Єгор Стадний є провідником для повного розвалу системи освіти. Пане Президенте – хто керує МОН?!...

Недосвідчене око може сказати: та, ні. Навпаки вони реформують систему освіти. Скільки вже всього зробили. Та й між ними особливого зв’язку немає, але це неправда. І зараз ми вам це доведемо.

Почнемо з початку «доби реформаторів освіти» - останнє таке призначення відбулося 25 березня 2020 року: Любомира Мандзій стала тимчасово виконуючою обов'язки міністра освіти і науки. З минулого року Мандзій працювала заступником колишнього міністра освіти і науки Анни Новосад. 10 березня Новосад на посаді змінив Юрій Полюхович, якого також пов'язують з Квітом.

Любомира Мандзій

Сергій Квіт до роботи міністром в уряді Арсенія Яценюка керував Києво-Могилянською академією. Після відставки продовжував впливати на Міносвіти за часів перебування Лілії Гриневич і особливо Анни Новосад, яка раніше була радником міністра Квіта.

«Головною бойовою одиницею Квіта була і залишається його заступник у МОН, нинішній депутат від «Голосу» Інна Совсун: викладач «Могилянки», член Соросівської «Опори», керівник CEDOS і віце-президент Київської школи економіки. Саме вона акумулювала все грантові транші і привела до Квіта юну Анну Новосад, стипендіатку Сороса з управління міжнародними справами. А також Єгора Стадного, який нині обіймає посаду заступника міністра освіти», - зазначили журналісти.

До речі, саме Єгор Стадний працював в аналітичному центрі CEDOS, де досліджував питання фінансування вищої освіти, соціально-економічного статусу викладачів та студентів до якого в той час був дотичний Квіт. А тепер дружина Стадного, Ірина Шевченко, координує фінанси в цьому центрі.

Сергій Квіт

У Квіта та всієї Соровськой компанії стоїть завдання повного розвалу вищої освіти в країні, а підконтрольний йому Єгор Стадний і сьогодні є провідником для повного розвалу системи освіти. Стадний - агент Квіта в МОН. 

А як вони розвалювали систему освіти? Та дуже просто – так званими реформами.

Ще у липні 2014 був прийнятий закон, згідно з яким, було вирішено зменшити максимальну кількість годин необхідного навантаження викладачів для отримання визначеного окладу з 900 до 600 годин. Зменшення навантаження, згідно із законом, відбувається не за рахунок розширення штату, а через скорочення годин на лекції, семінарів і практичних занять. Як вам така реформа? Як вважаєте, чи позитивно відіб’ється на знаннях майбутніх спеціалістів. До речі, в 2020 перші такі «специ» вже отримали або отримують дипломи магістра. Мабуть, багато будуть знати.

Ще ці реформатори масово почали знімати наукові ступені з конкурентів. Не дружите з нами – ідіть, гуляйте. Так, наприклад, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти на чолі з Квітом запропонувало виключити директора Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Різуна (кита української журналістики) з членів галузевого експертної ради з його нібито «мотивованої безініціативності» в питанні боротьби з плагіатом, «нерозумінням важливості особистої відповідальності», «спробі пом'якшити обставини зняття плагіатних дисертацій». Різун подібні дії агентства Квіта назвав адміністративним тиском і запідозрив в корупції.

Нещодавно Стадний заявив, що Міністерство освіти і науки запроваджує мінімальну ціну контрактного навчання для 38-ми зі 121-ої спеціальності. Тобто, ціна контракту не може бути меншою, ніж 22 тисячі гривень. При цьому кількість державного замовлення стабільно зменшується. Тобто зараз Міністерство освіти фактично перекриває всі можливості до навчання дітям з бідних сімей. Адже це не реально буде зробити: наприклад, мати-одиначка не заплатить 22 тисячі, якщо її заробітна плата – 4700 грн. А спеціальних стипендій для малозабезпечених в Україні немає. І чому ці реформатори про це не подумали, коли проваджували зміни. Бо вони ж бо беруть приклад з Європи. То чому ця Європа така однобічна?!