Андрій Завадський - володар “Брюховицького озера”. Через будівництво багатоповерхівки в охоронній зоні розгорівся скандал

Капітальну будівлю зводять на берегу водойми, це будинок на декілька поверхів. Робітники, які працюють на цьому будівництві розповіли: тут має бути готель з рестораном та кухнею, заїзд до якого буде поряд з місцевою “Чебуречною”.

Земельну ділянку під озерами та охоронну зону навколо приватній особі передала в оренду Брюховицька селищна рада у 2015-му році. Тоді, нагадаємо, головою селища був Олексій Процик, а головою земельної комісії Володимир Доманський. Але про їхню роль і стосунки з новим господарем землі розкажемо дещо згодом. Зараз звертаємо Вашу увагу на погоджений план забудови території.

Багатоповерхівки на ньому немає взагалі, відтак необхідного дозволу на її будівництво орендар не отримував. Журналісти “Діла” звернулись за коментарем до Брюховицької селищної ради щодо цього новобуду:

“Нам нічого не відомо, коментувати не будемо і взагалі ми вже практично звільнені” – відповіла журналістам головна архітекторка БСР Наталія Мазурок.

Іншої відповіді важко було очікувати, адже всі будівництва на території озера відбувались на очах у чиновників та депутатів Брюховецької селищної ради та з їх мовчазної згоди. Ну а після входження Брюхович до Львівської ОТГ можна “вмивати руки”, зайнявши сторонню позицію: “Я не я, і хата не моя”.

Згідно Генерального плану Брюхович, земельна ділянка навколо озера знаходиться у прибережній захисній смузі водного об’єкту, а як бачимо на фото з дрону – з одного озера орендарі зробили три.

Озера селищної ради нині використовують лише в комерційних цілях. На огорожі висить табличка “приватна власність”. За останні роки в межах прибережної захисної смуги озера та на дамбі з’явився ряд капітальних мурованих будівель, спорудження яких суперечить вимогам Водного кодексу та порушує режим прибережної захисної смуги. Дані реєстру ДАБІ свідчать про те, що частина збудованих на орендованій ділянці будівель здані в експлуатацію та зареєстровані як житлові будинки. Скарги мешканців у контролюючі інстанції жодного результату не дали,чиновники усіх мастей надалі вперто закривають очі на проблему.

Орендарі встановили огорожу по усьому периметру території озер, внаслідок чого мешканці Брюхович та Львова можуть користуватись водоймами лише у літній період і тільки за платню. У інші пори року озера повністю закриті та недоступні для відвідувачів, що є порушенням права громадян на безкоштовне та безоплатне користування водними об’єктами та пляжами.

Відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних) у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Та для кого цей закон у Брюховичах писаний… .

Згідно кадастрової карти, земельну ділянку з озером загальною площею в 4.5 га орендує Альбіна Савчук. На цій ділянці орендар зобов’язався облаштувати зони відпочинку на площі 4.46 га та звести кафе, під яке виділено 0.033 га. Хоч Альбіна Савчук і є номінальним орендарем, фактичним господарем землі та озер є її цивільний чоловік – Андрій Завадський.

Андрій Завадський, Фото: zaxid.net

Журналісти “Діла” взяли телефонний коментар у Андрія Завадського та запитали, чи отримував він дозвільні документи на початок будівництва готелю, чи закінчена реконструкція озера:

“Там є дозвіл на будівництво, є рішення селищної ради – одне, друге. В чому там проблема я не розумію. Там колись був фундамент, було незавершене будівництво, так ми це купили, воно так входило в складову частину озера.

Я не хочу взагалі давати коментарі, хочете прийти покупатись? Прийдіть, покупайтесь! Ви бачили, що було перед тим? А зараз, що, погано? Приємно прийти? Колись жаби квакали і було болото, то всім підходило. Коли зараз все зробили ідеально з туалетами, душами – то всім поперек горла стало”.

Також ми запитали, чи мають люди безперешкодний доступ до водойми та чи винесені в натуру межі прибережної захисної зони:

“Воно (озеро – ред.) мусить бути закрите, ви бачили скільки на території є всякого приватного? Тим більше, на всю огорожу є рішення селищної ради. В нас були непоодинокі випадки, коли рятувальники рятували людей. Топилися і діти, того вирішили загородити. Якщо б лишили вільний доступ, то відповідальність хто буде нести? Ми? Хто буде вночі рятувати людей? А вночі будуть всі плавати – п’яні, тверезі і діти. Хто буде відповідати?

