"Скарга залишилась без розгляду?!" Київрада ігнорує порушення в медичній сфері?
Наприкінці минулого року у стінах приватного медичного закладу «Сіті Клініка», що за адресою м. Київ, вул. Анни Ахматової, 46А за трагічних обставин загинула пацієнтка Шестопалова Олена Володимирівна. Жінці було всього 48 років, і останні 3 із них вона була пацієнткою цього медзакладу.
В грудні 2020 лікарі «Сіті Клініка» на чолі із Світланою Коханенко без належних обстежень вирішили провести, тепер уже загиблій Олені Шестопаловій – планову операцію. В результаті, після операційного втручання під час якого було проведено не заплановані и не обговорені з пацієнткою та її родичами дії, а саме двостороння тубектомія (в народі - видалення маткових труб) – серце жінки битись перестало. Більше того, опора сім’ї, любляча матір та кохана дружина Олена Шестопалова – навіть не отримала шансу на спасіння, адже у «Сіті Клініці» відсутнє реанімаційне відділення і лікарі реаніматологи! Все на що спромоглись лікарі – це викликати швидку допомогу і у телефонному режимі просити консультації у лікаря цієї швидкої.
По даному факту було відкрито кримінальне провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100020005152 від 22 грудня 2020 року за ознаками ст. 115 КК України. А сама кричуща трагедія набула широкого резонансу у суспільстві, жителі всієї України активно висловлювали співчуття родині загиблої та висловлювали обґрунтоване занепокоєння щодо доцільності подальшого функціонування «Сіті Клініки» і діяльності лікарів які там працюють.
Особливе занепокоєння в суспільстві було щодо прозорого та незалежного розслідування, щоб винні у смерті Олени Шестопалової понесли покарання згідно чинного Законодавства. Адже уникнення покарання може у майбутньому привести до нових трагічних смертей у цьому медичному закладі.
Відкрите Дарницьким управлінням поліції кримінальне провадження № 12020100020005152 від 22 грудня 2020 р. за ознаками ст. 115 КК України – було закрите 25 грудня 2020 року. Постанову про закриття кримінального провадження родичам ніхто не надавав!!! Про закриття справи родичів повідомив 4 лютого 2021 року начальник відділу на прийомі у Головному слідчому управлінні Національної поліції України. Хоч перед цим 27 грудня 2020 року слідчий Дарницького управління поліції при зустрічі з адвокатом сім’ї загиблої Олени Шестопалової повідомив, що проводиться судово-медична експертиза причини смерті і вона буде тривати місяць. Тобто закриття справи 25 грудня 2020 року не мало підстав. Крім того, цього ж дня сім’я загиблої подала заяву про проведення комісійної судової-медичної експертизи, для більш ретельного дослідження причини смерті Олени Шестопалової.
В результаті, після таких сумнівних дій щодо закриття провадження родичі загиблої у медзакладі «Сіті Клініка» подали заяви у:
- Київську місцеву прокуратуру – «Заява про оскарження закриття досудового розслідування»
- Головне слідче управління Національної поліції України – «Заява про кримінальне правопорушення»
- Державне Бюро Розслідувань – «Заяву про проведення перевірки на предмет закриття кримінальної справи, яку порушено за ознаками ст.115 ККУ»
У висновку, родичі загиблої здобули невеличку перемогу у боротьбі за справедливість - Прокуратура забрала справу по загибелі Олени Шестопалової, яку за сумнівних причин, без результатів експертизи закрили у Дарницькому управлінні поліції – закриття провадження буде відмінене!
Та як ми всі розуміємо, продовження розслідування явно не гарантує безпеку пацієнтів які звертаються у медичний заклад «Сіті Клініка»!!! Та й даний заклад працює з реальними порушеннями норм роботи медичних установ такого плану! Тому, родичі загиблої Олени Шестопалової на чолі із чоловіком Володимиром звернулись у МОЗ із скаргою, текст якої ми публікуємо нижче. (примірник скарги із потрібними реквізитами та даними направлений у МОЗ)
СКАРГА
у зв’язку з неналежним наданням медичної допомоги, що спричинило смерть пацієнта та щодо проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги
Я, громадянин України, Шестопалов Володимир Вікторович, звертаюсь із даною скаргою у зв’язку із смертю моєї дружини - Шестопалової Олени Володимирівни.1972 року народження (надалі – Пацієнтка) у Медичному центрі «Сіті Клініка» (ТОВ «МЕД-ГРУП», код ЄДРПОУ – 41024777, ТОВ «ЕЙР КЛІНІКА», код ЄДРПОУ - 43746706) (надалі – Клініка) 22.12.2020 року (копія свідоцтва про смерть – Додаток 1) та зазначаю наступне:
1.Фактичні обставини лікування Пацієнтки у Клініці
З 2017 року Шестопалова О.В. була Пацієнткою Клініки та проходила лікування у лікаря акушера -гінеколога Коханенко Світлани Олександрівни.
