Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: «Реалізація державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” продовжує залишатися драйвером кредитування економіки країни»

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: «Реалізація державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” продовжує залишатися драйвером кредитування економіки країни»
53320 ПЕРЕГЛЯДІВ

Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради Національного банку України Богдана Михайловича Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках

Економічна ситуація

За даними Держстату виробництво будівельної продукції в Україні у січні-березні скоротилося на 12,3%, у тому числі у березні – на 0,3% до лютого 2021 р. (сезонно скориговано) та на 9,6% - до березня 2020 р. (скориговано на ефект календарних днів). Нове будівництво склало 44,5% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 27,9%, реконструкція та технічне переоcнащення – 27,6%. За видами будівельної продукції порівняно із 2020 роком суттєво зросла частка житлового будівництва (з 14,3% до загального обсягу у 2020 році до 26,1% у січні-березні 2021 р.) та частково – нежитлового будівництва (відповідно з 25,1% до 30,2%), що може свідчити про зростання ринкового попиту на житло, промислові об’єкти та склади.

Натомість частка транспортних споруд – автострад, вулиць та доріг – суттєво зменшилася – з 33,9% у загальному обсязі будівельної продукції у 2020 році до 8,1% за результатами січня-березня 2021 р. Це може свідчити про уповільнення темпів будівництва об’єктів транспортної інфраструктури в рамках державних проектів. При цьому, частка будівництва комплексних споруд гірничопромислових та добувних підприємств збільшилася майже удвічі – з 7,0% до 13,4%, що є свідченням поступового завершення тривалої інвестиційної паузи на фоні карантинних обмежень, а також підвищення ділових настроїв підприємств добувних галузей на тлі високих цін на сировину на міжнародних ринках (річні темпи зростання світових цін на залізну руду та сталь становлять 20-30%).

Разом з тим, ділові настрої бізнесу за опитуванням Національного банку знову знизилися нижче рівноважного рівня. Індекс ділових очікувань підприємств знизився до 46,9 пунктів порівняно з 51,4 пунктів у березні, засвідчивши непевність відновлення економічної активності у більшості секторів економіки через дію посилених карантинних обмежень. Про це свідчить найбільш суттєве зниження індексу ділових очікувань у сфері послуг (до 43 пунктів), підприємства якої очікують на подальше скорочення продажів, нових замовлень та чисельності працівників. Незважаючи на загальне погіршення ділових настроїв, єдиною сферою, в якій відзначалося покращення очікувань виступало будівництво (індекс зріс з 40,6 до 51,5 пунктів). Попри очікуване зростання вартості послуг постачальників та підрядних організацій, підприємства будівельної галузі розраховують на збільшення обсягів виконання будівельних робіт та підвищення цін на продукцію (послуги) власного виробництва.

Підтримку попиту на житло та роздрібному товарообігу забезпечує зростання реальної заробітної плати найманих працівників. Так, у березні індекс реальної заробітної плати в порівняно з лютим 2021 р. зріс на 6,7%, а відносно березня 2020 р. – на 9,5%. При цьому, середній розмір номінальної заробітної плати зріс у березні до 13,6 тис. гривень – на 8,5% порівняно із лютим 2021 р. та на 18,9% у річному вимірі. У розрізі регіонів найвищі темпи зростання номінальних заробітних плат були зафіксовані у Волинській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Враховуючи нижчі від середнього рівня заробітні плати у цих регіонах, більш швидке їх підвищення сприятиме вирівнюванню регіональних диспропорцій в оплаті праці.

Водночас заборгованість із заробітної плати станом на 1 квітня зросла до 3 385 млн. гривень, що на 5,3% вище ніж на початку березня та на 29,6% порівняно із початком року. Майже третина заборгованості із заробітної плати була сформована вже у 2021 році, а її загальний обсяг наближається до історичного максимуму (IV квартал 2020 року), коли для врегулювання заборгованості із зарплати на державних підприємствах було необхідним втручання Уряду.