У нас в Брюховичах не зроблена захисна смуга, невстановлена смуга озера”.

Ім’я Андрія Завадського вперше гучно пролунало у липні 2015 році, після того як у Брюховичах розгорівся скандал через надання озера в довгострокову оренду (на 25 років) та розірвання договору з попереднім орендарем – Володимиром Омеляновським. Найцікавіше те, що при укладанні угоди, Брюховицька селищна рада у тексті документу не згадала про існування водойми на території, яку надавала в оренду. За цим фактом прокуратура почала розслідування щодо внесення службовими особами Брюховицької селищної ради завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів. Проте, до суду справа так і не дійшла… .

Попри розслідування прокурорів, у жовтні 2015 року на ділянці почали зводити цегляний паркан та впритул до водойми будувати котеджі, через що жителі Брюхович збунтувались. Андрій Завадський представився людям як забудовник та заявив, що має всі дозвільні документи на будівництво, а їх копії надав Шевченківському райвідділу поліції, бо ж місцеві мешканці на нього поскаржились туди, написавши відповідну заяву.

Наталія Мазурок, архітекторка Брюховицької селищної ради, розповіла на місці події, що орендар має дозвіл на встановлення лише легких металевих конструкцій, тому будівництво цегляного паркану є незаконним у прибережній зоні.

Нагадаємо, на той момент згідно документів – на ділянці водойми немає, відповідно і прибережної зони також.

“Або на той момент депутати та чиновники Брюховицької селищної ради були німі та сліпі, або за таких вважали мешканців селища, бо не побачити водойму на чотири гектара могли тільки упереджені або сліпі”, – прокоментувала тодішнє рішення селищної ради місцева мешканка Юлія Лацик.

Згідно паспорту ставка, станом на 2007 рік площа дзеркала (ставка) становила 4 га. Та вже після проведення реконструкції, під час якої мали почистити та заглибити водойму, площа ставка зменшилась до 1.83 га.

Нагадаємо, внаслідок проведення “реконструкції” озеро розділили на три частини шляхом будівництва дамб, укріплення берегів та засипання озера будівельними відходами.

“Територія озера впродовж року активно засипається будівельними відходами з метою забудови прибережної захисної смуги. А в прибережній захисній смузі на даний момент, на самому березі озера, активно будуються невідомі споруди. Близько трьох сотих озера було засипано будівельними відходами. Ініціативна група звернулася з заявами до різних правоохоронних органів, в тому числі й з заявою про вчинення злочину – самовільне захоплення земельної ділянки. І жодної відповіді на заяви немає”, – розповіла у 2014-му році журналістам юристка Ярина Остапик.

Фото з відкритих джерел

Відкрите кримінальне провадження прокуратурою, про яке ми згадували вище, хоча до суду не дійшло та певні позитивні результати таки дало. У 2017-му році селищна рада таки виготовила паспорти водних об’єктів на три ставки площами –  1,0509 га, 0,4396 га та 0,3295 га, які утворили внаслідок проведеної “реконструкції” озера. (з озера на 4-ри гектари зробили три озера на 1,8 гектара разом). Однак, і в цих документах про захисні межі водойм брюховицькі чиновники забули. Відтак, на скільки ці документи водних об’єктів відповідають законодавству – слід перевірити відповідним правоохоронним органам, до яких журналісти “Діла” обов’язково скерують свої звернення.

Зі слів місцевих мешканців, будівля кафе “Реберня”, що поруч озера, теж творіння Андрія Завадського. Цікаво, що половина цієї споруди знаходиться в межах орендованої ділянки озера, а інша її частина – вже за межами орендованої ділянки. Територія також огороджена, а це означає, що доступ до каналізаційного колектору, що проходить попри “Реберню” – обмежений.

Як повідомила Львівська міська рада, міська інспекція ДАБК звернулась у прокуратуру та ДАБІ України, аби вжити заходів щодо будівництва, що ведеться без належних дозвільних документів на вулиці Курортній, 20а у смт. Брюховичі.