26 листопада 2020 року згідно результатів консультації лікаря Коханенко С.О. (Додаток 2), Пацієнтці був поставлений діагноз: неспецифічний вагініт, цервіцит, двосторонні кісти яєчників (за даними УЗД), поліпи ендометрія. Рекомендовано проведення хірургічного втручання для видалення ендометріоїдних кіст методом лапароскопії, поліпоз ендометрія методом гістерорезектоскопії. Пацієнтці була видана попередня калькуляція вартості послуг проведення хірургічного втручання та інших послуг, пов'язаних з оперативним лікуванням, відповідно до якої планувалось проведення хірургічних втручань в гінекології 2 категорії складності, гістероскопію діагностичну та резектоскопію.
16.12.2020 року Пацієнтці було проведено розгорнутий аналіз крові, а згодом і імунохроматографічне дослідження (Додаток 3).
17.12.2020 року Пацієнтці у приміщенні Клініки за адресою: м. Київ, проспект Науки 30, було проведено УЗД органів малого тазу (лікар Коханенко С.О.) Результати УЗД Пацієнтці на руки видані не були, відсутні вони були і в історії хвороби померлої на момент відправлення її тіла до моргу. Доступу до результатів даного дослідження у родичів померлої немає, ознайомитись з ними не було можливості, про їх зміст не відомо.
Пацієнтці було призначено планову операцію з видалення ендометріоїдних кіст методом лапароскопії, поліпоз ендометрія методом гістерорезектоскопії на 21.12.2020 року.
21.12.2020 року о 09:30 год. Пацієнтка самостійно прибула в приміщення Клініки за адресою: м. Київ, вул. Ахматової, 46-А для проведення планової операції, що була запланована на 10.00 год.
Приблизно о 09:50 год. Пацієнтка переодягнулася в одноразовий медичний халат для проведення операції і їй поставили катетер на праву руку.
До 10:05 год. в палаті разом з Пацієнткою знаходився її чоловік Шестопалов В.В., до цього часу Шестопалова О.В. ніяких документів, в тому числі Інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення не підписувала, будь-які додаткові обстеження чи діагностика їй не здійснювались.
О 10:05 год. лікар Коханенко С.О. попросила Шестопалова В.В. покинути палату у зв’язку з проведенням операції.
Згідно протоколу операції, вона розпочалась о 10.00 год. та тривала 1 год. 35 хв. (Додаток 4). Операцію проводив лікар хірург-гінеколог Гринда І.Є., лікар акушер-гінеколог Коханенко С.О., медична сестра Жолондієвська О.В., лікар-анестезіолог – Ірза С.В.
В результаті операції Пацієнтці було проведено:
Гістерорезектоскопію: видалення поліпів дендрометрія;
Лапароскопію: ревізію черевної порожнини, адгезіоліз, розкриття сальпінксів, двобічну тубектомію (видалення фаллопієвих труб), резекцію ендометріоми лівого яєчника, дренування черевної порожнини, таким чином проведено незаплановане хірургічне втручання.
О 12:26 год. Коханенко С.О. подзвонила Шестопалову В.В. і повідомила, що операція пройшла успішно, Пацієнтку можна буде забрати наступного дня - 22.12.2020 року (при тому, що після тубектомії час перебування в стаціонарі повинен складати від 2 до 7 днів), а подробиці вона повідомить особисто Пацієнтці.
21.12.2020 року протягом усього дня Шестопалова О.В. ще не знала, що окрім запланованих етапів хірургічного втручання, до яких вона була готова, їй була проведена ще й двостороння тубектомія, тобто видалення обох маткових труб. Це було зрозуміло з її розмов зі своїм чоловіком, сестрою, дочкою, батьками. У розмовах з родичами Олена не була стривожена, стурбована або пригнічена, вона з нетерпінням чекала наступного дня, щоб рідні забрали її додому.
22.12.2020 року, на наступний ранок після операції, згідно зі щоденником лікаря (Додаток 5):
- 08:30 год. - скарги відсутні, самопочуття задовільне, АТ 120/80. Виділення з дренажів незначні. Сечовий катетер знятий (про те, що зняті дренажі, в щоденнику нічого не написано, але написано у виписці);
- 09:05 год. - скарги на біль в області грудної клітини, задуха, біль в області серця. АТ 80/50;
- 9:13 год. – працівниками Клініки викликана швидка допомога Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва (бригада 176), яка проводила інтенсивну терапію і реанімаційні заходи (інформація щодо здійснених реанімаційних заходів – Додаток 6). На момент прибуття бригади, АТ Пацієнтки становив 50/20;
- 10:00 год. - згідно з випискою, рівно через добу після проведеної у Клініці операції, лікарем Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва була констатована смерть Пацієнтки.
