Руслан Стрілець, в.о. директора Департаменту з питань управління відходами, екологічної безпеки поставив під загрозу Кривий Ріг, рідний дім Володимира Зеленського – і за це отримав підвищення?!
За останній рік нам дуже часто приходиться констатувати і писати про те, що під виглядом так-званих «нових обличь» у найвищі державні кабінети прорвались зашкварені корупційні чиновники, яким за всіма параметрами, як мінімум, там не місце. По факту останній рік приніс корупціонерам не обіцяні посадки – а високі державні посади.
Згадаймо приміром Ірину Антоненко із Департаменту правового забезпечення ДПС яка раніше була фігурантом кримінальної справи по ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України;
Або соратника Насірова та фігуранта кримінальної справи Владислава Розмоша який став радником Любченко по юридичним питанням;
Або «укроборонпромівця» Юрія Шиганова «Укрзалізниці», який скуповувався у хлопчиків Гладковського на фіктивних конкурсах, та ще цілий ряд інших назначених корупціонерів. Зараз складається враження що на високі державні посади беруть виключно людей, які «відзначились» корупційними діяннями!!!
Такими темпами Володимир Зеленський далеко ще до завершення своєї першої каденції президенства оточить себе зі всіх сторін корупціонерами! Чи це він обіцяв народові?!...
Відтак сьогодні до кричущого величезного ряду корупціонерів під виглядом «нових обличь» ми змушені додати – Руслана Олександровича Стрільця, в.о. директора Департаменту з питань управління відходами, екологічної безпеки та переходу до кругової економіки Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Адже цей персонаж будучи на посаді директорадепартаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації зловживаючи владою та службовим становищем фактично віддав на розтерзання заказник «Балка Північна Червона» (Дніпропетровська обл.) - ТОВ «Кривбас цемент пром» для побудови там кар’єру глибиною 100 м.
По суті Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровщини на чолі із Русланом Стрілцем створив всі умови для отримання дозволу на розміщення кар’єру ТОВ «Кривбас цемент пром». Адже Департаментом було підготовлено «Звіт з оцінки впливу на довкілля». Аналіз Звіту дозволяє зробити висновки про умисне ігнорування наявності на території планованої діяльності видів, занесених до Червоної книги України, а також двох територій природно-заповідного фонду. Зі Звіту випливає, що головну роль у умисному ігноруванні заповідного статусу території відіграли посадовці Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА. Такі дії пана Стрільця можна трактувати як порушення: ст. 191 КК України «Розтрата майна», ст. 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем».
Щодо двох заказників під однією назвою «Балка Північна Червона», які явно хотів допомогти знищити Роман Стрілець, то вони розміщені у Дніпропетровській області, у рідному місті Президента- Кривий Ріг. Там розміщені два заказника – один місцевого значення і другий – загальнодержавного. Вся територія балки, що не увійшла до складу заказників, з 2002 року зарезервована під їхнє розширення та включена до складу екологічної мережі Дніпропетровської області. Більшість наукових та науково-популярних праць про заповідні перлини Дніпропетровщини не оминають увагою цей об’єкт або й згадують його одним з перших. У Червоній книзі Дніпропетровщини саме цей заказник найбільш часто згадується з-поміж інших.
Разом з тим саме над цими заказниками нависла була небезпека повного знищення явно не без допомоги Руслана Стрільця. На їхньому місці мали розпочати видобуток відкритим способом корисних копалин. Інакше кажучи, на місці двох заказників у степовій балці мав бути кар’єр майже 100-метрової глибини.
Висновки Руслана Стрільця і його підлеглих:
При підготовці «Звіту з оцінки впливу на довкілля» щодо діяльності ТОВ «КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ» не була врахована інформація про охоронний статус цієї непересічної території. Адже розміщення природно-заповідного фонду виключає можливість проведення діяльності на зразок такої, яка запланована ТОВ «КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ». Зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень, що були подані у встановлений законодавством строк, також переважно не враховані.
