Голова ради НБУ Богдан Данилишин про визначення сучасних викликів банківської системи України на 2020-2021 роки
Банківська система України 2020-2021: визначення сучасних викликів:
1) Банківська система України є високо капіталізованою, ліквідною та прибутковою …
• Адекватність регулятивного капіталу (21,8% на 01.11.2020) понад як удвічі перевищує нормативний рівень (10%)
• Ліквідність на коррахунках та у депозитних сертифікатах – 178,9 млрд. грн – понад як утричі перевищує нормативний рівень обов’язкових резервів (53,4 млрд. грн)
• Прибуток банківської системи за 9 місяців 2020 року 37,6 млрд. гривень, рентабельність капіталу – найвища в Європі – 24.4%.
2) Ресурсна база банків впевнено зростає …
• Попри зниження відсоткових ставок гривневі депозити в банківській системі зросли за 10 місяців з початку року на 16%, у тому числі корпорацій – на 15%, домогосподарств – на 17%.
3) Водночас залучені кошти не спрямовуються в економіку.
• Гривневі кредити в економіку за 10 місяців з початку року знизились на 1,3% (у тому числі, у вересні – на 1,1%).
• Головним чином, гривневе кредитування знижувалося у корпоративному сегменті – на 2,9% з початку року, на 1,1% у вересні. Це є результатом списань непрацюючих кредитів з балансів банків за рахунок сформованих резервів, які не заміщувалися новими виданими кредитами.
• Особливо відчутним є зниження кредитування суб’єктів мікро підприємництва (на 2-4% з початку року), які зазнали найбільших втрат в результаті обмежень через коронавірус.
• Важливо відзначити, що головним фокусом уваги більшості центральних банків світу є саме забезпечення неперервності потоку кредитних коштів до малого та середнього бізнесу, який забезпечує робочі місця в економіці.
4) Зростає ризик домінування державних запозичень.
• На фоні відпливу інвестицій нерезидентів в ОВДП та неучасті Національного банку в операціях з державними цінними паперами на вторинному ринку банки залишаються ключовими покупцями державних цінних паперів – їх частка у загальному обсязі ОВДП в обігу перевищила 50%.
• Запланований обсяг позик, які Міністерство фінансів планує залучити в 2021 р. на внутрішньому ринку перевищує обсяг минулого року в 1,5 рази. Оскільки майже 80% потреб у фінансуванні бюджету передбачається покривати за рахунок внутрішніх запозичень, це ставить відповідні вимоги щодо місткості та ліквідності ринку ОВДП, особливо вторинного ринку.
• Суттєве розширення участі держави на внутрішньому ринку запозичень може негативно вплинути на стимули банків здійснювати кредитування реального сектора економіки і відповідно на можливості підтримання процесів відновлення економічного зростання.
5) Рівень проблемних активів, хоч і зменшується, проте залишається дуже високим (найвищим в Європі)
• Обсяг непрацюючих кредитів в банківському секторі становить понад 0,5 трильйони гривень, або майже ½ від загального обсягу виданих кредитів банківської системи. У корпоративному сегменті частка непрацюючих кредитів становить 50,9%.
• Найгірша ситуація у державному банківському секторі, який акумулює ¾ всіх непрацюючих кредитів банківської системи.
6) Що робити?
1. Поглиблення внутрішнього ринку державних цінних паперів шляхом розроблення та впровадження стратегії участі НБУ в торгах на вторинному ринку ОВДП відповідно до Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
Серед країн з ринками, що формуються, програми «кількісного пом'якшення» з масштабним викупом державних облігацій на вторинному ринку розпочали центральні банки Угорщини, Румунії, Туреччини, ПАР, Таїланду, Хорватії. Польщі.
2. Розробка та впровадження центральним банком інструментів цільового рефінансування банківських кредитів, наданих суб’єктам економічної діяльності (за визначеними критеріями), що полегшить навантаження на державний бюджет в частині заходів, спрямованих на підтримку економічної діяльності.
3. Створення державної компанії з управління проблемними активами державних банків. Це дозволить сфокусувати ресурси банків на основній функції – кредитуванні бізнесу та населення.
Голова ради НБУ Богдан Данилишин