Взаємодія Військ територіальної оборони та Сил спеціальних операцій Республіки Польща: пошук оптимальної моделі

Взаємодія Військ територіальної оборони та Сил спеціальних операцій Республіки Польща: пошук оптимальної моделі
16973 ПЕРЕГЛЯДІВ

Зміни у геополітичній ситуації, викликані подіями за східним кордоном Польщі, та посилення загрози збройного конфлікту «передпорогового» рівня (прикладом чого є окупація, а потім анексія Криму Росією) унаочнили певну дисфункцію держави в оборонній сфері1.

Зважаючи на ці обставини, уряд РП прийняв рішення щодо кількісного та якісного посилення Війська Польського. Тоді ж парламент схвалив зміни до профільного законодавства, а із січня 2017 р. у Польщі розпочалося створення нового виду Збройних сил – Військ територіальної оборони (далі - ВТО). Це було необхідним кроком на шляху реалізації процесу взаємодоповнення Збройних сил РП, які повинні мати здатність діяти не лише в умовах класичного воєнного, але й гібридного конфлікту, а також конфлікту, в якому заздалегідь підготовлені сегменти Війська Польського зможуть поряд з регулярними бойовими діями вести ефективні нерегулярні дії у рамках асиметричної війни2.

Згідно з доктринальними документами, з функціональної точки зору, територіальна оборона - це сукупність сил і засобів, виділених з окремих підсистем, що утворюють систему обороноздатності держави, підготовлену до реалізації оборонних завдань в усіх станах готовності держави. Метою територіальної оборони є участь у загальній підготовці та використанні сил і ресурсів, що перебувають у розпорядженні держави на рівні місцевого самоврядування, для запобігання та протидії всім видам військових та невійськових загроз. Необхідною умовою ефективного та дієвого функціонування територіальної оборони, як елемента системи обороноздатності держави, є досягнення так званого зворотного зв’язку між усіма елементами, що входять до цієї системи у масштабах країни. Звідси можна визначити, що ВТО - це формування, яке діє на усій території держави і здатне проводити операції із застосуванням військових та невійськових засобів, використовуючи наявні ресурси цивільного населення. Водночас слід підкреслити, що сутність дій підрозділів ВТО полягає в їхньому застосуванні у постійних районах відповідальності (тобто, у місцевості проживання бійців ВТО)3.

До завдань ВТО у стані оборонної готовності у воєнний час входить проведення операцій на тактичному рівні у взаємодії з іншими видами Збройних сил та елементами невійськової підсистеми, забезпечення охорони і оборони постійних районів відповідальності та надання підтримки союзницьким військам, які прибудуть для підкріплення та захисту східного флангу НАТО. Отже, з огляду на їхню природу та призначення, ВТО виконуватимуть завдання на тактичному рівні в рамках операцій реагування на кризи та стратегічної оборонної операції. Передбачається також, що ВТО будуть діяти у постійних районах відповідальності, а їхніми основними тактичними завданнями стануть визначення загроз, охорона і оборона територій, кордонів, вузлів зв’язку, інших важливих для проведення оборонної операції об’єктів та підготовка умов для підходу основних сил власної армії та союзницьких військ. У залежності від розвитку ситуації на фронті, дії ВТО на тактичному рівні будуть вестися у зоні безпосереднього зіткнення або у тилу, і на територіях, тимчасово окупованих агресором. З цього випливає висновок, що завдання та характер ВТО зумовлюють їхню взаємодію із ССО, які, у свою чергу, з початком війни повинні діяти у тилу противника.

Створені у 2007 р. ССО знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні Головнокомандувача видів Збройних сил РП. Вони беруть активну участь у місіях НАТО і Європейського Союзу за межами держави та надають підтримку країнам, які не є членами Альянсу (Україна, Грузія). У 2020 р. польські офіцери будуть основною складовою багатонаціонального командування Компонента спеціальних операцій Сил швидкого реагування НАТО і разом із підпорядкованими підрозділами вдруге після 2015 р. заступлять на бойове чергування.

У ССО служать добровольці та професіонали. Завдяки унікальним методам відбору та навчання, ССО є елітним видом Війська Польського, хоча й нечисельним. Якщо чисельність ЗС РП складає приблизно 120 тисяч осіб, то у ССО нараховується майже 2,5 тисячі військовослужбовців, що становить 2,1 %. Для порівняння: чисельність ЗС США - понад 1,3 млн. осіб, з яких у ССО - близько 70 тисяч (5,4 %); чисельність ЗС Великої Британії перевищує 190 тисяч, з яких у ССО - менше 3 тисяч (близько 1,5 %).