Через годину після смерті Пацієнтки, о 10:56 год. лікар Коханенко С.О. подзвонила Шестопалову В.В., який очікував від неї дзвінка, щоб дізнатися час, коли забирати свою кохану дружину додому, а замість цього почув: «Ваша дружина померла».
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №020-3042 від 23.12.2020 року Лівобережного відділення відділу судово-медичної експертизи трупів (Додаток 7), причиною смерті Шестопалової О.В. зазначено тромбофлебіт нижніх кінцівок, хвороби (паталогічні стани) що призвели до смерті: тромбоемболія легеневої артерії, тромбофлебіт нижніх кінцівок.
Разом з тим, Шестопалов В.В. вважає, що причиною передчасної смерті його дружини - Шестопалової О.В. стало невиконання та (або) неналежне, непрофесійне виконання медичними працівниками Клініки своїх професійних обов'язків під час лікування Пацієнтки, під час проведення їй операції та у післяопераційний період, що вимагає негайного реагування та ретельної перевірки якості наданої медичної допомоги, її відповідності вимогам чинного законодавства України та вжиття відповідних заходів.
2.Стверджувані порушення:
- Проведено незаплановане оперативне втручання - двобічну тубектомію за відсутності завчасного інформування Пацієнтки та її сім’ї про його проведення та без отримання її згоди на це.
В Інформованій добровільній згоді пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення від 21.12.2020 року (Додаток 8), зазначається, що в процесі обговорення з лікуючим лікарем було вирішено, що найбільш оптимальним методом хірургічного втручання може бути операція у обсязі гістерорезектоскопія та лапароскопія. Таким чином, було зазначено лише про метод проведення операції, однак нічого не вказано на які конкретні маніпуляції береться згода та які саме дії (видалення кісти, поліпів, тощо) буде здійснювати хірург під час операції.
Наголошую, що Пацієнтка була проінформована медичними працівниками Клініки і готувалася лише до планової операції з видалення ендометріоїдних кіст методом лапароскопії, поліпоз ендометрія методом гістерорезектоскопії, про будь-які інші етапи оперативного втручання Шестопаловій О.В. відомо не було, вона до них не була готова та не надавала згоду на їх проведення!
Зважаючи на той факт, що чоловік Пацієнтки був присутнім з нею у палаті до 10.05 год. (тобто фактично до самого початку операції, яка згідно Протоколу операції розпочалась о 10.00 год.), і до цього часу жодні документи про надання згоди на проведення операції жінка не підписувала, жодних роз’яснень про заплановані операційні заходи не отримувала, то зрозумілим є те, що жодної достатньої та зрозумілої інформації про можливі маніпуляції під час операційного втручання жінка не отримала, та взагалі не знала про наміри лікарів видалити їй фаллопієві труби!
Відповідно до ст. 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників. Разом з тим, будь-яких об’єктивних даних про існування ознак прямої загрози життю Пацієнтки під час проведення їй операції 21.12.2020 року немає.
- Наявна у медичній документації інформація щодо діагнозу Пацієнтки є суперечливою, відсутній один чіткий діагноз на підставі якого було проведено операцію, зокрема:
· Діагноз Пацієнтки відповідно до консультації лікаря акушера-гінеколога Коханенко С.О. від 26.11.2020 року: неспецифічний вагініт, цервіцит, двосторонні кісти яєчників (за даними УЗД), поліпи ендометрію;
· Діагноз Пацієнтки відповідно до Передопераційного епікризу 21.12.2020 року (з якого не зрозуміло дати його складення та особи, що підписала його) (Додаток 9): гострий больовий синдром, АМК, ендометріоїдна кіста лівого яєчника (а не двобічна як в діагнозі 26.11.2020 року), розрив? правобічний гідросальпінкс, поліпоз ендометрію;
· Діагноз Пацієнтки відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (Додаток 10): АМК, больовий синдром, поліпоз ендометрію, двобічні гематосальпінкси, ендрометріодна кіста лівого яєчника, злукова хвороба.
Таким чином, станом на 26.11.2020 року Пацієнтці лікарем Коханенко С.О. було діагностовано двосторонні кісти яєчників відповідно до даних УЗД, перед операцією - ендометріоїдну кісту лише лівого яєчника, що викликає сумніви у належній кваліфікації лікаря.
Окрім цього, до 21.12.2020 року Пацієнтка взагалі не була обізнана про наявність у неї правобічного гідросальпінкса чи двобічних гематосальпінксів, а у її медичній картці, результатах попередніх досліджень відсутня будь-яка згадка про це захворювання, як і про злукову хворобу.
При цьому, після проведення УЗД 17.12.2020 року і до моменту проведення операції 21.12.2020 року жодні інші клінічні дослідження чи обстеження Пацієнтці не проводились, про будь-яку зміну раніше встановленого діагнозу чи проведення інших ніж були заплановані оперативних втручань Пацієнтка не знала, свою сім’ю про даний факт не повідомляла, поводила себе спокійно (що було б не можливо у разі виявлення у неї додаткових захворювань та необхідності проведення двохсторонньої тубектомії), на жоден біль чи дискомфорт не скаржилась, почувала себе добре.
