25% опитаних респондентів вважає, що готувати їжу має жінка: що відомо про гендерну дискримінацію в Україні?

25% опитаних респондентів вважає, що готувати їжу має жінка: що відомо про гендерну дискримінацію в Україні?
162540 ПЕРЕГЛЯДІВ

Готувати їсти, прибирати в хаті, мити посуд, прати одяг та ще й дітей виховувати в Україні вважається обов'язком жінки. Тоді, як чоловік — голова сім'ї, годувальник. Він має заробляти гроші, організовувати сімейний бюджет. Такі тенденції прослідковуються чи не в кожній українській родині.
Так, 27-28 лютого 2021 року Соціологічна група "Рейтинг" провела опитування щодо "жіночих", " чоловічих" та спільних обов'язків серед 1500 респондентів по всій території України, крім тимчасово окупованих. За даними опитування готувати їжу має лише жінка - 25%, частіше жінка - 39%, 32% - порівно і тільки 2% опитаних респондентів вважають, що частіше це мають робити чоловіки. Голова сім'ї чоловік — вирішили 15% опитаних, тоді як жінка - 4%. Проте, 63% вважають, що головування має бути розподілено в сім'ї порівно. Також додамо, що ініціатором сексуальних стосунків в родині виступає чоловік. Цей відсоток становить - 32. Частіше жінки - 5%.
Згідно з законодавством в Україні не існує чоловічих та жіночих обов'язків. Вони мають рівні права. Але практика показує інше. Права жінок принижуються. Часто жінку в декреті не хочуть брати на роботу, тому що за вибудуваними стереотипами, вона повинна виховувати дітей. То що ж таке гендерна нерівність, що не варто вважати за дискримінацію, як українська влада долає розрив між оплатою праці жінок та чоловіків і куди все ж таки звертатися по допомогу у випадку дискримінації за статтю, читайте в нашому матеріалі.
Гендерна дискримінація — це випадок, коли особу чи групу осіб обмежують в правах та свободах, зазначених в Законі України " Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні ". Звичайно, це не стосується ситуації, коли такі обмеження допустити правомірними діями.
Згідно з законодавством чоловіки та жінки мають рівні права щодо влаштування на роботу, кар'єрного росту. Крім того, законодавство зазначає норми, які не передбачають гендерну дискримінацію. Мова йде про підтримку та захист жінок в природних її функціях: вагітність, народження, виховування дітей та грудне вигодовування. Також законом передбачена військова служба чоловіків, різниця в пенсійному віці між жінками та чоловіками згідно з фізичною силою кожного, вимоги охорони праці пов'язані з репродуктивним здоров'ям та позитивні зрушення в гендерній нерівності (додаткові можливості чоловіків та жінок).
Гендерна дискримінація є пряма та непряма. Пряма — це коли, наприклад, роботодавець приймає на роботу лише чоловіків, обґрунтовуючи свої дії тим, що розглядає резюме виключно зі сторони чоловічої статі у зв'язку з виконанням специфічної роботи.
Непряму дискримінацію часто можна зустріти в політиці. Ця форма дискримінації за статтю гальмує кар'єрний ріст однієї статі до іншої. Як наслідок, набагато більше жінок/чоловіків в тій чи іншій професії.
Хоча варто зазначити й позитивну динаміку в цьому випадку. Так, українській владі вдалося зменшити розрив в оплаті праці чоловіків та жінок. У 2020 році цей відсоток становив 20,4%, тоді як у 2017 - 21,2%.
Також за словами Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової 40% жінок займають керівні посади. Такий результат став можливим завдяки гендерним квотам та скороченню гендерної нерівності у всіх сферах життєдіяльності. Також у 2021 році вже прийняли другий національний план "Жінки, мир, безпека" до 2025 року.
Якщо ж жінка/чоловік були/є дискриміновані за статтю, вони можуть звернутися по допомогу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за електронною поштою hotline@ombudsman.gov.ua.
Також в Україні діє громадська організація "Ла Страда". Остання протидіє гендерній дискримінації та домашньому насиллю. Звернутися по допомогу можна за номером телефону 0 800 500 335. У випадку вчинення адміністративного, кримінального правопорушення стосовно особи, остання може звернутися до поліції, зателефонувавши 102.
До того ж чоловік/жінка може звернутися до суду, аби відшкодувати матеріалу та моральну шкоду, нанесену внаслідок гендерної дискримінації. Також центр безоплатної вторинної правової допомоги може проконсультувати та надати захист потерпілій особі.