Державну підтримку гривневому кредитуванню підприємств забезпечує програма „Доступні кредити 5-7-9%”- Голова Ради НБУ Богдан Данилишин

Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради Національного банку України Богдана Михайловича Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках.

Економічна ситуація

Динаміка зростання споживчих цін у березні очікувано прискорилась. Зростання індексу споживчих цін у березні становило 1,7%, прискорившись у річному вимірі до 8,5% (порівняно з 7,5% у лютому). Така його динаміка в цілому відповідає очікуванням Національного банку щодо посилення інфляційного тиску у I півріччі 2021 року та обумовлюється дією як факторів з боку пропозиції (нижчий від минулорічного врожай, подорожчання енергоносіїв), так і окремих факторів з боку попиту (зростання споживчого попиту внаслідок підвищення соціальних стандартів). Базова інфляція у березні зросла на 1,6% до попереднього місяця та на 5,9% до березня 2020 року, залишаючись у площині цільового діапазону Національного банку.

Як у 2020 році, так і на початку 2021 року переважна частина чинників, які здійнюють вплив на динаміку інфляції мають немонетарний або структурний характер. За нашими оцінками, із загальної інфляції в березні на рівні 8,5%, близько 7,6 в. п. було згенеровано компонентами, що мають високий ступінь немонетарного впливу. Річні темпи зростання цін за немонетарними складовими ІСЦ у березні становили 11,9%, порівняно з 2,9% зростання цін за компонентами, які є більшою мірою залежними від монетарних чинників. Про слабкий вплив на ціни фактору сукупного попиту також свідчить значна нерівномірність зростання цін за окремими категоріями споживчих товарів і послуг: наприклад, якщо вартість яєць зросла за рік понад як удвічі, соняшникової олії – на 48,5%, цукру – на 64,7%, то ціни на овочі за рік знизилися на 7%, а одягу та взуття – на 5%.

За житлово-комунальними послугами, вартість яких за рік зросла на 22% (у тому числі, електроенергії – на 36,6%, природного газу – на 63,6%, гарячої води та опалення – на 10,4%), рівень оплати населенням, починаючи із жовтня 2020 року, є нижчим від нарахованих сум за відповідні місяці, тоді як у I-III кварталах 2020 року обсяг сплати за надані послуги перевищував нарахування. В результаті заборгованість населення перед постачальниками ЖКП у лютому перевищила 82 млрд. гривень, що свідчить про низьку купівельну спроможність населення в умовах зростання цін та тарифів на мало залежні від попиту товари і послуги.

В умовах немонетарного характеру основних чинників інфляції оперування ключовою ставкою НБУ може мати обмежений вплив на інфляцію, який лише пригнічуватиме попит, необхідний для відновлення економіки, проте не матиме помітного ефекту на динаміку цін на товари і послуги, що визначаються немонетарними факторами.

Динаміка економічної активності залишається слабкою. За оцінками Мінекономіки скорочення ВВП України у січні-лютому 2021 року становило 2,8%. Зниження індексу виробництва базових галузей становило 4,2% та мало негативну динаміку практично за усіма ключовими видами економічної діяльності окрім внутрішньої торгівлі (роздрібний сегмент). Найбільший негативний внесок у загальне зниження економічної активності здійснили промисловість (-4,2% за 2 місяці 2021 року), будівництво (-12,8%) та транспорт (-7,7%), що стало результатом тривалої тенденції до згортання інвестиційної активності у цих галузях, посиленої збільшенням конкуренції на зовнішніх ринках та обмежувальними заходами у зв’язку з епідемією COVID-19.

Незважаючи на підвищення МВФ прогнозу зростання економіки України у 2021 році до 4,0% (WEO, квітень 2021 р.), темпи зростання економіки України залишатимуться суттєво нижчими як порівняно з іншими економіками, що розвиваються (+6,7%), так і світовою економікою в цілому (+6,0%). Пастка низьких темпів економічної активності вимагає рішучих дій держави зі стимулювання інвестиційної активності у базових галузях національної економіки та підтримки попиту з боку населення у період кризи.

Бюджетна сфера

На черговому аукціоні із первинного розміщення державних цінних паперів, що відбувся минулого тижня, до державного бюджету України було залучено лише 1,1 млрд. гривень, що посилило відставання фактичних державних запозичень від планових показників на цей рік. На початку квітня виконання плану запозичень на 2021, визначеного Законом України „Про державний бюджету України на 2021 рік”, становило на сьогодні 25% за внутрішніми запозиченнями та 18% за державними запозиченнями в цілому.

