Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: ЗМІ багато пишуть про зміни в керівних структурах НБУ, подаючи це як погані новини, але мало аналізується - яку спадщину одержав новий Голова НБУ
В даний час ЗМІ, особливо заангажовані на певних політичних силах і окремих особах, багато пишуть про зміни в керівних структурах НБУ, подаючи це як погані новини. Але мало аналізується, яку спадщину одержав новий Голова НБУ. Сам він, по своїй скромності, про це мало говорить.
Як Голова Ради НБУ я завжди прагнув вказувати як позитивні результати роботи Правлінння, так і недоліки. Аналіз недоліків їх найбільше дратував, за що мене та інших, хто їх виявляв, називали агентами олігархів або тими хто веде по шляху Венесуели.
Що врешті решт ми одержали? І за що, рано чи пізно, прийдеться нести відповідальність.
Перехід до жорстких умов інфляційного таргетування (з кінця 2017 р.) було здійснено в той період, коли рівень заощаджень населення знаходився на критично низьких рівнях: 3-4% наявного доходу. Таке спостерігалося лише в середині 90-х років.
Низький рівень заощаджень був викликаний суттєвим падінням рівня доходів населення. Про це свідчить той факт, що 85-90% доходів населення в 1993-2000 рр. та 2015-2020 рр. направлялися на споживання, а в структурі споживчих витрат населення понад 50% займають продукти харчування та напої.
Тому посилення жорсткості монетарної політики було контрпродуктивним, оскільки «надмірного» споживчого попиту в країні в 2016-2020 рр. не існувало. В таких умовах скорочується не «надмірний» попит, а той необхідний попит, який потрібен для підтримання простого відтворення валового внутрішнього продукту. Як відомо реальний ВВП протягом 2016-2019 рр. так і не відновився до рівня 2013 року.
Внаслідок штучного монетарного гальмування економічної активності, яке підтримувалося рекомендаціями міжнародних фінансових організацій, добробут населення критично погіршився. В 2019 р. не тільки зросла частка доходу спрямованого населенням на споживання (до 89%), але й вперше за всю історію незалежної України зафіксовано ВІД’ЄМНИЙ приріст заощаджень населення (-1,4%) і СКОРОЧЕННЯ обсягу чистих фінансових активів, якими володіють домашні господарства (на 95 млрд. грн.). Тобто в 2019 р. навіть з врахуванням отриманих трансфертів із-за кордону населення для задоволення потреб в споживанні (та інших витратах) вперше за всю історію змушене було скорочувати власні накопичені заощадження.
В 2020 р. процес «проїдання» накопичених заощаджень, мультиплікований корона-кризою, суттєво посилився: норма заощаджень вже становить мінус 6% наявного доходу, а фінансові активи населення лише за 1 квартал скоротилися на 50 млрд. грн.
Від’ємна норма заощаджень населення (починаючи з І кварталу 2019 р.) остаточно ПІДІРВАЛА процес економічного відтворення в країні. В нинішніх умовах, погіршених кризою корона-вірусу, відновлення, підтримання та розвиток внутрішнього попиту вбачається неможливим без залучення суттєвих стимулюючих заходів фіскальної та монетарної політики.
Також варто зазначити про те, що колишнє Правління НБУ помилково пов’язувало високий рівень кредитування в 2008-2013 рр. (60-80% ВВП) виключно з корупційними чинниками і зловживаннями. Насправді високий рівень кредитування економіки в зазначених роках забезпечувався тим, що починаючи ще з 2002 р. доходи населення дозволяли спрямовувати 8-15% валових доходів на приріст фінансових активів (норма заощаджень сягнула навіть 19% в 2010 р.). Однак, починаючи з 2014 р. норма заощаджень населення впала до 5% і з тих пір лише погіршувалась.
Голова Ради НБУ Богдан Данилишин