Бюджетна сфера

Виконання доходної частини Державного бюджету за основними джерелами надходжень у квітні здійснювалося із перевиконанням планових значень. Виконання планових показників за надходженнями від митниці становило 107,8% (+2,2 млрд. гривень), від податкових органів – 109,4% (+3,1 млрд. гривень). Водночас менший від запланованого обсяг прибутку Національного банку до перерахування до Державного бюджету України (фактично перераховано 24,4 млрд. гривень порівняно із 33 млрд. гривень згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік») обумовив недовиконання загального фонду держбюджету у квітні на 3,1% (або 3,0 млрд. гривень).

Разом з тим, за результатами січня-квітня 2021 року, незважаючи на посилені карантинні обмеження, виконання індикативного плану надходжень до держбюджету становило 102,3% (+6,9 млрд. гривень), головним чином за рахунок перевиконання плану платежів, що контролюються податковими органами – на 10,7 млрд. гривень або +6,9% до плану (+27,7 млрд. гривень або +20,1% до січня-квітня минулого року), у тому числі за надходженням податку на додану вартість (перевиконання плану становило 12% або 5,4 млрд. гривень). Відшкодування ПДВ у січні-квітні 2021 року становило 50,0 млрд. гривень. За платежами, які адмініструються митними органами, виконання плану становило 104,8% або +5,2 млрд. гривень. Надходження ЄСВ за чотири місяці 2021 року становили 106,4 млрд. гривень, що на 4,4 млрд. гривень перевищило планові показники надходжень за відповідний період.

Обсяг коштів на Єдиному казначейському рахунку Уряду на 05.05.2021 становив 23,1 млрд. гривень, в іноземній валюті (з урахуванням надходження коштів від розміщення єврооблігацій) – майже 1,6 млрд. доларів США (в доларовому еквіваленті).

Враховуючи менші від запланованих на січень-квітень 2021 року видатки за загальним фондом державного бюджету (91,3% від розпису звітного періоду), державний бюджет за чотири місяці з початку року виконано із дефіцитом у розмірі 27,2 млрд. гривень, у тому числі загальний фонд – з дефіцитом у сумі 29,4 млрд. гривень, при розписі загального фонду звітного періоду у сумі 69,2 млрд. гривень. Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-квітень 2021 року становили 170,1 млрд. гривень або 88,3 % від запланованих на цей період.

Жорсткий графік платежів з погашення та обслуговування внутрішнього державного боргу (у травні-грудні 2021 р. мають бути здійснені виплати на суму 288,8 млрд. гривень або 36,1 млрд. гривень в середньому за місяць) разом із недостатньою глибиною внутрішнього ринку державних запозичень (середньоденний обсяг торгів на вторинному ринку у квітні становив 1,2 млрд. гривень) змушують Міністерство фінансів до підвищення доходності за ОВДП. Так, у квітні 2021 року Мінфіном було залучено лише 14,2 млрд. гривень в національній валюті, що є найнижчим обсягом гривневих запозичень з квітня 2020 року. При цьому, середньозважена ставка доходності первинних розміщень у квітні становила 11,11% (+21 б. п. порівняно із березнем), а середньозважена ставка з початку 2021 року (11,20%) була на 100 б. п. вищою, ніж середньозважена ставка доходності за 2020 рік.

Загальний обсяг ОВДП в обігу за минулий тиждень знизився на 2,2 млрд. гривень за рахунок скорочення вкладень в державні цінні папери банків (-1,4 млрд. гривень) та юридичних осіб (-2,7 млрд. гривень). Натомість незначно збільшилися вкладення в ОВДП фізичних осіб (+0,5 млрд. гривень) та нерезидентів (+0,3 млрд. гривень). Обсяг ОВДП в портфелі НБУ не змінився (321 млрд. гривень).

