Катерина Рожкова і незадекларовані статки, справа "Платинум Банку", невдалий хабар та кому завдячує посадою…

Катерина Рожкова мешкає у незадекларованому маєтку, заробляє майже як голова ФРС Америки та з легкістю змінює годинники вартістю з новеньку іномарку. За кілька останніх років вона встигла «засвітитись» у низці корупційних та етичних скандалів і стати фігуранткою 5-ти кримінальних проваджень. Як заступниця голови НБУ Катерина Рожкова нажила шалені статки? Та чому керувати головною фінустановою України довірили особі, яку підозрюють у фінансових махінаціях та зв’язках з російськими банкірами? Читайте далі.

Чиновниця не соромиться носити прикраси вартістю смарт-квартири під Києвом Фото: Facebook

Незаконна «хатинка» чиновниці

Заступниця голови НБУ – Катерина Рожкова мешкає у незадекларованому маєтку на столичних Осокорках. Цього обійстя площею 9 соток немає ані в декларації Катерини Вікторівни, ані в реєстрі нерухомого майна.
Вартість схожого житла, судячи з сайтів продажу нерухомості, становить щонайменше 125 тисяч «зелених».

Вартість будинку в цій місцевості стартує від 125 тисяч доларів Фото: Rieltor.ua, Dom.ria.com

«На березі Дніпра вона має чималий маєток. Цільове призначення землі, де знаходиться цей будинок – під садівництво і випас худоби. Це подвійне порушення законодавства. По-перше, це незаконно збудований будинок. По-друге – недекларування проживання в незаконному будинку», – коментує правозахисник ГО «Стоп корупції» Роман Литвин.

Сусіди стверджують, що пані Катерина вже тривалий час проживає там зі своєю дитиною.

Сама Рожкова теж фактично підтвердила: незаконний будинок – її власність.

«Не знаю, як починався сьогодні ваш день, а мій почався з того, що я не змогла відправити доньку до школи. Причина – на світанку група невідомих людей біля мого дому з гучномовцем та плакатами розбудила та перелякала доньку й сусідів, поливаючи мене та колег із НБУ брудом. Після того, як я викликала поліцію, вони пішли, залишивши плакати з образами біля мого дому», – написала чиновниця на своїй Facebook-сторінці 3 грудня.

Рожкова підтвердила – будинок належить їй Фото: Facebook

Ще один котедж Рожкова вже кілька років будує під Києвом, у Васильківському районі, в селі Мархалівка. Його площа – майже 300 квадратних метрів. Цей будинок задекларований як об’єкт незавершеного будівництва.

Та «цікавинок» у деклараціях пані Катерини багато.

Діамантові годинники…

До прикладу, жінка має у столиці цілих два гаражі, але лише одну задекларовану автівку – Honda CR-V 2008 року випуску. Та й ця машина нібито офіційно не її, а належить Новицькій Любові Федоровні – ймовірно, матері або родичці Рожкової.

Квартирою у столиці, площею майже у 100 квадратів, Катерина Вікторівна володіє навпіл з Новицьким Віктором Івановичем – ймовірно, батьком.

Чоловік з такими самими ім’ям, прізвищем та по батькові кілька років тому був керівником Солом’янського відділення сумнозвісного АКБ «Київ», рішення про ліквідацію якого було ухвалене ще у 2015 році, але процес затягнувся на довгих 4 роки.

Саме від Віктора Івановича пані Рожкова отримала у травні 2019 року «скромний» грошовий подарунок – 170 тисяч гривень.

Ще один коштовний презент – 145 тисяч гривень у негрошовій формі чиновниця отримала від Савицької Олени Михайлівни у 2017 році. Судячи зі збігу у датах та вартості, це був годинник бренду Chopard.

До речі, пані Рожкова має цілу колекцію елітних наручних хронометрів вартістю як бюджетна іномарка чи смарт-квартира у столичному передмісті кожен. Окрім вже згаданого Chopard, це Antoine Preziuso (ринкова вартість годинників цього бренду – від 5 тисяч швейцарських франків), оздоблений дорогоцінним металом Omega за 228 тисяч гривень та Ulysse Nardin з діамантами за 260 тисяч.

У профілі пані Катерини чимало світлин, на яких вона змінює коштовні годинники Фото: Facebook

На банківських рахунках та готівкою пані Рожкова зберігає ще майже 7,5 мільйона гривень. Щоб краще розуміти порядок цифр – це майже три чверті від минулорічного бюджету села Мархалівка, де Катерина Вікторівна будує собі черговий будинок.