Редакція “Діла” стежитиме за розвитком подій відносно цієї ситуації. Нагадаємо, що згідно законодавства, нецільове використання об’єкта оренди, його пошкодження, забудова прибережних смуг водного об’єкта, обмеження вільного доступу до водойми є підставою для змін умов договору або його розірвання.

Хмарочос Завадського

Та не озерами єдиними оперує Андрій Завадський. У дивовижний спосіб йому вдалось звести та узаконити восьмиповерховий житловий будинок у Брюховичах, де згідно будівельних норм максимально можлива забудова – не вище п’яти поверхів. До того ж будинок збудований лише за 20 метрів від залізничної колії в межах санітарної зони.

Узаконювання цього об’єкта відбувалося за доволі стандартною схемою для сім’ї та оточення Андрія Завадського. Згодом зрозумієте, чому “стандартною”.

Як раніше писали Наші Гроші. Львів, цивільна дружина Андрія Завадського, Альбіна Савчук подала позов на Руслана Завадського (брата Андрія Завадського), нібито він перешкоджає їй користуватись будівлею у Львові та ділянкою у Брюховичах на вулиці Отця Іздрика, 9б (на фото).

Коли розглядалась справа, будинок на Іздрика вже був зведений (знову за мовчазною згодою депутатів та чиновників Брюховицької селищної ради). У ході судового розгляду, сторони уклали мирову угоду: Альбіна Савчук отримала приміщення у Львові до якого їй, нібито, не давали доступу, а Руслан Завадський багатоквартирний будинок в Брюховичах.

Таким рішенням суддя Дмитро Боровков узаконив цей восьмиповерховий будинок у санітарній зоні. До слова, Вища рада правосуддя розглядала це рішення та визнала, що суддя вийшов за межі своїх повноважень, та вказанні порушення не носять характеру суддівської помилки, а мають ознаки грубої недбалості. Саме рішення ніхто не скасував.

Агітаційний плакат кандидата у мери Львова від Європейської солідарності Олега Синютки на незаконно зведеному будинку виглядає доволі епічно, враховуючи, що це будівництво відбувалось під носом однопартійця Олега Синютки, Володимира Доманського, який був головою селищної ради Брюхович і який зіграв зовсім не останню роль у «тріумфальних» справах Андрія Завадського.

У травні 2017 року Володимиру Доманському підпалили дві автівки –”Тойота Ленд Крузер” та “Сузукі Гранд Вітара” у Брюховичах. Ці автівки не належали Володимиру Доманському, він з дружиною лише ними користувались. Як він сам пояснив, орендував ці авто у друзів та називати їх прізвища відмовився. Як виявилось, ці транспортні засоби належали Андрію Завадському та Альбіні Савчук. Хто підпалив автівки та й сам мотив – невідомі. Так само цікаво, як Володимир Доманський розрахувався з Андрієм Завадським за втрачені автомобілі? Та й взагалі, чи лише автівками Завадського користувався Доманський, може іще чимось? Серед кіпи документів щодо оренди озера, нам вдалось знайти цікаве співпадіння: адреса реєстрації тодішнього селищного голови Брюхович Володимира Доманського така ж як і в орендаря озера, Альбіни Савчук, дружини Андрія Завадського.

Намахльовано у Львові

У Львові Андрій Завадський також потрапляв у будівельні скандали. Але за допомогою фіктивних позовів між членами родини та судді Залізничного районного суду Львова Дмитра Боровкова він узаконював свої будинки. Переважно усі судові позови були між Русланом Завадським (брат Андрія Завадського) та їх матір’ю, Зіновією Завадською.

Одна з таких забудов у Львові – семиповерховий будинок на вулиці Квітки-Основ’яненка, 26а, де Руслан Завадський для узаконення будівництва подав позов до Андрія та Зіновію Завадських, вимагаючи визнати за ним право власності на дві квартири, оскільки він профінансував будівництво цього будинку на суму 150 тис. доларів США.

Він стверджував, що замовником будівництва була його мати, якій передав гроші через брата Андрія Завадського. Під час судового засідання Андрій та Зіновія Завадські (брат та мати) не мали заперечень щодо позову, в свою чергу суддя Дмитро Боровков затвердив мирову угоду між сторонами, згідно якої Руслан Завадський став власником двох квартир у будинку на вул. Квітки-Основ’яненка, 26а. В такий нехитрий спосіб узаконили всю будівлю.