У 2019 р. у рамках бюджету Міністерства національної оборони (далі - МНО) ССО отримали майже 353 млн. злотих (найбільше зростання фінансування відносно інших видів ЗС - близько 20 %). Однак ця сума - лише 0,79 % від бюджету оборонного відомства. Тому можна говорити, що ССО є ефективним та гнучким за формою використання, але не дорогим, як це може відразу здаватися, видом ЗС. У 2020 р. планується збільшити фінансування ССО до 420 млн. злотих4.

Що стосується ВТО, вони знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні Міністра національної оборони. На відміну від ССО, ВТО створені як універсальне, а не елітне військове формування. Тому процес відбору та навчання у ВТО не такий складний та тривалий, як у ССО, а вимоги до майбутніх бійців не такі жорсткі. У 2015 р. було офіційно оголошено, що запланована чисельність (ймовірно, занадто оптимістична) цього виду ЗС - 53 тисячі осіб. Станом на грудень 2019 р., чисельність ВТО досягла 24 тисячі осіб (еквівалент однієї чи двох дивізій, у залежності від типу тактичного з’єднання), що становить 16,2 % від загальної чисельності ЗС Польщі. За реалістичними прогнозами, до кінця 2020 р. кількість особового складу у бригадах ВТО може зрости до понад 30 тисяч осіб. Слід підкреслити, що в інших країнах концепція створення територіальної оборони теж передбачає «насиченість» території держави підрозділами ВТО. Наприклад, у ЗС Швеції нараховується приблизно 22,5 тисячі осіб, а у їхньому військовому резерві «Hemvärnet» - 22 тисячі. У ЗС Данії проходить службу приблизно 15,5 тисяч осіб, а Національна гвардія «Hjemmeværnet» налічує 15,6 тисяч добровольців.У країнах НАТО та, зокрема, у Польщі, ССО мають високий ступінь укомплектованості, на рівні 90-95 % (для досягнення бойової готовності спецпідрозділи не повинні поповнюватися шляхом мобілізації). У поєднанні із системою бойового чергування та простою організаційно-штатною структурою це дає тактичну та стратегічну мобільність, а також високу бойову готовність. Не менш важливим фактором є можливість легкого маскування пересування елементів ССО, порівняно, наприклад, з механізованими військами.

У 2019 р. витрати МНО на ВОТ були скорочені і склали майже 483,5 млн. злотих, тобто на 15 % менше у порівнянні з 568 млн. злотих у 2018 р. Однак у 2020 р. планується збільшити фінансування цього виду Війська Польського до майже 689 млн. злотих5.

Незважаючи на наведені вище відмінності, обидва формування об’єднує спільна риса, - висока мотивація бійців ССО та ВТО до військової служби. Ні для кого не секрет, що процес відбору та навчання у ССО надзвичайно вимогливий, а служба в них складна та небезпечна. З іншого боку, прийняття на себе додаткових обов’язків, окрім сімейних та інших у цивільному житті, і готовність проходити підготовку у ВТО свідчить про активну громадянську позицію добровольців.

Загадкою, а точніше - секретною інформацією залишається місце командувань ВТО та ССО у системі управління військами. Щодо цього виникає декілька питань відносно засад взаємодії ВТО та ССО. Зокрема, чи можлива така взаємодія за умови, що ВТО призначені для захисту території держави та постійних районів відповідальності, а ССО вже сьогодні діють за межами країни, у польських військових контингентах у складі місії НАТО чи Європейського Союзу, а під час війни вони підготовлені діяти на території противника? Важливо, що це питання стосується як мирного періоду, так і періоду кризи та війни, а відповідь на нього, хоча б з огляду на необхідність синергії, повинна бути позитивною.

У мирний час спільною сферою взаємодії ВТО та ССО мають бути тренування. У ССО накопичений достатній досвід для передачі теоретичних та практичних знань. Цим вони вже займаються, навчаючи військові формування в Афганістані, Грузії, Іраку та Україні. Саме тому спецпризначенці, природно, є «вчителями» для бійців ВТО. Формат навчальної взаємодії також дозволяє використовувати колишніх військовослужбовців ССО, і цей процес розпочався. Так, командувачем ВТО був призначений дивізійний генерал Вєслав Кукула, колишній командир 1-го полку спеціального призначення, а начальником відділу підготовки Командування ВТО - полковник Конрад Корповський, який відповідав за підготовку бійців знаменитої Групи «GROM». Кілька командирів бригад ВТО раніше теж проходили службу у ССО: командир 9-ї Лодзької бригади полковник Павел Вікторович – колишній офіцер 1-го полку спеціального призначення, випускник престижного курсу «Зелений берет» у Форт-Брегг, США; командир 7-ї Поморської бригади командор (капітан 2-го рангу) Томаш Лясковський - колишній заступник командира Морського підрозділу спеціальних дій «Formoza»; командир 13-ї Сілезької бригади ВТО полковник Томаш Бялас - колишній начальник відділу підготовки штабу 1-го полку спеціального призначення, тричі брав участь у місіях в Іраку та Афганістані. Крім того, бійці ССО становлять кістяк мобільної тренувальної групи ВТО6. Сучасна практика свідчить, що тенденція до використання досвіду військовослужбовців ССО у процесі підготовки бійців ВТО повинна не лише підтримуватися, але й надалі розвиватися.

