В’ячеслав Непоп роздавав десятки квартир родичам і мінеральну воду окупантам
В’ячеслав Непоп уродженець Донецької області, можна сказати, що він є представником першої хвилі “донецької експансії” у столицю. Закінчивши Харківський авіаційний інститут у 1989 році, В’ячеслав Непоп за розподілом потрапляє до столичного механічного заводу “Антонов”. Однак, маючи спеціальність “літакобудівництво”, Непоп очолив комсомольський будзагін на підприємстві.
Рішення займатися будівництвом цілком зрозуміле, адже інженер отримував менше 200 рублів, а на “шабашках” та маючи доступ до дефіцитних будівельних матеріалів заробити можна було значно більше.
Фото: В’ячеслав Непоп
Згодом В’ячеслав Непоп став керувати будівництвом житла для працівників заводу, а це вже заняття значно прибутковіше за “комсомольські шабашки”. На поприщі будівництва відомчого житла, Непоп зійшовся з багатьма впливовими людьми столиці. Зокрема з майбутнім мером Олександром Омельченком і не менш впливовим Михайлом Голицею, який тоді очолював Київське управління, що займалося питанням будівництва.
Саме Омельченко, Голиця та Непоп і є ініціаторами створення комунального підприємства “Житлоінвестбуд – УКБ” у 2001 році. З того часу, аж до 2018 року В’ячеслав Непоп був її незмінним очільником і незмінним фігурантом будівельних скандалів, афер і злочинів.
Вода від Непопа для окупантів
До українських громадян Непоп ставиться зневажливо, зовсім інше – окупанти в Криму, їх він підтримує і, в прямому сенсі, напуває джерельною водою. Справа в тому, що Вячеслав Непоп, разом з дружиною свого давнього соратника Михайла Голиці, був одним із засновників “Алуштинської харчосмакової фабрики”. Це підприємство Непоп не закрив після окупації росіянами Кримського півострову, а швиденько переєстрував відповідно до законодавства Російської Федерації та справно сплачує всі податки у федеральний бюджет.
“Алуштинську харчосмакову фабрику” В’ячеслава Непопа очолює уродженка Алушти Олена Распопа. До 2018 року Непоп з Распопою напували окупантів мінеральною водою з цілком “скрепною” для росіян назвою – “Монастырская”.
Коли херсонські фермери самотужки перекривали Кримський канал, аби позбавити окупантів головного ресурсу – води. В’ячеслав Непоп лише нарощував виробництво бутильованої води в Алушті.
Фото: вода “Монастирська”
Заступник окупаційного міністра сільського господарства Криму Володимир Діюк вихвалявся, що у 2015 році “Алуштинська харчосмакова фабрика” збільшила виробництво води на 184%.
Лише в середині 2018 року Непоп, який входив до фракції “Блок Петра Порошенка” в Київраді, вийшов із засновників, хоч жителі Алушти, в телефонній розмові з журналістами Центру медіарозслідувань “Булава”, запевняють, що В’ячеслав Непоп просто “замів сліди” і його “вихід” з засновників має ознаки фіктивності.
“Лісове озеро” для обраних
В лісовій місцевості поблизу Рожівки під Києвом, з окремим під’їздом і загородженою територією розмістився кооператив під назвою “Громадське об’єднання “Лісове озеро”. Проживає там обмежене й обране коло осіб. Відповідно до даних аналітичної системи youcontrol, лише 36 осіб є бенефіціаром цього кооперативу.
Крім В’ячеслава Непопа, бенефіціарами кооперативу виступають: Валентина Голиця – дружина його бізнес-партнера по будівництву Михайла Голиці; Ольга Негрич – донька Голиці (жінка екс-депутата Київради та бізнес-партнера Непопа Миколи Негрича); Настя Очкольда – дочка Миколи та Ірини Очкольд, власників адвокатського об’єднання “Легітимус”, яке прикриває Непопа і Ко в юридичних питаннях.
А також серед бенефіціарів значиться батько нардепа від “Слуги народу” Миколи Галушка; пристаріла мама нардепа від БПП Руслана Сольвара та багато інших цікавих персонажів пов’язаних з київськими скандалами.
Фото: Кооператив “Лісове озеро”
Та нещодавно сталася досить неординарна ситуація. В’ячеслав Непоп вирішив продати свій будинок розміром 478,5 квадратних метрів та понад 13 “соток” землі Андрію Тарасюку. Згідно з поданими змінами до декларації за 2021 рік, Непоп цю власність продав за 5 мільйонів 863 тисячі 950 гривень. Однак, крім ціни на нерухомість викликає інтерес фігура покупця – Андрія Тарасюка. Він син засновника “Лісового озера” Юрія Тарасюка ще й працює “служителем Феміди”, а точніше – секретарем судових засідань Господарського суду Києва.
На відміну від Непопа, Тарасюк вказує окрему ціну і за будинок, і за землю. Відповідно до поданих Андрієм змін в електронну декларацію, 13,62 “сотки” в кооперативі “Лісове озеро” він купив всього за 162 тисячі 120 гривень, що є трохи більше ніж 325 доларів за “сотку”.
В справі продажу Непопом свого будинку в “Лісовому озері” виникає дуже багато питань, адже цю операцію можливо розглядати як хабар працівнику Господарського суду Києва, який є ключовим при розгляді справ порушених в минулому, чи в майбутньому проти Непопа.
