Велосипед, як міський транспорт

Велосипед, як міський транспорт
29983 ПЕРЕГЛЯДІВ

Тисячі киян користуються велосипедами щоденно, без святкової нагоди. Вони їздять на роботу, навчання, доставляють їжу або просто катаються містом. Втім велосипедна інфраструктура столиці — це поки що єдиний веломаршрут Троєщина-Європейська площа. Ситуація буде змінюватися, оскільки норма про велодоріжки є у нових Державних будівельних нормах. Однак киянин Олексій поки що надає перевагу метро:

«Нам ще далеко до Європи в плані інфраструктури, тому що в нас тільки починаються будуватися велодоріжки. В Луцьку, де я жив, вже трохи активніше почалися заворушення, бо трохи ближче до Європи. Там вже більше велодоріжок, які мають певну траєкторію руху, але якщо відповідати на ваше запитання, то в Києві зручніше користуватися транспортом, особливо метро»

Українські міста пристосовуються до потреб велосипедистів по-різному. Наразі на першому місці – Львів, – каже медіа координаторка громадської організації U-Cycle Марина Блудша:

«В Україні умови для велосипедистів, якщо ми говоримо про дорожню вело структуру, почали створюватись протягом останніх 10 років. Наразі веде Львів, який ухвалив вело концепцію, і не лише ухвалив, а й почав активно її впроваджувати. Там вже є не один веломаршрут, тобто це мережа велодоріжок, які пов’язують місця, де люди живуть та працюють. Другий це Київ, де в якому, на жаль, поки є один веломаршрут – Троєщина – Європейська площа. Після Львову та Києва йде Вінниця та Івано-Франківськ. За нашими підрахунками, які ми проводимо в Києві щороку двічі на рік з 2014 року бачимо, що частина велосипедистів рухається по тротуару, тому що по дорозі їм їхати небезпечно. З усім тим попри те, що умов в Україні для велосипедів не так багато, як в європейських країнах, кількість велосипедистів щороку зростає. Зокрема, за результатами останнього підрахунку, в Києві на 40 % збільшилось користувачів велосипедами в будні та на 46% у вихідний день».
Зараз дуже стрімко розвиваються велотури по Україні та закордоном. З приходом тепла більшість туристів почали розчохлять свого залізного коня і планувати поїздку. Більше про веломандри розповіла нам співзасновниця велотуру «Velovuyki», Наталя Тулюлюк.
У провідників туру є до учасників туру особливі вимоги?
Звичайно є, але вони не значні. Повинні бути особисті якості у людини, вміння орієнтуватися, ремонтувати велосипед в разі поламання та вміння надавати першу медичну допомогу.
Скільки людей максимум повинно бути у турі, щоб поїздка була комфортна?
По різному, якщо в групі людей 16, то інструктора буде два. Щоб просто вийти в нуль, покатати людей, не витративши співвідношення ціни та якості, треба набрати мінімум 3-4 людини.
Як ви розвідуєте новий маршрут для велотурів?
Зазвичай виїжджаємо на розвідку з командою. Велотуризм – це делікатний бізнес, я особисто знайома з багатьма такими організаціями, як наша, і ми намагаємось не переходити один одному дорогу.
Який був максимальний вік велотуриста?
З нами був поїхав чоловік віком 68 років, знаєте, він справлявся краще за молодих. Зараз вік не про що не говорить. По Києву сьогодні їздять такі дідусі та бабусі спортивні, що куди там багатьом молодим.
Які побоювання найчастіше турбують клієнтів новачків?
Перше питання, яке в них виникає: «Чи подужаю я тур?». Перед набором в групу я досконало з’ясовую можливості людини в телефонній співбесіді, по переписування та при зустрічах. Дізнаюся чи є у нього велосипед, як часто катається, коли їздив останній раз. Також питаю про наявність захворювань. Й потім ми робимо висновок разом чи їхати людині чи ні.
Трапляється, коли хтось сходить з дистанції, не розраховуючи сили?
Так, звичайно. Люди швидко стомлюються і валяться із велосипеда. Тоді ми підвозимо машиною до пункту призначення. Щоб подолати маршрут потрібна неабияка сила духу, але враження й емоції під час поїздки зашкалюють.
Велосипеди – це звичний міський транспорт у європейських країнах. Поступово велосипед в Україні стануть повсякденним транспортом, а не розвагою.