У зв’язку з цим не зрозуміло, на підставі яких клінічних досліджень та показників, Пацієнтці було поставлено новий діагноз безпосередньо в день операції та прийнято рішення про проведення двохсторонньої тубектомії.
Окрім цього, не зрозумілим є те, чому гідросальпінкс (гематосальпінкс), інші процеси, що призвели до проведення двобічної тубектомії не були виявлені лікуючим лікарем Коханенко С.О. раніше за результатами УЗД, адже він добре діагностується на УЗД, за результатами аналізів, за наявною у Пацієнтки симптоматикою, адже померла була Пацієнткою Коханенко С.О., приходила на прийоми та обстеження до цього лікаря протягом 3 років! Це може свідчити лише про низьку кваліфікацію даного лікаря та неналежне здійснення нею своїх професійних обов’язків.
Гідросальпінкс – це, в основному, вторинний процес, якому передує первинне захворювання запального або незапального характеру. Некоректно виконані внутрішньо маткові маніпуляції також можуть індукувати спайковий процес в порожнині матки і маткових трубах. При цьому, внутрішньо маткові маніпуляції Пацієнтці протягом 3 років проводила саме лікар Коханенко С.О.
Однак, у сім’ї померлої є підозри чи взагалі у Пацієнтки було це захворювання, та чи не було воно придумане медичними працівниками Клініки постфактум, як виправдання невдалих дій під час операції, які призвели до двобічної тубектомії, а згодом і смерті Пацієнтки.
Варто зазначити і про відсутність у Пацієнтки гострого больового синдрому на момент проведення їй операції 21.12.2020 року, як зазначає про це у медичній документації Коханенко С.О.
- Незаплановане оперативне втручання - двобічну тубектомію було здійснено без нагальної для цього потреби, за відсутності показань для видалення та безпосереднього ризику для життя Пацієнтки у разі відмови від здійснення цих маніпуляцій, без проведення будь-якого попереднього медикаментозного лікування.
Відсутні будь-які документальні підтвердження (результати аналізів, УЗД, тощо), які б вказували на необхідність проведення Пацієнтці двобічної тубектомії та летальних ризиків для її життя та здоров’я у випадку відсутності такого оперативного втручання.
Не зрозуміла обґрунтованість здійснення таких радикальних дій без відсутності їх попереднього узгодження з Пацієнткою та без проведення жодного консервативного медикаментозного лікування.
До прикладу, Пацієнтці також було діагностовано АМК – аномальні маткові кровотечі. Відповідно до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Аномальні маткові кровотечі», затвердженого наказом МОЗ від 13.04.2016 року №353 , питання щодо застосування хірургічного лікування розглядається лише після неефективного використання методів консервативної терапії.
Згідно Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Тактика ведення пацієнток з генітальним ендометріозом», затвердженого наказом МОЗ України від 06.04.2016 року № 319, хірургічне лікування ендометріозу може бути консервативним або радикальним. Метою консервативного хірургічного лікування ендометріозу є відновлення нормальної анатомії та купірування болю. Радикальне хірургічне лікування предбачає двобічну оваріоектомію з метою створення менопаузи або гістеректомію з двобічною тубектомією, видалення всіх наявних уражень (SOGC).
Радикальний підхід слід розглядати у пацієнток з тяжким больовим синдромом, і не зацікавлених у збереженні репродуктивної функції або яким показана гістеректомія при поєднанні аденоміозу з лейоміомою матки та при тяжких аномальних маткових кровотечах.
При виборі об’єму втручання сучасним підходом (навіть за наявності тяжких форм ендометріозу у жінок, зацікавлених у відновленні генеративної функції) вважається дотримання принципів реконструктивно-пластичної консервативної хірургії. Вдаватися до радикальних операцій доцільно лише у випадках, коли всі інші можливості як хірургічного, так і медикаментозного лікування вичерпано.
Таким чином, таке радикальне хірургічне втручання як двобічна тубектомія повинне проводитись при умові, якщо захворювання фаллопієвої труби не вдалося вилікувати консервативними способами. Разом з тим, консервативних способів лікування не було взагалі, не зважаючи на те, що Пацієнтка була під постійним наглядом лікаря Коханенко С.О., протягом 3 років.
- Пацієнтку було допущено до операції та здійснено саму операцію без врахування стану її здоров’я, зокрема, наявності варикозного розширення вен, змін в міокарді, без проведення попередніх обстежень для оцінки підвищених ризиків утворення тромбів небезпечних для її здоров’я та життя.
Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, оформленої у зв’язку з фактом смерті Пацієнтки, було зазначено про наявність у неї супутніх захворювань: ГХ II ст. 2 ступінь, помірний ризик, варикоз нижніх кінцівок.