Офіційна зарплата чиновниці за 2018 рік сягнула 3,3 млн грн, тобто близько 125 тисяч доларів за актуальним курсом. Для порівняння, річний дохід голови Федеральної резервної системи (аналогу вітчизняного Нацбанку) Сполучених Штатів Джерома Павелла становить 179,7 тисяч доларів.

Судячи з того, що очільник ФРС зовсім ненабагато випередив українську колегу за рівнем заробітку, мабуть, варто було б очікувати від НБУ нечуваних економічних див. Але марно.

Проте усе це – це лише видима верхівка айсберга. Набагато цікавіше, з яким бекграундом Рожкова потрапила до НБУ, та чому політична токсичність банківської леді не завадила призначити її на високу посаду.

…і «платинові» друзі пані Катерини

За роки кар’єри банківська леді встигла нажити не лише квартири, годинники та мільйони «під подушкою», але й чимало дружніх і ділових зв’язків у певних колах.

Зокрема, політологи називають Рожкову ліпшою приятелькою ексочільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої, яку підозрюють у лобіюванні інтересів «Банку Москви» та російського «ВТБ-банку».

Валерія Гонтарева та Катерина Рожкова (із черговим коштовним годинником на руці) Фото: Сайт Олександра Дубінського

Утім, пані Катерина почувається у чужих фінансах, як риба у воді, не лише завдяки дружбі з Гонтаревою.

Свою банківську кар’єру Рожкова розпочала ще наприкінці буремних 90-х. З 1998 по 2005 рік вона працювала у банку «Аваль», де пройшла довгий шлях від рядового економіста до директора фінансового департаменту.

У 2006-2008 роках обіймала посади заступника голови правління, члена правління, відповідального працівника з фінансового моніторингу, радника голови правління «ЕрстеБанку».

У 2010 році стала заступницею голови правління «Фінбанку», а ще через три роки перейшла на аналогічну посаду до «Платинум Банку». З 2014 року до червня 2015-го виконувала обов’язки голови правління цього банку.

Як стверджують журналісти кількох ЗМІ, подальше кар’єрне зростання Катерині забезпечили її колишні роботодавці – Борис Кауфман та Олександр Грановський, які мають стосунок до «Фінбанку» та «Платинум Банку» відповідно. Нібито саме ці одіозні одеські бізнесмени лобіювали призначення Рожкової у 2015 році на серйозну посаду в НБУ, сподіваючись взамін на різноманітні послуги і поступки з боку регулятора.

Скріншот: сайт nabludatel.od.ua

Мільярд для улюбленого банку

Дійсно, стосовно скандально відомого «Платинум Банку» (на рахунках якого, до речі, якщо вірити декларації Рожкової, досі зберігається частина її грошей) дії керівників Нацбанку викликають щонайменше подив.

За інформацією розслідувачів  «SKELET-info», у 2015 році тодішня очільниця департаменту банківського нагляду Катерина Рожкова допомогла вивести з «платинового» банку понад 1 мільярд гривень коштів, виділених на рефінансування.

В оприлюдненій журналістами довідці ГУМВС правоохоронці прямо зазначили: це було «відмивання» коштів».

Схема відмивання коштів «Платинум Банку»

Надалі, в ході ліквідації цього комерційного банку, регулятор, здається, встановив антирекорд за тривалістю ухвалення рішення про виведення з ринку – між визнанням «Платинуму» неплатоспроможним та рішенням про його ліквідацію «боси» з НБУ тягнули більш ніж місяць, відкладаючи фінальне рішення.

Сама пані Катерина в одному з інтерв’ю у червні 2017 року намагалась всіляко відхреститись від «кришування» колишніх роботодавців: мовляв, жодних подвійних стандартів немає, усе за законом.

«Не думаю, що до мене можуть бути питання. Мали б бути об’єктивні причини для визнання неплатоспроможності. Думаю, на початку 2016 року не було підстав визнавати його неплатоспроможним. Банк мав статус проблемного в 2015 році.

Рефінансування банк отримав в 2014 та 2015 році, коли я ще не працювала в НБУ. Рефінансування надавалося всім банкам однаково – на рік. Потім НБУ подивився, що система ще не відновлюється, у 2015 році ще були відтоки депозитів, і тоді ми застосували до банків єдине рішення – подовжити позики максимально на три роки. І всі банки здійснили реструктуризацію. І «Платинум» зокрема. Тому це не було преференцією», – заявила Рожкова.