Ще раз повторимось: аналіз даного звіту дозволяє зробити висновки про умисне ігнорування наявності на території планованої діяльності видів, занесених до Червоної книги України, а також двох територій природно-заповідного фонду. Більше того, зі звіту випливає, що головну роль у такому умисному ігноруванні заповідного статусу території відіграли посадовці департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.
Так, на сторінці 35 Звіту зазначено, що на території планованої діяльності об’єкти рослинного світу занесені до Червоної книги України та до Червоного списку рослин Дніпропетровської області, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 27 грудня 2011 року № 219-10/VI, не обліковуються. Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом від 10.04.2016 № 3-2458/0/261 зазначив, що в Департаменті відсутня інформація про рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення рослини на території планованої діяльності. Інформація про рослинність заказника опублікована у багатьох наукових працях, що робить його чи не найбільш вивченим заказником Дніпропетровської області. На території балки трапляється 360 видів вищих рослин. Серед них 46 видів охоронних, з яких 8 видів занесені до Червоної книги України, а 28 — охороняються в області.
На сторінці 39 Звіту вказано, що територія родовища окислених залізистих кварцитів Червона Балка не відноситься до території та об’єктів природно-заповідного фонду, їхніх охоронних зон, земель природно-заповідного фонду України, територій та об’єктів, що мають особливу екологічну, наукову і естетичну цінність та об’єктів комплексної охорони. Про це розробників Звіту також повідомив Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на території заказників заборонена діяльність, що суперечить цілям створення заказника. Інші заборони встановлюються відповідно до Положення про кожен окремо взятий заказник. Порушення вимог вказаної статті та охоронного режиму, зазначеному у Положенні, тягне відповідальність, передбачену Статтею 252 Кримінального кодексу України.
Зокрема, Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Північна Червона» (затверджене начальником Державного управління екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області М. В. Шлапаком 01.12.2000 року) у п. 3.1. містить заборону робіт з геологорозвідки, підривних робіт та розробки всіх видів корисних копалин. Крім того, Положення передбачає заборону меліоративних робіт (в т.ч. водовідведення), що можуть порушити гідрологічний режим заказника; порушення ґрунтового покриву, рельєфу і геологічних відслонень; будь-яке порушення природного стану водойм; знищення та пошкодження дерев,чагарників та трав’янистої рослинності; всі види діяльності, що можуть призвести до погіршення кормової бази тварин та умов їх існування; будь-яке засмічення і забруднення території заказника; проїзд всіх видів транспорту та інші види робіт, що можуть призвести до втрати наукової, господарської та естетичної цінності природного комплексу заказника. Зрозуміло, що співіснування заказника і кар’єру є неможливим.
На сторінці 41 Звіту зазначено, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 № 176-8/VIІ «Про затвердження проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області» затверджено Схему формування екологічної мережі Дніпропетровської області, проте Балка Північна Червона до неї не включена. Про це теж розробникам Звіту повідомили в обласному департаменті екології та природних ресурсів. У дійсності, всі об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення і тим більше такі відомі серед науковців, як Балка Північна Червона, не лише включені до Регіональної схеми екомережі, але й відіграють у ній роль ключових територій. До ключової території екомережі включена вся Балка Північна Червона, що значно перевищує площу існуючих заказників.
ПОВНИЙ ЗВІТ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ
Родовища окислених звалізистих кварцитів Червона Балка – можна переглянути за вказаною ссилкою!
До речі, що не мало важливо – засновниками криворізького ТОВ «Кривбас цемент пром» є Володимир Шуршиков з Макіївки, яке знаходиться на непідконтрольній Україні території, та Володимир Гвоздь з міста Ровеньки, яке теж перебуває на непідконтрольній Україні території. Гвоздь очолює фірму.
От такі то здобутки у теперішнього в.о. директора Департаменту з питань управління відходами, екологічної безпеки та переходу до кругової економіки Міністерства енергетики та захисту довкілля України.
Цікаво - а чи хоча б на цього корупціонера відреагує Президент Володимир Зеленський? Адже як не як, а Руслан Стрілець поставив під загрозу рідний Володимиру Олександровичу Кривий Ріг…
Та якщо ні, то напевне все ж чекатиме Президента повна «окупація» зі всіх сторін корупціонерами?!...