждає і держава.
Задля полегшення тяжкого становища цих сімей існує державна соціальна допомога, що призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України. Звичайно таку допомогу отримувати можуть не всі, інакше наша країна вже не мала би грошей. Певний ряд факторів впливає на визначення кому справді потрібна грошова допомога: розмір доходів, майновий стан сім’ї, зайнятість працездатних членів сім’ї тощо.
Отож, давайте розглянемо що потрібно знати, якщо ви потребуєте подібної державної соціальної допомоги.
1) До складу сім’ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти, які навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групи або інвалідами І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом І групи і здійснює догляд за ним. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
2) Далі, для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім’ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї; довідку про склад сім’ї; декларацію про доходи та майно; довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).
3) На кожного отримувача соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення формує особову справу, де зберігаються документи, необхідні для призначення соціальної допомоги, а також розрахунки її розміру.
4) Соціальна допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Після вивчення вищевказаної інформації можна задаватися питанням «А куди звертатися за допомогою?». Питанням призначення і виплати соціальної допомоги займається управління праці та соціального захисту населення згідно із місцем реєстрації уповноваженого представника малобюзабеспеченим сім’ям. У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають спеціалісти відділу ЦНАП, відділи соціального захисту населення сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.
Щодо питання розміру державної допомоги, то в першу чергу слід зазначити, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім’ї. Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати розміру прожиткового мінімуму для малозабезпеченої сім’ї.
Отже, рівні забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2021 році становлять:
1. для працездатних осіб (35 %) – з січня (794,50 грн.), з липня (832,65 грн.), з грудня (868,35 грн.);
2. для осіб, які втратили працездатність (100%) – з січня (1769,00 грн.), з липня (1854,00 грн.), з грудня (1934,00 грн.);
3. 130% для дітей віком:
• до 6 років – з січня (2497,30 грн.), з липня (2616,90 грн.), з грудня (2730,00 грн.);
• від 6 до 18 років – з січня (3113,50 грн.), з липня (3263,00 грн.), з грудня (3403,40 грн.);
• від 18 до 23 років (за умови навчання) – з січня (2951,00 грн.), з липня (3092,70 грн.), з грудня (3225,30 грн.).
Автор: Марина Корнієнко
журналіст, меценат, громадський діяч