Кримінальні провадження

Утім, у тому самому інтерв’ю у відповідь на питання про відкриті щодо неї кримінальні справи заступниця голови Нацбанку була далеко не така красномовна, вона просто відмовилась їх коментувати.

Позатим прізвище Рожкової фігурує у 5-ти кримінальних провадженнях:

• №1201500000000334 – за фактом розкрадання коштів службовими особами «Платинум Банку», згодом це провадження було припинене;
• №42016000000000885 – повторно відкрите Генпрокуратурою провадження за тим самим фактом;
• №42016000000000558 – за фактом виведення активів та заставного майна з банку «Михайлівський»;
• №42016000000000597 – за фактом виведення акціонерами ПАТ «Банк Михайлівський» коштів у сумі 280 мільйонів гривень під заставу протиправно відчужених державних земель;
• №52017000000000096 – за фактом зловживання службовим становищем.

Досить показовим є провадження №42016000000000885, яке розслідували слідчі Нацполіції, щодо розтрати посадовцями «Платинум Банку» понад 1,1 млрд грн.

Скріншот: сайт finbalance.com.ua

У період, коли в правлінні банку працювала пані Рожкова, а саме з грудня 2013 року по лютий 2014 року, банкіри уклали кредитні угоди з низкою фіктивних підприємств, підконтрольних близьким до банку особам: ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс».

Кредити, надані цим фірмам, нібито мали бути витрачені на придбання зернозбиральних комбайнів, оргтехніки, освітлювальних приладів, тощо у постачальників-нерезидентів Emportesa Trading LTD, Ormovinia Enterprises LTD, BretasiaTrading Limited.

В якості застави за позиками підприємці передали банку майнові права на товар, який мали придбати за кредитні кошти. От тільки проблема в тому, що цей товар в Україну так ніколи і не постачали.

«При цьому, всупереч цільовому призначенню, частина кредитних коштів скеровувалась на погашення кредитних зобов’язань підприємств перед ПАТ «Фінбанк», а частина коштів скеровувалась на рахунки нерезидента Carosan Trading LTD (Рига, Латвія), що не було передбачено умовами кредитних договорів», – йдеться у матеріалах справи.

Так-так, це саме той «Фінбанк», у правлінні якого теж свого часу засвітилась пані Катерина.

І та сама балтійська компанія Carosan Trading LTD, яка фігурує у ще одному провадженні №22017000000000423 від 23.11.2017, ініційованому Службою безпеки України за фактом відмивання коштів «Укргазбанком» та «Промінвестбанком».

Найцікавіше у цій заплутаній історії те, що свого часу інспекційні перевірки Нацбанку (підрозділ Тетяни Лебединець) підтвердили факти порушень в діяльності «Платинум Банку» у 2014-2015 роках, зокрема, й факт подання банком недостовірної інформації до НБУ.

Скріншот: сайт korupciya.com

Але Валерія Гонтарева, а слідом за нею і Яків Смолій, від цієї інформації просто «відморозились». Увагу на порушення неодноразово звертав і колишній директор департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Олександр Завадецький.

Та, зрештою, і Завадецький, і Лебединець змушені були розпрощатись з нацбанківськими портфелями, а от Рожкова – і досі у теплому кріслі.

Рожкова-gate

Наполегливе небажання керманичів з НБУ визнавати «Платинум» проблемним починає «тхнути» ще гірше на тлі етичного скандалу з так званими «плівками Рожкової».

Нагадаємо, наприкінці 2016 року були оприлюднені записи телефонних розмов заступниці голови НБУ зі своїми ексроботодавцями з «Платинуму». У лютому 2017-го детективи НАБУ за підсумками вивчення аудіозаписів повідомили про намір відкрити кримінальне провадження стосовно можливої корупції.

На цих плівках жіночий голос, схожий на голос Катерини Рожкової, обіцяє Дмитру Зінкову, Григорію Гуртовому і Борису Кауфману просувати потрібні рішення і домовлятися з потрібними людьми.

Цим подіям передував обшук, проведений у будинку Рожкової співробітниками Нацполіції у жовтні 2016-го, коли правоохоронці вилучили мобільник чиновниці. Розслідування, в рамках якого копи проводили обшук, стосувалось банку «Михайлівський». Йшлося про ймовірну причетність Рожкової до доведення цієї установи до банкрутства і махінацій на користь «Платинум Банку».

