Експертний коментар Голови Ради НБУ Богдана Данилишина щодо основних тенденцій економічного розвитку України у 2020 році
Розповсюдження епідемії COVID-19 в Україні та світі вимагає безпрецедентних заходів захисту для убезпечення поширення вірусних захворювань та підтримки національних систем охорони здоров’я. Ризик скорочення доходів Державного бюджету України та підвищення вартості державних запозичень суттєво ускладнює виконання державних програм з підтримки економіки, які є необхідними для виходу економіки України з кризи. Відсутність достатнього простору для фінансування державних витрат за прийнятною вартістю ставить Україну у нерівні умови з країнами ЦСЄ в контексті подолання кризи.
Україна не залишилась осторонь світових кризових процесів. Зусиллями Органів влади та Національного банку вдалося зберегти макроекономічну стабільність та відвернути загрозу економічного колапсу. Однак, поточна ситуація викликає занепокоєння.
1. Зниження реального ВВП у III кварталі становило «-»3,5% до відповідного кварталу 2019 року (Єврозона «-»4,3%, Польща «-»1,6%, Чехія «-»5,8%). За прогнозом Національного банку реальний ВВП у 2020 році знизиться на 6%.
2. Падіння промислового виробництва за 9 місяців 2020 року становило «-»7,0%. Найглибше падіння спостерігалося у виробництві товарів інвестиційного призначення – «-»23,6% за 9 місяців 2020 р. Зниження сільськогосподарського виробництва становило «- »13,1%, сфери транспорту «-»15,6% (у тому числі, вантажообіг «-»16,6%, пасажирооборот «-»54,4%).
3. Рівень споживчої інфляції у жовтні становив 2,6% у річному вимірі та з початку 2020 року є нижчим від цільового діапазону Національного банку (5+/-1%). Зростання цін у промисловості у жовтні становило 3,2% до відповідного періоду минулого року.
4. Ставки за державними запозиченнями є найвищими з-поміж країн Європи, що розвиваються. Доходність за 1-річними ОВДП в гривні (на аукціоні 17.11.2020) становила 10,5%, за 3-річними – 11,1%. Для порівняння: доходність 10-річних державних запозичень у Польщі становить 1,3%, Чехії – 1,2%, в Єврозоні є від’ємною на рівні «-»0,5%.
5. Кредити банків у реальний сектор знизилися у жовтні на 5,3% у річному вимірі, у тому числі гривневі корпоративні кредити – на 6,4%, корпоративні кредити в іноземній валюті – на 16,4%. Процентні ставки за гривневими кредитами бізнесу становили у жовтні 8,8%, за гривневими кредитами домогосподарствам – 35,2%.
6. В 2020 р. критично знизилась частка ВВП, яка направляється на приріст національних заощаджень. За підсумками І півріччя приріст заощаджень усіх секторів економіки становив лише 0,7% ВВП, а в домашніх господарствах продовжилось скорочення заощаджень. Для порівняння середньорічний за останні 10 років приріст національних заощаджень в країнах ЄС не опускався нижче 20% ВВП.
7. За 9 місяців 2020 р. зведений бюджет України виконано з дефіцитом в 2,9% ВВП (81 млрд. грн). Загальний дефіцит виявився меншим за видатки на обслуговування державного боргу (99 млрд. грн.). Таким чином на первинному рівні в державних фінансах отримано первинний профіцит 0,64% ВВП (+18 млрд. грн.). Це різко контрастує з очікуваними параметрами фіскальної політики інших країн з ринками, що формуються. За прогнозом МВФ середній рівень первинного дефіциту в регіоні країн Європи, з ринками, що формуються (EM Europe) в 2020 р. очікується на рівні 5,9% ВВП. Такі параметри свідчать про наявність більшою мірою рестрикційних, а не стимулюючих ефектів від фіскальної політики в економіці.
Після досягнення мінімальних значень у липні 2020 року вартість державних запозичень зростає четвертий місяць поспіль, що позначається на уповільненні темпів залучення коштів для фінансування Державного бюджету України, зважаючи на несхильність Міністерства фінансів до суттєвого підвищення ставок за ОВДП. У листопаді до Державного бюджету залучено лише 7,9 млрд. гривень, у тому числі на останньому аукціоні 17.11.2020 – 374 млн. гривень, що свідчить про складність подальшого утримування ставок на поточному рівні.
Дохідність операцій з ОВДП на вторинному ринку перевищує вартість розміщень на первинних аукціонах Міністерства фінансів на 0,5-1,0 в. п. (на різних строках), що посилює тиск на доходність та звужує простір для проведення Міністерством фінансів операцій з первинного розміщення ОВДП. Негативним вплив на обсяг ліквідності на вторинному ринку здійснює також вихід нерезидентів з ОВДП, частка яких скоротилася до 8,5% від загального обсягу ОВДП в обігу порівняно з 14,2% на початок року (скорочення на 41,2 млрд. гривень).
Зважаючи на уповільнення темпів залучення коштів на внутрішньому ринку та обмежений доступ до міжнародних ринків капіталу через невизначеність, пов’язану зі співробітництвом з МВФ, виконання плану запозичень до кінця поточного року без суттєвого підвищення вартості державних запозичень є вкрай ускладненим.
Слід зазначити, що залежність державних фінансів від боргового фінансування суттєво посилилась протягом 2018-2019 років. Якщо в 2017 р. нові запозичення становили 16% від сумарного потоку коштів від податків, соціальних внесків та запозичень, то в 2018 р. цей показник зріс до 19%, в 2019 р. – до 24%, а в періоді за плинний рік з листопада 2019 р. по жовтень 2020 р. – до 26%.
В таких умовах підвищується важливість стабільного та ліквідного функціонування внутрішнього ринку державних запозичень із прийнятною (зважаючи на фіскальні ризики) дохідністю.
У період надзвичайних ситуацій або системних негативних явищ в економіці доцільним є застосування Національним банком ширшого інструментарію впливу на економічну активність, включно з можливістю сприяння ним розширенню фіскальних можливостей Уряду за допомогою операцій з державними цінними паперами. Активна участь центрального банку на ринку ОВДП дозволить зменшити «ефект витіснення», за якого Уряд вимушений підвищувати ставки за своїми запозиченнями з метою фінансування видатків.
Вирішення цієї проблеми потребує підвищення якості та системності координації дій Кабінету Міністрів України та Національного банку за пріоритетними напрямами.
Голова Ради НБУ Богдан Данилишин