Загалом, за даними Міністерства фінансів державний та гарантований державою борг у березні знизився на понад 38 млрд. гривень (1,2 млрд. доларів США в доларовому еквіваленті), головним чином за рахунок скорочення зовнішньої заборгованості держави (на 0,9 млрд. доларів США в доларовому еквіваленті) в умовах відсутності нових зовнішніх запозичень у січні-березні 2021 року та гарантованого державою зовнішнього боргу (на 0,4 млрд. доларів США). Станом на 31 березня 2021 року сукупний державний та гарантований державою борг України в еквіваленті в національній валюті становив 2 514 млрд. гривень (90,2 млрд. доларів США в еквіваленті в іноземній валюті), що відповідає співвідношенню державного боргу до ВВП на рівні нижче 54%.

Валютний ринок

Обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському ринку зміцнювався другий тиждень поспіль (на 0,6% за тиждень, з початку квітня – на 0,3%). В умовах переважання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над пропозицією, надлишковий попит був задоволений за допомогою операцій банків з валютної позиції. В свою чергу банки мали можливість компенсувати чистий продаж іноземної валюти на міжбанківському ринку за рахунок чистої купівлі готівкової іноземної валюти в населення (+464 млн. доларів США з початку квітня). Національний банк четвертий тиждень поспіль утримувався від проведення операцій на валютному ринку зважаючи на відсутність надмірного тиску на обмінний курс гривні. Сальдо валютних інтервенцій НБУ з початку року залишається на рівні +220,5 млн. доларів США.

Фундаментальні чинники, що формують платіжний баланс України, продовжують здійснювати стабілізуючий вплив на обмінний курс гривні. Поточний рахунок платіжного балансу у 1 кварталі 2021 року був зведений із профіцитом 935 млн. доларів США. Порівняно з 1 кварталом 2020 року він скоротився на 1,3 млрд. доларів США в результаті більш швидких темпів зростання імпорту товарів порівняно з експортом (11,8% та 11,0% за рік відповідно) та збільшення виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів (+1,5 млрд. доларів США до відповідного періоду минулого року). При цьому, скорочення надходжень з оплати праці у січні-березні 2021 р. становило лише 7,4% порівняно з минулим роком та залишається вагомим джерелом надходження іноземної валюти в країну.

Водночас продовження минулорічної тенденції до скорочення прямих іноземних інвестицій в економіку України (-264 млн. доларів США у січні-березні 2021 р.), у тому числі через скорочення реінвестованих доходів та вилучення кредитів прямого інвестора, разом з уповільненням темпів нарощування вкладень нерезидентів у державні цінні папери стримувало приплив іноземної валюти в країну та мало рестрикційний вплив на економічну активність.

Фінансовий сектор

Загальний обсяг ліквідності в банківській системі залишався на рівні минулого тижня (207,4 млрд. гривень) та розміщувався на кореспондентських рахунках банків (47,1 млрд. гривень) та у депозитних сертифікатах НБУ (160,3 млрд. гривень, з яких 132 млрд. гривень – у тижневих ДС). Збільшення ліквідності банків минулого тижня внаслідок скорочення коштів на ЄКР (на 3,0 млрд. гривень) було компенсоване відпливом коштів у готівку поза банками (-3,8 млрд. гривень).

Операції Національного банку не мали суттєвого впливу на ліквідність банківської системи. Шляхом проведення чергового тендеру з підтримання ліквідності банкам упродовж тижня було надано 110 млн. гривень на строк 84 дні за ставкою 7,5%. Залишок заборгованості платоспроможних банків за кредитами рефінансування становить: 68,8 млрд. гривень – за кредитами на строк від 1 до 5 років, 3,8 млрд. гривень – на строк до 90 днів.

Чистий прибуток банків за 1 квартал 2021 року становив 10,9 млрд. гривень (+4,4 млрд. гривень у квітні), що на 5,2 млрд. гривень менше, ніж за відповідний період минулого року. Скорочення прибутку було обумовлене зменшенням доходів банків внаслідок негативної переоцінки справедливої вартості цінних паперів (-5,1 млрд. гривень у січні-березні 2021 р.) та збільшенням загальних адміністративних витрат. Водночас позитивний вплив на прибутковість банків мало зменшення обсягів відрахувань у резерви за активними операціями (2,0 млрд. гривень у січні-березні 2021 р. порівняно з 4,7 млрд. гривень за відповідний період минулого року). В результаті прибутковість активів (2,4%) та капіталу (20,5%) банків в Україні продовжує залишатися однією із найвищих в Європі.