Разом з тим, про наявність даних супутніх захворювань, що потенційно можуть спричинити ризики під час проведення операції та знеболення, не було зазначено у медичній документації Клініки перед проведенням операції Пацієнтці та вони взагалі не були враховані під час її проведення.
Передопераційне обстеження Пацієнтки не було проведено в повному обсязі, як про це зазначено у Виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та його результати оцінені неналежним чином.
15.12.2020 року Пацієнтці було проведено ЕКГ, відповідно до якого діагностовано паталогічні зміни в міокарді (Додаток 11)
16.12.2020 року Пацієнтці було проведено аналіз крові, що містить показники, які вказують на високий рівень можливості утворення тромбів.
Згідно ст. 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», медичний працівник зобов'язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров'я.
За загальним правилом, якщо перед операцією було виявлено якісь відхилення у аналізах, необхідно з'ясувати їх причину і після цього вирішити питання про можливість виконання втручання і ступеня його небезпеки для пацієнта. Зокрема, додаткове обстеження проводиться при виявленні у пацієнта супутніх захворювань або при відхиленні від норми результатів лабораторних досліджень. Додаткове обстеження проводиться для установки повного діагнозу супутніх захворювань, а також для контролю ефекту проведеної передопераційної підготовки. В результаті проведених досліджень виявляються супутні захворювання, які тією чи іншою мірою можуть служити протипоказаннями до проведення операції.
Найбільшу небезпеку при проведенні операції та знеболення становить в тому числі наявність гіпертонічної хвороби, ішемічна хвороба серця, серцевої недостатності, аритмії, варикозного розширення вен, тромбозів, які належать до відносних протипоказань для проведення операції.
Однак, медичними працівниками Клініки не було скеровано Пацієнтку на проведення додаткових досліджень, не зважаючи на її проблеми з варикозним розширенням вен та результати загального аналізу крові, ЕКГ.
Так, Пацієнтка не була направлена до судинного хірурга, флеболога, кардіолога, їй не було проведено УЗД венозних судин нижніх кінцівок (на виявлення флотуючого тромбу, тощо). Не були проведені медикаментозні, хірургічні чи терапевтичні заходи для зменшення ризиків утворення тромбів під час запланованої операції та в післяопераційний період. Пацієнтка не була проінформована про конкретні ризики для життя при її стані здоров'я щодо можливого відриву тромбу під час та після операції. При цьому, відповідно до наявної на сайті Клініки інформації, у даній юридичній особі наявне відділення судинної хірургії, діагностичне відділення.
Більше того, наскільки відомо Шестопалову В.В., протягом тривалого часу Олена, за призначенням лікуючого лікаря, приймала гормональні препарати. Однак, прийом гормональних препаратів – це один з факторів ризику виникнення тромбозу. Таким чином, Пацієнтка, яка страждала варикозним розширенням вен, не була направлена лікуючим лікарем до флеболога, судинного хірурга перед тим як приймати гормональні препарати протягом тривалого часу.
Відповідно до Клінічного протоколу «Профілактика тромботичних ускладнень в хірургії, ортопедії і травматології, акушерстві та гінекології», затвердженого наказом МОЗ України від 15.06.2007 року №329, до факторів підвищеного ризику причин тромботичних ускладнень (тромбоз вен нижніх кінцівок, тромбоемболія легеневої артерії) в післяопераційному періоді належать: вік > 40 років, онкологічне захворювання, варикоз вен, наявність тромбозів та емболій в анамнезі, застосування естрогенів, порушення ритму серця, серцева недостатність, легенева недостатність.
Згідно даного Клінічного протоколу, тромбопрофілактика повинна виконуватися перед та після операційного втручання в стаціонарі, при цьому зазначаються конкретні методи профілактики тромбоутворення, препарати та їх дози, що повинні бути призначені пацієнту залежно від ступеня ризику виникнення тромботичних ускладнень.
У пацієнтів з помірним ризиком (після незначних нетравматичних операцій, у віці 40-60 років) чи в яких є додаткові фактори ризику, або у пацієнтів після великих травматичних операцій навіть у віці < 40 років, без додаткових факторів ризику, рекомендовано профілактику НФГ або НМГ в середніх профілактичних дозах.
У пацієнтів, яким виконують лапароскопічні гінекологічні операції, та з додатковими факторами ризику ТЕЛА, рекомендовано тромбопрофілактику з використанням: НФГ, НМГ, механічних методів.
Однак, медичними працівниками Клініки не було здійснено належних тромбопрофілактичних заходів відповідно до даного Клінічного протоколу для того, щоб уникнути можливих негативних наслідків для Пацієнтки у післяопераційному періоді.
В Передопераційному епікризі зазначено, що Пацієнтка була обстежена у повному обсязі, в тому числі і терапевтом. Разом з тим, жодні додаткові обстеження чи дослідження 21.12.2020 року Пацієнтці не проводились, висновку терапевта про відсутність протипоказань до операції немає.