Цікаво, що на цьому ж засіданні Руслан Завадський узаконив собі ще одну адресу – Сосюри, 15а.

На судовому засіданні Руслан стверджував, що його брат Андрій Завадський не дає можливості користуватись часткою будинку на вулиці Сосюри 15, де йому належить 1\4, яку раніше отримав в дарунок від Андрія, проте останній не віддав ключі (звучить все доволі заплутано). Але, оскільки йому не віддають ключі, та не допускають до приміщення, Руслан Завадський вимагав не лише надати йому ключі, а й присвоїти окрему адресу – вул. Сосюри, 15а для житлової прибудови на 13 квадратів біля основного будинку.

Фото: “Наші Гроші”

Ще один кейс незаконного будівництва відбувся у сім’ї Завадських на паралельній вулиці від Квітки-Основ’яненка, на Братів Міхновських, 37а.

Ось такий новобуд тут виріс після реконструкції гаража. Узаконення цього будинку відбувалось за схожою схемою, проте ключовою особою тут виступила мати Андрія Завадського, Зіновія.

Щодо цього будівництва відбулось ряд судових розглядів, оскаржувались угоди про спільне фінансування, тощо. Та ключовим, для узаконення цього будинку, став договір купівлі-продажу квартири між Андрієм Іваськом (власником будинку) та Зіновією Завадською.

У нотаріально завіреному договорі купівлі-продажу знайшли помилку щодо площі квартири. Виявлена помилка стала підставою для судового засідання, адже через неї неможливо було здійснити державну реєстрацію права власності. Тож суд своїм рішенням усунув наявну помилку в документах і таким чином надав “зелене світло” на реєстрацію права власності та узаконив цю “реконструкцію” гаража. Про незаконність цього будівництва в судді так і не згадали. Вишенькою на торті стало присвоєння нової адреси для цього будинку – Братів Міхновських, 37а, яка взагалі раніше не фігурувала в документах. Цю справу, до слова, розглядав знову суддя Боровков.

Журналісти “Діла” звернуться до Вищої ради правосуддя аби там дали свою оцінку діям судді у всіх справах щодо майна Завадських.

Довідково:

Андрій Йосифович Завадський народився 25 липня 1978 року. Зареєстрований у Львові, на вулиці Марка Вовчка. Проживає у Брюховичах з цивільною дружиною Альбіною Савчук.

Вже понад 20 років зареєстрований ФОПом (спрощена форма оподаткування), основним видом діяльності якого є діяльність ресторанів та надання послуг мобільного харчування. За даними ресурсу “Youcontrol”, у Андрія Завадського наявна податкова заборгованість на суму понад 12 тис. грн. Також відкрите виконавче провадження за несплату штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

З майна у Андрія Йосифовича тільки нежитлове приміщення у Львові загальною площею 76 квадратів, де власне і зареєстрований він як ФОП.

Альбіна Євгенівна Савчук народилась 26 грудня 1985 року. Зареєстрована у Брюховичах на вул. Польова. Понад 5 років є ФОПом, основна діяльність якого – це організація інших видів відпочинку та розваг. Наявний податковий борг на суму понад 27 тисяч гривень. Також Альбіна Савчук володіє ПП «Віват-Старт» з статутним капіталом 812 тис., основний вид діяльності якого є допоміжне обслуговування наземного транспорту.

Окрім орендованого озера, Альбіна Савчук володіє недобудованим готелем на понад 2270 квадратів у Брюховичах, про незаконність будівництва якого ми писали вище, вісьмома житловими будинками, загальна площа яких становить близько 1325 кв. м.

Також у її власності одна ділянка у м. Городок, де, до слова, у неї є квартира на 49 квадратів та шість земельних ділянок у Брюховичах, більшість з яких знаходяться поряд з орендованим нею озером. Також, згідно реєстру речових прав на нерухоме майно, Альбіна Савчук має ряд нежитлових будівель різної квадратури (адмінбудівля, сауна, альтанки, тощо.), які використовуються для обслуговування брюховицького озера.

dilo.net.ua

Редакція не несе відповідальності за зміст опублікованих повідомлень інформаційних агентств та реклами і може публікувати статті, не поділяючи точку зору автора.

По всіх питаннях щодо опублікованого матеріалу звертайтесь на електронну пошту: politica.chat@gmail.com