Як повідомили медіа з посиланням на ГПУ, 19 травня 2016 року Ігор Дорошенко звільнився з посади голови правління ПАТ «Банк Михайлівський», а вже наступного дня він став виконавчим директором холдингу PT Platinum Public Ltd.

Скріншот: сайт vlasti.net

Ще через 3 дні «Михайлівський» визнали неплатоспроможним. А у серпні того ж року Дорошенку оголосили підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 і ст. 218-1 ККУ. Як стверджують прокурори, зловживаючи своїм службовим становищем, на підставі протиправного договору він перерахував 870 млн грн фейковій фірмі, що спричинило крах банку.

Зауважимо, що Нацбанк вперше визнав «Михайлівський» проблемним ще в квітні 2015 року та згодом зняв частину обмежень, відкривши банку поле для операцій з коштами фізичних осіб понад суму, гарантовану Фондом гарантування вкладів.

Схема виведення коштів з банку «Михайлівський» Фото: «Громадське»

Як з’ясували журналісти «Громадського», це також дозволило залучити гроші на рахунки «прокладки» – фінансової компанії «Плеяда», яка придбала кредитний портфель фізичних осіб банку на суму майже 700 мільйонів гривень і вже наступного дня передала іншій фірмі – ТОВ «ФК «Фагор», пов’язаній з «Платинум Банком».

Варто зауважити, що майже аналогічну аферу банкіри прокрутили і в інших кредитних установах.

Так, у 2015 році керівники Нацбанку ініціювали низку позапланових інспекцій у «Радикал Банку». Результат перевірок – установу визнали неплатоспроможною попри відсутність ґрунтовних доказів небезпеки для вкладників. Тим самим банку завдали шкоди на понад 128 мільйонів гривень. При цьому як окружний суд, так і інші інстанції визнали дії НБУ протиправними.

«Промінвестбанк» і російський слід

Ще декілька нахабних оборудок стосуються вже згаданого вище «Промінвестбанку» – доньки російського «Внешэкономбанка». Як повідомили репортери газети «Вести», сотні мільйонів державного підприємства «Украерорух», які надійшли до «Платинуму» незадовго до його банкрутства, дозволили банку закрити зобов'язання саме перед «Промінвестбанком». Вказівка розрахуватися з росіянами нібито прийшла прямісінько з НБУ.

За інформацією Ігоря Луценка, незадовго до цього тодішня очільниця Нацбанку Гонтарева мала кілька зустрічей з новим головою «ВЕБ», випускником академії ФСБ Сергієм Горьковим.

Інша справа, де фігурує «Промінвестбанк», стосується розрахунків з «Укрзалізницею». Залізничники заборгували банку 120 мільйонів доларів, проте «Промінвест» вирішив продати це зобов’язання компанії-нерезиденту – імовірно, офшорній.

Зі свого боку в РНБО заборонили банку проводити фінансові операції з виведенням коштів за межі України. Але «Промінвестбанк» звернувся до НБУ і пані Рожкова дала добро. У такий спосіб сотні мільйонів доларів фактично «злили» за кордон.

Як стверджують інсайдери, леді-боса з Нацбанку пов’язують з «Промінвестом» не лише бізнес-інтереси, але й особисті стосунки.

За неофіційними даними, Катерина Рожкова була цивільною дружиною голови правління «Промінвестбанку» Андрія Рожка (на це, зокрема, опосередковано може вказувати й ім’я по батькові 8-річної дочки Рожкової – Дарина Андріївна).

Андрій Рожок Фото: Промінвестбанк

Утім, у соцмережах деякі представники фінансового ринку спростували цю інформацію, сама ж заступниця голови Нацбанку її і не заперечує, й не підтверджує.

Хабарництво в НБУ

І, нарешті, ще один факт. Наприкінці жовтня 2019 року головного спеціаліста Нацбанку Євгена Піскотіна спіймали «на гарячому» на хабарі у 50 тисяч доларів.

За даними журналістів, гроші підлеглий мав передати саме першій заступниці голови НБУ – Катерині Рожковій. В обмін на винагороду вона нібито мала виступити гарантом у шахрайській змові. Про це «СтопКору» стало відомо з власних інсайдерських джерел.

Скріншот: сайт stopcor.org

Джерело: за матеріалами «СТОПКОР»