- У Клініці, яка постійно проводить хірургічні операції, в тому числі під загальним наркозом, відсутні медичні працівники, які б здійснювали реанімаційні заходи та надавали екстрену медичну допомогу пацієнтам під час проведення операцій та в післяопераційний період.
В момент виникнення невідкладного стану Пацієнтки 22.12.2020 року, у Клініці були відсутні медичні працівники, які могли б надати їй екстрену медичну допомогу, здійснити реанімаційні заходи, внаслідок чого Пацієнтці було надано необхідну медичну допомогу несвоєчасно, що стало причиною її смерті.
Як зазначено у Щоденнику лікаря, Виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, для надання Пацієнтці невідкладної медичної допомоги, працівниками Клініки 22.12.2020 року о 09.13 хв. було викликано швидку медичну допомогу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва (бригада 176), яка проводила інтенсивну терапію і реанімаційні заходи. При цьому, звертаю увагу на те, що час прибуття бригади швидкої допомоги у жодній медичній документації не зафіксований.
Головний лікар Клініки Головань Ю.М. у розмові з членами сім’ї Пацієнтки, зазначила: «Она лежала, мы сразу позвали терапевта, кардиограф сразу принесли ей. Позвали доктора которая была у нее лечащий врач»..,«Да, они сразу пришли, мы сразу визвали скорую..То есть, ну, нам сказали, там, что ей надо вводить, там, Дексаметазон. Если ей тяжело дышать, мы Дексаметазон ей вводили. Окно отрыли, то есть..» «Мы не понимали что могло случится» (наявний аудіо запис розмови може бути наданий у разі потреби).
Таким чином, ні лікуючий лікар Пацієнтки, ні терапевт чи інші медичні працівники Клініки не знали як вони повинні діяти у цій ситуації та які заходи для врятування життя Пацієнтки вони повинні вчиняти, а лише викликали швидку медичну допомогу та керувались їх вказівками по телефону.
Разом з тим, загальновідомим в медичній практиці є той факт, що протягом післяопераційного періоду (оперативні втручання на матці, яєчниках), особливо при наявності гнійно-септичних ускладнень ймовірність тромбоемболії значно збільшується.
Відповідно до Щоденника лікаря Коханенко С.О. від 22.12.2020 року, о 09.05 год. Пацієнтці було введено розчин натрію хлориду, Дексаметазон. Разом з тим, відповідно до Нового клінічного протоколу «Естренна медична допомога: до госпітальний період», затвердженого наказом МОЗ від 05.06.2019 року №1269, показанням для використання Дексаметазону є контроль крупу та бронхоспазму, контроль високогірного церебрального набряку.
Відповідно до інформації наявної на сайті даної Клініки, даний заклад охорони здоров’я здійснює лапароскопію міоми матки, маткових труб, кисти яїчників, лікування паталогій шийки матки, гістероскопію, хірургію щитовидної залози, видалення грижі, здійснює так звану «хірургію одного дня», лікування варикозу, лікування фіброаденоми молочної залози, тощо. Таким чином, у даній Клініці часто проводять хірургічні операції з використанням наркозу, однак відсутні медичні працівники, які можуть надати відповідну реанімаційну допомогу у разі настання невідкладних станів пацієнтів, відсутнє реанімаційне відділення, лікарі інтенсивної терапії.
Вважаю неприпустимим відсутність реаніматолога в той момент, коли в операційному блоці знаходиться пацієнтка з підвищеним ризиком утворення тромбів! 22.12.2020 року, о 09:05 год., у момент, коли Пацієнтка стала скаржитися на біль в області серця, задуху, кваліфікованого медичного працівника, який надав би їй необхідну медичну у Клініці не було. Час прибуття швидкої допомоги ніде не зафіксований, але дорогоцінний час на спасіння життя був втрачений і в 10:00 год. була констатована смерть Пацієнтки у віці 48 років.
Згідно ст.37 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», медичні працівники зобов'язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини. Однак, дана медична допомога медичними працівниками Клініки надана не була, через відсутність належної організації надання медичної допомоги у даному закладі охорони здоров’я, непрофесіоналізм персоналу Клініки, обірвалось життя людини.
Звертаємо увагу на те, що згідно ДБН В.2.2-10:2019 «Будинки і споруди ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я», відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії необхідно передбачати в багатопрофільних, спеціалізованих лікарнях, лікарнях екстреної медичної допомоги та інших закладах стаціонарного лікування, у складі яких є операційні блоки. Відділення (палати) інтенсивної терапії новонароджених слід передбачати в акушерсько-неонаталогічних стаціонарах (перинатальних центрах, пологових будинках) та дитячих лікарнях (п. 8.2.6.).