Водночас кредитна активність банків продовжує залишатися низькою. Працюючі кредити банків зросли у березні лише на 0,7% (+4,2 млрд. гривень), головним чином за рахунок кредитування фізичних осіб (+3,7% або +5,7 млрд. гривень). Натомість працюючі кредити корпоративному сектору збільшилися у березні лише на 0,2% (+0,7 млрд. гривень), а їх загальний обсяг залишається близьким до свого значення на початку року. Слід відзначити прискорення зростання гривневих працюючих кредитів корпоративному сектору (+5,0 млрд. гривень у березні), тоді як працюючі корпоративні кредити в іноземній валюті скоротилися на 4,3 млрд. гривень (в еквіваленті).

Обсяг непрацюючих кредитів в банківській системі у березні знизився на 4,9 млрд. гривень, з яких близько половини - за рахунок зниження непрацюючих кредитів у державному Приватбанку – на 2,4 млрд. гривень. Частка непрацюючих кредитів банків на 01.04.2021 вперше знизилася до рівня нижче 40%. ¾ непрацюючих кредитів (306,9 млрд. гривень) продовжують обліковуватися на балансах державних банків.

Реалізація державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” продовжує залишатися драйвером кредитування економіки країни. За минулий тиждень обсяг виданих в рамках програми кредитів подолав черговий тижневий максимум – було видано майже 700 кредитів на загальну суму 2,4 млрд. гривень. Загальний обсяг кредитів, наданих на умовах програми, минулого тижня перевищив 15 тис., а їх обсяг зріс до 38,2 млрд. гривень. При цьому, частка нових кредитів на інвестиційні цілі та оборотні кошти у кредитах за тиждень досягла 75%, а загалом з початку дії програми – збільшилася до 57,4% (21,9 млрд. гривень) за рахунок відповідного скорочення частки кредитів, виданих на рефінансування існуючої заборгованості.

За державною програмою підтримки іпотечного кредитування “Доступна іпотека 7%”, що стартувала у березні, за перші два місяці роботи було підписано 217 кредитних договорів на загальну суму 182,24 млн. гривень. На розгляді банків перебувають заявки на надання кредитів за цією програмою на суму понад 400 млн. гривень, ¼ з яких пов’язані з угодами на первинному ринку нерухомості, ¾ - на вторинному ринку.

Голова Ради НБУ Богдан Михайлович Данилишин

Теги: Голова Ради НБУ,Богдан Михайлович Данилишин,Економічна ситуація,ВВП ,Валютний ринок,Данилишин НБУ,Економіка,фінансовий ринок ,Богдан Данилишин,Данилишин,Богдан Данилишин Википедия, Богдан Михайлович Данилишин,Голова Ради НБУ Данилишин Богдан Михайлович, Голова Ради НБУ Богдан Данилишин ,Богдан Данилишин рада НБУ,Рада НБУ,Нацбанк,Нацбанк Украины,Украина,Україна,Нацбанк України, Національний банк України,Національний банк,Национальный банк,Национальный банк Украины,НБУ,Экономика,ОВДП,Голова Ради Національного банку України Богдан Михайлович Данилишин,Держстат,США,Європа,ОВДП ,Голова Ради НБУ Богдан Данилишин,Голова Ради НБУ ,Богдан Динилишин Википедия,Динилишин,Банки України, Данилишин Богдан Михайлович, Богдан Данилишин,економіка України, академік НАН України Богдан Данилишин ,МВФ,ДАНИЛИШИН, Банки,Політика , ВВП України ,ВВП,Девальвація гривні ,бізнес,економіка України ,мікрокредити,кредити, курс валют ,валюта ,депозити,Голова ради НБУ Богдан Данилишин ,НБУ , Верховна Рада,Державний бюджет України,Богдан Данилишин НБУ,.Нацбанк ,ліквідність,бюджет, Міністерство фінансів, Міністерство фінансів України