Справа втім, що ринкова вартість подібного будинку поблизу “Лісового озера” становить від 10 мільйонів гривень. З іншого боку, виникають питання звідки Андрій Тарасюк зміг взяти стільки грошей працюючи на незначній посаді секретаря Господарського суду Києва? Адже, згідно з декларацією за 2020 рік зарплата Андрія Тарасюка становила 170 тисяч 299 гривень і жодних інших доходів він не мав, як і не вказував позичок для купівлі будинку Непопа. Та і збережень Андрій, відповідно до декларації, мав всього 40 тисяч доларів та 700 тисяч гривень, чого явно не вистачає для купівлі маєтку.
У 2018 році Андрій подавав електронну декларацію як кандидат на посаду канцеляриста, а точніше “провідного спеціаліста відділу автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів” і відповідно до документа весь його дохід становив 761 тисячу 791 гривню отриманих від підприємницької діяльності.
Попри такі доходи, Андрій є власником 6 ділянок в селі Пилява яке входить у заповідну зону “Сухолуччя”, яку ще раніше вподобав собі тепер вже втікач Янукович. На цих ділянках зведений житловий комплекс в якому Андрій є власником 25 квартир (по 75% кожної). Ще п’ять квартир Андрій декларує у Києві, одною з яких він володіє навпіл з власною мамою, а інші бере у “безоплатне користування” в Анатолія Головача. Також Андрій є власником двох ділянок в Пухівці під Києвом розміром 10 “соток” кожна.
Саме в час, коли В’ячеслав Непоп продавав Андрію Тарасюку будинок з землею у “Лісовому озері”, батько Андрія Юрій подав документи на посаду першого заступника директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради. Мабуть, це теж є простим збігом обставин?
Юрій Тарасюк є давнім соратником Непопа й у 2016 році працював в очолюваній В’ячеславом КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, обіймаючи посаду заступника директора з правових питань. А в 2020 році став першим заступником директора компанії. За весь час “плідної” співпраці В’ячеслава Непопа та Юрія Тарасюка, останній, за версією ЗМІ, причетний до більшості будівельних скандалів свого старшого товариша. Тому операцію з продажу Непопом будинку в “Лісовому озері” мають прискіпливо вчити компетентні органи.
Сотня квартир для родини Непопа за гроші киян
У 2015 році за адресою проспект Космонавта Комарова 20-а (наразі Гузара) був зданий будинок, квартири в якому планувалось віддати ветеранам АТО та малозабезпеченим верствам населення. Вячеслав Непоп протягнув через КМДА виділення землі для свого благодійного фонду “Солом’янка” під будівництво, ніби, соціального житла, яке і будували компанії з ним пов’язані коштом столичного бюджету.
Втім, квартири у будинку так і не розподілили серед тих, кому вони від початку були призначені, а осіли в руках його родини. За словами громадського активіста ">Сергія Бригадира, квартири були розподілені між членами родини Непопа, його знайомими та бізнес-партнерами.
Фото: будинок по проспекту Космонавта Комарова (Любомира Гузара) 20а
Як писали ЗМІ, після виділення землі благодійному фонду “Солом’янка” по проспекту Комарова 20-а. Замовником будівництва житла стало комунальне підприємство “Житлобудінвест-УКБ” яке з 2002 – 2018 роках очолював В’ячеслав Непоп. Підрядником виконання замовлення коштом столичного бюджету виступила компанія ПАТ “Фундамент” яку, знов же таки, контролював Вячеслав.
З 2008-2012 року Непоп перебував на посаді голови наглядової ради ПАТ “Фундамент”, але після свого звільнення із зазначеної посади залишав контроль за компанією мінімум до 2016 року через таку собі Валентину Граділь. Вона у 2015 році значилась як помічник депутат КМДА Непопа і, за даними аналітичної системи youcontrol, залишалась бенефіціаром ПАТ “Фундамент” до липня 2016 року.
На 2018 рік 30 квартир в будинку належали заступнику «Житлоінвестбуд-УКБ» і партнеру Непопа Павлу Числовському; 10 квартир в цьому будинку належали секретарю Непопа Ковальовій Людмилі Валерієвні (людина з таким прізвищем та ім’ям наразі значиться на сайті КМДА серед помічників Вячеслава Непопа). На дружину Непопа Антоніну було записано 33 квартири та ще 33 квартири перебували у власності сина Непопа – Артема. Тобто зі 144 квартир у будинку мінімум 106 квартир перебували у власності родини Непопа або близького оточення забудовника.
Фото: витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно
У жовтні 2018 року МВС відкрило справу щодо незаконного заволодіння квартирами і у фабулі справи фігурувало прізвище В’ячеслава Непопа, а вже у 2019 році справою про незаконне привласнення квартир у будинку по проспекту Космонавта Комарова 20-а зацікавилась Служба безпеки України.
Однак, а ні МВС, а ні СБУ не вдалося притягнути Непопа до відповідальності. Втім, після розголосу цього скандалу у ЗМІ та зацікавленості силових відомств, кількість квартир у власності В’ячеслав Непопа “значно зменшилась” і на 2021 рік, згідно з даними реєстру прав на нерухоме майно, квартири у будинку є лише у власності доньки Вячеслава Дарини – зараз на неї записано 11 квартир цьому у будинку.
Матеріал створено за допомогою аналітичної системи YouControl, державного судового реєстру, державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших відкритих джерел.
Редакція не несе відповідальності за зміст опублікованих повідомлень інформаційних агентств та реклами і може публікувати статті, не поділяючи точку зору автора.
По всіх питаннях щодо опублікованого матеріалу звертайтесь на електронну пошту: wikibazainfo@gmail.com