Потенційною сферою взаємодії ВТО та ССО є реагування на кризові ситуації, включно із загрозами «передпорогового» рівня (наприклад, терористичними загрозами). У цьому контексті перевагою ССО є можливість швидкого передислокування підрозділів до будь-якого регіону країни, а перевагами ВТО, у свою чергу, є наявність їхніх бригад у всіх воєводствах та можливість швидкої мобілізації особового складу. Готовність до швидких дій підрозділів ВТО та ССО у конфліктній ситуації гібридного типу робить обидва види ЗС природними партнерами, які доповнюють один одного. Слабкі місця ВТО, пов’язані, зокрема, з важким спорядженням та з недостатньою антитерористичною підготовкою, достатньою мірою компенсуються ССО, завдяки вогневим можливостям військової частини бойової підтримки «Agat» та антитерористичним можливостям інших підрозділів ССО. Тобто взаємодія підрозділів ВТО та ССО може полягати у тому, що перші виявляють та ізолюють ДРГ противника (у вигляді злочинних груп або так званих «зелених чоловічків»), а їхню безпосередню ліквідацію здійснюють спецпризначенці.Іншим напрямом взаємодії є спільні тактико-спеціальні навчання підрозділів ВТО та ССО. Якщо одним із завдань підрозділів ВТО є виявлення диверсійно-розвідувальних груп (далі - ДРГ) противника та боротьба з ними, то натуральним партнером у таких навчаннях є підрозділи ССО. Для останніх це прекрасна можливість відпрацювати операції на ворожій території. Хорошим прикладом взаємодії стали спільні маневри ЗС, поліції та активістів Підгальської територіальної оборони під кодовою назвою «Диверсанти», які відбулися у жовтні 2016 р. у Малопольському воєводстві. Згідно з легендою навчань, оперативна група, що складалася з поліцейських та активістів територіальної оборони регіону, повинна була знешкодити ДРГ противника, у ролі якої виступали бійці ССО.

У воєнний час сферою взаємодії обох видів Збройних сил є діяльність на території, тимчасово окупованій противником. При такому варіанті конфлікту відбувається повний симбіоз ВТО та ССО. Підрозділи ВОТ беруть на себе функцію підготовки та забезпечення операцій підрозділів ССО, починаючи від організації місць прийому (наприклад, у разі висадки з повітря), місць зберігання зброї, боєприпасів, їжі та води до підготовки баз, як елементів логістичної підтримки. Надалі ВТО переходять до інформаційної підтримки ССО: надають зв’язкових, пересилають поточну розвідувальну інформацію, дані про місцевість, противника та про загальну ситуацію. Підрозділи ВТО можуть проводити відволікаючі дії, щоб заплутати противника і дати змогу ССО виконувати свої завдання.

ВТО також можуть виконувати завдання з підстрахування операцій, які проводяться підрозділами ССО. З іншого боку, у разі тимчасової окупації противником певної території, спецпризначенці можуть надавати допомогу «територіалам» у бойовій підготовці, як це робили під час Другої світової війни «тихотемні»7, навчаючи бійців Армії Крайової.

 

Володимир Паливода,

головний консультант відділу нових викликів

центру зовнішньополітичних досліджень

Національного інституту стратегічних досліджень

niss.gov.ua


1 Wyzwania dla bezpieczeństwa współczesnej Polski / Raport Fundacji Instytut bezpieczeństwa i strategii. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://fibis.pl/wp-content/uploads/2019/10/RAPORT-Wyzwania-dla-bezpiec…

2 Marszałek, Maciej. Wojny nieregularne. Przeszłość i przyszłość. – Warszawa: Difin, 2016.

3 Doktryna DD-3.40 Wojska Obrony Terytorialnej w operacji. Warszawa, 2018.

4 Nowy budżet MON z poparciem komisji obrony. Wydatki na poziomie 2,1 proc. PKB. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.polskieradio24.pl/5/1222/Artykul/2437042,Nowy-budzet-MON-z-…

5 Там само.

Polacy w szpicy NATO: Komandosi i «czarne pająki». - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.rp.pl/Wojsko/310099891-Polacy-w-szpicy-NATO-Komandosi-i-cza…

7 «Тихотемні» - елітний загін парашутистів Війська Польського на Заході, сформований у Великій Британії для проведення спеціальних операцій на території окупованої Польщі.

Фото: wo24.pl

Теги: ВТО,Війська територіальної оборони,НАТО,ССО ,Польща,Сили спеціальних операцій Республіки Польща,Володимир Паливода, Територіальна оборона
Автор: Vse.Media