Цинізм нового рівня. Як УТОГ покриває шахраїв у своїх лавах
Мало кому відомо, але з 25 листопада 2020 року Українське товариство глухих (УТОГ) проводило службове розслідування фактів шахрайства з боку начальника відділу зв’язків з громадськістю ВА ЦП УТОГ Наталії Ткач і провідного фахівця цього ж відділу Вікторії Кириченко на підставі матеріалів журналістського розслідування про незаконне працевлаштування членів УТОГ у групі компаній «Нова пошта».
18 січня відео зі «звітом» про результати цього «розслідування» було опубліковане на сайті УТОГ.
Чому про це службове розслідування мало кому відомо? А тому, що за весь час про нього було лише два повідомлення: перше про створення комісії, яка буде це розслідування проводити у складі Світлани Вергелес (голова комісії), Віктора Дюжева і Володимира Неткача, і друге - про завершення роботи комісії.
У повідомленні про початок роботи комісії голова УТОГ Ірини Чепчина, наголошувала на тому, що члени УТОГ мають самостійно зв’язатися з представниками комісії і повідомити про «підтверджуючі факти» зловживань з боку Ткач і Кириченко. Позиція, м’яко кажучи, не зовсім конструктивна.
І яким чином постраждалі від дій Ткач і Кириченко мали дізнатися про діяльність цієї комісії, якщо вони, наприклад, не читають сайт УТОГ? Як вони мали зв’язуватися з членами комісії, якщо ніяких контактів вказано не було? Тобто виглядало це так, ніби керівництво УТОГ робить все можливе, аби фактів зловживань НЕ отримати.
Звичайно, за бажанням, розслідування можна було б ефективно провести і без скарг. Але, судячи зі «звіту» Світлани Вергелес, все що робили члени комісії – це сиділи і чекали повідомлень членів УТОГ. Принаймні це всі «активності», про які розповідає Вергелес у відео. З її слів, за весь час, до Дюжева і Неткача ніхто не звертався, а вона отримала лише два звернення.
Оприлюднений пані головою комісії звіт дуже яскраво демонструє, чому люди з проблемами слуху майже не зверталися ні до неї, ні до її колег.
«Одне звернення було від людини, яка просила не називати його прізвище. Ця людина розповіла, що в місті Одеса від махінації Бабіної постраждав глухий чоловік. На моє прохання назвати прізвище цієї людини, допомогти з ним зв’язатися, людина розповіла, що зараз вони не спілкуються і як його знайти, як його прізвище, він не знає. Тому розслідування було закрито», - розповіла Вергелес.
Тобто. Члени УТОГ настільки бояться очільників своєї організації, що не готові розкривати їм жодної інформації про себе! А з іншого боку - члени комісії настільки «зацікавлені» в результативності «розслідування», що навіть не намагаються зв’язатися з постраждалими.
Друге звернення, надійшло пані Вергелес від таксиста, який визнав, що Кириченко «працевлаштовувала» людей з інвалідністю.
«Декілька років назад дійсно Віта допомогла оформити трудову книжку на яке підприємство. На яке саме підприємство – чоловік не знає. Цей чоловік щомісячно отримував на карточку 500 гривень зарплати. Коли з’явився цей шум – чоловік швиденько звільнився і останній раз він отримав на карточку 800 гривень», - розповіла очільниця комісії.
Вергелес попросила в нього трудову книжку або її копію, щоб з’ясувати, що це було за підприємство і в який період він там працював. Чоловік спочатку погодився, але на наступний день відмовився надавати документи і сказав, що не хоче, «щоб всі знали про нього». Тому і це «розслідування» було закрите.
Фактично ці два звернення підтверджують, що представники прес-служби УТОГ Кириченко і Ткач були причетні до працевлаштування членів УТОГ, робили це без їхньої безпосередньої участі і навіть могли отримати доступ до фінансів. Тобто всі факти, викладені у журналістському розслідуванні, підтвердилися.
І що зробили представники комісії? А нічого. Зовсім. Сказали, що якщо їм не принесли документальні підтвердження – значить нічого не було. От і все «службове розслідування».
«Комісія зробила висновок, що факти, які наведені у статті «Стопкору», не підтверджуються», - резюмувала Вергелес.
Це - новий рівень цинізму і тотальна неповага до пересічних членів УТОГ. Їм наочно показали, що керівництво УТОГ – це недоторкана каста, яка може робити з ними все, що завгодно і не понесе за це жодної відповідальності. Тож вони мають їм підкорятися і продовжувати жити у постійному страху перед обраними.
І на останок, для тих, хто захоче сказати: а що ж могла зробити комісія, якщо в них дійсно немає ніяких документальних підтверджень? Насправді все не так складно. Якщо б ці «розслідувачі» дійсно були зацікавлені в об’єктивних результатах, вони могли б звернутися і до «Нової пошти», де точно є інформація про співробітників, і до Фонду соціального захисту інвалідів, куди компанії щорічно подають звітність про кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю. За цими даними можна було б з’ясувати, хто з членів УТОГ за останні роки числився у списках співробітників «Нової пошти», поспілкуватися з ними зі збереженням анонімності і отримати підтвердження чи спростування інформації про «схеми» Ткач і Бабиної.
Тільки от, правда керівництву УТОГ не потрібна.