Інформаційний шум забруднює наше життя: як вберегти себе?
Світ в якому ми живемо перенасичений інформацією. Інформаційний детокс такий необхідний у сучасному світі, наповненому масами непотрібної інформації: страшні новини, жовта преса, плітки, незрозумілі шоу, десятки мейлів та розсилок. Коли інформації стає надто багато, то з’являється інформаційний шум, внаслідок чого людина не може аналізувати ситуацію. Фейкових новин та спамів стало настільки багато, що знайти істину звичайній людині вже дуже складно. Останнім часом в соціальних мережах з’явилося багато псевдо експертів, які публікують інформацію з фейкових джерел. В результаті люди довіряють не першоджерелу та сіють паніку в суспільство. Поняття «інформаційний шум» пов’язане не тільки з онлайн-сферою, але також з традиційними ЗМІ: телебачення, радіо, друкованими виданнями. Витратьте декілька днів на те, щоб помітити інформаційний шум у своєму житті. Коли знаходите відволікаючий фактор або інформацію, яка вам псує настрій та навіює тривогу запишіть у свій нотатник. Таким чином, ви проаналізуєте від чого потрібно відмовитися у своєму житті.
В наш час, щоб не перенапружувати себе не потрібною інформацію потрібно навчитися фільтрувати інформацію та перевіряти її. Дезінфікувати потрібно не тільки руки, а ще й інформаційний простір. Навчимося спершу відрізняти правду від фейків, адже брехня, страх і паніка – найкращі друзі інформаційного шуму. Розглянемо п’ять найпопулярніших типів маніпуляції, які можна зустріти в ЗМІ: 1. Клікбейт – це заголовок з елементами драми, який журналісти використовують, щоб привернути увагу. Якщо ви бачите в заголовку слова «нашестя», «сенсація» чи «обурення» - вашу увагу хочуть привернути та змусити перейти за посиланням. 2. Джинса – це прихована реклама, яку журналісти продають як новину та отримують за неї гроші. Якщо ви читаєте статтю про те, що якийсь політик відремонтував дах у школі – це джинса. 3. Боти – від слова «роботи», анонімні, штучно створені користувачі, які прикидаються справжніми людьми. Ботами керують особи, зацікавлені в розповсюджені чи підтримці певної інформації. 4. Тролі – це люди, які мають на меті викликати певні емоції, розпочинати або підтримувати дискусії онлайн. За це вони отримують гроші. 5. Експертна думка – висловлювання, оцінки та прогнози експертів щодо певної ситуації. Іноді такі експерти виявляються несправжніми, їхні думки використовують навмисно. Тому варто перевіряти досвід експертів та їхню біографію.
На прикладі одного фейку про коронавірус покажемо, як проаналізувати інформацію. Фейк: регулярне промивання носа сольовим розчином допоможе вберегтися від коронавірусу. Перевіряємо першоджерело на яке має спиратися автор. Якщо таке посилання відсутнє, то інформація є вже під питанням. Перевіряй власника ЗМІ, бо комусь може бути вигідно опублікувати рейкову інформацію. Зайди на сайт МОЗ або ВООЗ та перевір на наявність подібної інформації там. Тобто, використовуємо офіційні джерела. Проста схема поводження в інформаційному просторі: спочатку думаємо, отім шукаємо та аналізуємо отриману інформацію.
Навколо багато факторів, які тільки те й роблять, що крадуть наш час та увагу. Тому потрібно ретельно підходити до вибору інформації яку ми споживаємо. Вибери головне, як відомо мозок може концентруватись на одній максимум двох справах одночасно, тому не потрібно намагатись робити все та відразу. Коли працюєш намагайся зробити так, щоб тебе зовсім нічого не відволікало. Облаштуй робоче місце. Обов’язково вимкни сповіщення, закрий всі непотрібні вкладки та програми. Не обговорюй ту теми, які тебе зовсім не цікавлять та отримуй нову інформацію від перевірених носіїв.