Відповідно до п.14 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 року №285, хірургічні втручання (планові та невідкладні), виконання яких потребує стаціонарних умов, ліцензіат повинен здійснювати на матеріально-технічній базі закладів охорони здоров’я, які надають відповідний вид медичної допомоги:
- в операційних блоках, які повинні бути ізольовані від усіх груп приміщень закладу охорони здоров’я і мати доступне сполучення з приміщеннями відділень анестезіології та реанімації, палатними відділеннями хірургічного профілю, приймальним відділенням;
- у закладах охорони здоров’я, що надають вторинний (спеціалізований) та третинний (високоспеціалізований) вид медичної допомоги та забезпечені відповідним матеріально-технічним оснащенням.
Разом з тим, дані вимоги Клінікою дотримані не були. Окрім цього у приміщенні Клініки за адресою: м. Київ, вул. А.Ахматової, 46-А, операції проводяться на 3 поверсі приміщення, при цьому відсутній ліфт, пандус, а пацієнти змушені користуватись лише слизькими сходами. Такі умови унеможливлюють надання швидкої медичної допомоги хворим у разі виникнення невідкладних станів та залучення сторонніх спеціалістів (як це було у випадку з Шестопаловою О.В.), обмежують права людей, які мають особливі потреби.
Разом з тим, відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 року №285, забезпечити умови для вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до приміщень є обов’язком ліцензіата.
- Медичними працівниками Клініки було повідомлено Пацієнтку про здійснення їй двохсторонньої тубектомії, що могло погіршити стан її здоров’я після операції та спричинити її раптову смерть.
21.12.2020 протягом усього дня Шестопалова О.В. ще не знала, що окрім запланованих етапів хірургічного втручання, до яких вона була готова, їй була проведена ще й двостороння тубектомія. Це було зрозуміло з її розмов зі своїм чоловіком, сестрою, дочкою, батьками. У розмовах з родичами Олена не була стривожена, стурбована або пригнічена та з нетерпінням чекала наступного дня, щоб рідні забрали її додому.
Пацієнтка була готова до видалення ендометріоїдних кіст і поліпів ендометрія, але не була готова до двосторонньої тубектомії. Повідомлення лікарем Коханенко С.О. про цей факт 22.12.2020 могло стати ще однією фатальною помилкою, що призвело до величезного стресу Шестопалової О.В. погіршення її фізичного та емоційного стану, ятрогенії.
Згідно ст. 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров'я, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров'я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами. Однак, цього здійснено не було, не враховано ризиків погіршення стану здоров’я Пацієнтки у післяопераційний період після такого повідомлення.
- Відповідно до проведеного Пацієнтці 22.12.2020 року у Клініці ЕКГ, зазначено, що воно було здійснено о 10:24 год. Разом з тим, смерть Пацієнтки була констатована о 10.00 год. У зв’язку з цим, не зрозуміло як таке дослідження могло проводитись уже після смерті Пацієнтки та чи дійсно наявне у історії хвороби Пацієнтки ЕКГ було здійснено саме їй, чи смерть Пацієнтки наступила о саме о 10.00 год. чи пізніше та у зв’язку з некваліфікованими діями медичних працівників Клініки було втрачено дорогоцінний час на спасіння життя людини.
- Згідно Передопераційного огляду анестезіологом та протоколу загального знеболення від 21.12.2020 року (Додаток 12), перед операцією, ознак тромбофлебіту у Пацієнтки виявлено не було, до проведення операції 21.12.2020 року вона почувала себе добре, згадка про больовий синдром відсутня. Однак, відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №020-3042 від 23.12.2020 року Лівобережного відділення відділу судово-медичної експертизи трупів, причиною смерті Шестопалової О.В. зазначено тромбофлебіт нижніх кінцівок, хвороби (паталогічні стани) що призвели до смерті: тромбоемболія легеневої артерії, тромбофлебіт нижніх кінцівок.
Таким чином, очевидно, що в процесі підготовки до проведення операції, під час операції чи у зв’язку із знеболенням Пацієнтки 21.12.2020 року медичними працівниками Клініки було здійснено певні дії (бездіяльність), порушено техніку проведення операції, можливо ушкоджено стінки кровоносних судин, ендотелію, що запустило каскад реакцій згортання крові і утворення тромбів, і в подальшому спровокувало тромбоемболію легеневої артерії.
III. Нормативне обгрунтування
У відповідності до ст. 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», кожен громадянин України має право на охорону здоров'я, що в тому числі передбачає: д) кваліфіковану медичну допомогу; е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; і) відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди; ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я.
Згідно ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Стаття 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», визначає професійні обов'язки медичних і фармацевтичних працівників, зокрема останні в тому числі зобов'язані сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.
У відповідності до положень ст. 7 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», зокрема її п. "г", вказує, що держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров'я.
При цьому, згідно ч.1 ст. 12 та ч.1 ст. 14 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», охорона здоров'я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров'я в Україні та забезпечує її реалізацію.
Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи виконавчої влади. Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.09.2012 року №752 затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (Порядок №752), який згідно його п. 1, було розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.