Через переважання погашень державних цінних паперів над новими запозиченнями обсяг ОВДП в обігу за минулий тиждень скоротився на 9,1 млрд. гривень, у тому числі у власності банків – на 3,1 млрд. гривень та нерезидентів – на 2,8 млрд. гривень. Зниження попиту на державні цінні папери, незважаючи на значний обсяг погашень, може свідчити про очікування інвесторів щодо підвищення ставки в умовах посилення інфляційного тиску та жорсткої риторики Національного банку щодо готовності до ужорсточення монетарної політики для зниження інфляційних очікувань та приведення інфляції до цілі.

Валютний ринок

Обмінний курс гривні до долару США на міжбанківському ринку за тиждень майже не змінився. При цьому, обсяг попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків незначно перевищував її пропозицію (в середньому на 6,8 млн. доларів США на день), формуючись на форвардному сегменті міжбанківського ринку. Згладжування коливань курсу гривні до долару США здійснювалося за рахунок операцій з валютної позиції банків без участі Національного банку.

На готівковому валютному ринку переважала пропозиція валюти. З початку квітня банками було придбано в населення іноземної валюти на суму 160 млн. доларів США, за рахунок безготівкових операцій з фізичними особами – на суму 69 млн. доларів США.

Фінансовий сектор

Ліквідність банківського сектору продовжує залишатися значною. Залишки коштів банків на кореспондентських рахунках та у депозитних сертифікатах НБУ становлять майже 198 млрд. гривень, що утримує ставки на міжбанківському ринку близькими до нижньої межі ставок за операціями НБУ (5,5%). Скорочення залишку коштів на ЄКР минулого тижня на 7,7 млрд. гривень компенсувало відплив коштів з банківської системи в готівку (на 7,6 млрд. гривень за тиждень).

Обсяг коштів, наданих НБУ банкам шляхом проведення тендерів з рефінансування минулого тижня становив 3,4 млрд. гривень, з яких 1,0 млрд. гривень надано 6 банкам на строк 84 дні та 2,4 млрд. гривень – 10 банкам на строк 5 років (всі кредити за ставкою 6,5%). На аукціонах НБУ з операцій своп процентної ставки банками-платниками фіксованої процентної ставки були подані заявки у діапазоні 6,9-7,1%, які не були задоволені НБУ.

Водночас гривневий портфель корпоративних кредитів банків зріс у березні лише на 0,5% (+2,1 млрд. гривень), що з урахуванням зниження кредитного портфелю в іноземній валюті (на 5,4 млрд. гривень у гривневому еквіваленті) було недостатнім навіть для збереження загального обсягу кредитів, наданих корпоративному сектору, на рівні попереднього місяця. Примітно, що ставки за новими гривневими кредитами підприємствам у березні зросли до 8,3% (з 8,2% у лютому), що імовірно свідчить про вичерпання ефекту від зниження ключової ставки НБУ упродовж 2019 – 1 півріччя 2020 років.

Зважаючи на високу маржинальність, кращою є динаміка гривневих кредитів банків, наданих домашнім господарствам, обсяг яких зріс у березні на 2,4% (або 4,2 млрд. гривень). Попри незначне зниження у березні ставки за новими кредитами домашнім господарствам продовжують перевищувати 34% річних.

Продовження тенденції до зниження ставок за депозитами фізичних осіб (з 7,7% до 7,2% у гривні та з 1,0% до 0,7% в іноземній валюті у березні) знизило привабливість відповідного фінансового інструменту для заощаджень населення. В результаті обсяг депозитів домогосподарств в банківській системі знизився у березні на 0,2% (або на 1,6 млрд. гривень) за рахунок скорочення залишків коштів на депозитах в іноземній валюті (-0,9% або -2,4 млрд. у гривневому еквіваленті).

Державну підтримку гривневому кредитуванню підприємств забезпечує програма „Доступні кредити 5-7-9%”, на умовах якої обсяг виданих банками кредитів минулого тижня перевищив 32 млрд. гривень (+1,2 млрд. гривень за тиждень). Варто відзначити подальше зниження у структурі укладених за програмою угод частки кредитів, спрямованих на рефінансування існуючої заборгованості клієнтів банків та зростання частки кредитів, спрямованих на антикризову підтримку підприємств та фінансування їх інвестиційних програм. Так, упродовж минулого тижня частка нових кредитів за програмою становила 77%, а за весь період дії програми – зросла майже до 55%.