Цей Порядок, відповідно до п. 2, спрямований на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості. За визначенням п. 3 Порядку №752, якість медичної допомоги - надання медичної допомоги та проведення інших заходів щодо організації надання закладами охорони здоров'я медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров'я. Оцінка якості медичної допомоги - визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров'я. Контроль якості надання медичної допомоги, як зазначено в п.4 Порядку, здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу.
Зовнішній контроль якості надання медичної допомоги, здійснюється органами державної виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення акредитації закладів охорони здоров'я, атестації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров'я, проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.
За приписами п.7 та 8 Порядку №752, контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров'я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.
Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров'я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.
Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров'я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров'я України та/або управлінь охорони здоров'я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров'я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.
Відповідно до Положення про Клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05.02.2016 № 69, клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров'я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП).
Основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я. Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.
Згідно п. 3 Положення, Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної або юридичної особи. Під час проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою закладу та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.
За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок. Клініко-експертна комісія подає копію висновку КЕО до структурного підрозділу МОЗ України, що є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, який контролює виконання рекомендацій, вказаних у висновку КЕО.
Відповідно до Положення про Департамент охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у новій редакції, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.12.2017 року №1694, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), основним завданням якого в тому числі є: забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я на території міста Києва, забезпечення виконання актів законодавства у сфері охорони здоров'я, державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища і санітарно-епідемічного благополуччя населення, нормативів професійної діяльності в галузі охорони здоров'я, вимог Державної фармакопеї, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів та технологій.
Відповідно до п.5 Положення, Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень в тому числі виконує такі завдання: організовує виконання законів України, актів Президента України, КМУ, наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради та здійснює контроль за їх реалізацією, здійснює організаційне і методичне керівництво роботою закладів охорони здоров’я з питання надання медичної допомоги та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення на території міста Києва, забезпечує у межах своїх повноважень захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб; здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень; проводить у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку акредитацію закладів охорони здоров'я.
Згідно п.6.5. Положення, Департамент має право надавати згідно із законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філій, відділень незалежно від форми власності і громадянам з питань, що належать до його компетенції, порушувати питання про їх відповідальність у порядку, встановленому законодавством.
Також звертаю увагу на те, що 15.02.2021 року на фактичну та юридичну адресу Клініки, моїм представником було направлено адвокатський запит з проханням надати усю наявну у даному закладі охорони здоров’я медичну документацію щодо лікування Пацієнтки, а також відповіді на поставлені запитання. Станом на момент подання даної скарги, було отримано відповідь, відповідно до якої, у наданні документів та інформації було відмовлено з формальних підстав (Додаток 13). У зв’язку з цим, Шестопалов В.В. не має доступу до всієї наявної у Клініці медичної інформації, яка стосується обставин лікування Пацієнтки, що призвело до її смерті.
У зв’язку з вищезазначеним, прошу:
1) у межах повноважень відреагувати на зазначену ситуацію, притягнути винних осіб до відповідальності та вчинити інші передбачені законодавством України заходи впливу у зв’язку із фактом смерті Шестопалової Олени Володимирівни у Медичному центрі «Сіті Клініка» (ТОВ «МЕД-ГРУП», код ЄДРПОУ – 41024777, ТОВ «ЕЙР КЛІНІКА», код ЄДРПОУ - 43746706);
2) видати наказ про проведення та провести в Медичному центрі «Сіті Клініка» (ТОВ «МЕД-ГРУП», код ЄДРПОУ – 41024777, ТОВ «ЕЙР КЛІНІКА», код ЄДРПОУ - 43746706) клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги Шестопаловій Олені Володимирівні.
Відповідь на зазначену скаргу, в тому числі результати проведення Клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги, прошу надіслати на мою поштову адресу: 03083, м. Київ, вул. Адмірала Ушакова 36-а.
Додатки:
- Копія свідоцтва про смерть Шестопалової О.В.;
- Копія консультації лікаря акушера-гінеколога від 26.11.2020 року, калькуляції послуг;
- Копія результатів дослідження розгорнутого аналізу крові, імунохроматографічного дослідження;
- Копія Протоколу операції від 21.12.2020 року, листка знеболення;
- Копія Щоденника лікаря від 22.12.2020 року;
- Інформація щодо проведених реанімаційних заходів від 22.12.2020 року;
- Копія Лікарського свідоцтва про смерть №020-3042;
- Копія Інформованої добровільної згоди пацієнта;
- Копія Передопераційного епікризу;
- Копія Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;
- Копія ЕКГ від 15.12.2020 року;
- Копія Передопераційного огляду анестезіологом та протоколу загального знеболення;
- Копія відповіді ТОВ «МЕД-ГРУП» від 19.02.2021 року;
- Копія паспорту та РНОКПП Шестопалової О.В.;
- Копія паспорту та РНОКПП Шестопалова В.В.
Шестопалов В.В.