Ірина Венедіктова, чому вона збереже 1 мільярд держави у справі ПриватБанку?!

17 березня у сесійній залі Верховної Ради перед народними депутатами стояла перша в Україні Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова. Вона закінчила Харківський університет внутрішніх справ, а також вивчала міжнародний комерційний арбітраж у Chartered Institute of Arbitrators. Має власну наукову школу, що складається із кандидатів юридичних наук. З 2005 року Ірина – завідувач цивільно-правових дисциплін ХНУ імені Каразіна й віце-президент Фундації медичного права та біоетики. Венедіктова спеціалізується на конституціоналізмі, розбудові громадянського суспільства, на приватному та міжнародному праві.

«Що стосується перших кроків, то насамперед необхідно провести аудит справ і кадрів. Ви знаєте, що на порозі стоять 226 прокурорів по люстрації і по 400 прокурорах, яких звільнили восени також є судові рішення про поновлення. Тому варто ухвалити важливі та законні рішення, щоб реформа прокуратури продовжувалася. Це з одного боку. А з іншого – прокуратура не повинна лягти після того, як відбудуться абсолютно законні процедурні рішення», - пояснювала Венедіктова.

І майже відразу виконала свою обіцянку - 23 березня Венедіктова підписала наказ, яким скасовано призначення люстрованого Сергія Юлдашева на посаду прокурора Києва. На думку нової очільниці, наказ про поновлення Юлдашева, підписаний 6 березня виконувачем обов`язків генерального прокурора Віктором Чумаком, є незаконним. Тепер екс-керівник столичної прокуратури столиці вже судиться про своє поновлення з Офісом генпрокурора. 

Тепер Ірина Венедіктова на чолі Офісу генерального прокурора відстоює у Верховному суді 1 млрд грн активів держави в одній зі справ, пов’язаних із націоналізацією ПриватБанку.

«Обов'язок Офісу генерального прокурора - відстоювати закон, права людини та інтереси держави. Наразі прокурори здійснюють це у Великій палаті Верховного суду в одній із справ, пов'язаних із націоналізацією «Приватбанку» », - заявила Венедіктова.

Вона додала, що Генеральна прокуратура приєдналася до справи у листопаді 2019 року для ефективного захисту та представництва інтересів держави. За її словами, «прокурори, забезпечуючи участь у цій справі, переслідують винятково мету сприяти суду у здійсненні правосуддя».

«Офіс Генерального прокурора акцентує увагу суспільства на тому, що застосована до пов'язаних з «Приватбанком» осіб процедура конвертування депозитів у акції нова для нашої банківської системи. Вона застосовується в Україні вперше, однак давно та ефективно працює в Європі. Це не покарання чи санкції, а заходи, покликані стимулювати власників банку і пов'язаних з банком осіб не обнуляти активи та втримувати банк на плаву», - заявила очільниця ОГП.

Вона зазначила, що Суркіси у цій справі непослідовні в своєму ставленні до питання щодо зв'язку із ПриватБанком. За словами Венедіктової, у різних судових справах вони займають кардинально різну позицію.

«Ця справа за своєю важливістю - не простий спір. Постановлене судом рішення матиме велике значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики при розгляді інших позовів, пов'язаних з націоналізацією «Приватбанку». Адже цей позов – лише крапля в морі аналогічних - загальна сума вимог до держави у таких справах складає ще понад 29 мільярдів гривень. Нині це чверть бюджету охорони здоров'я», - додала генпрокурока.

За її словами, держава вже витратила на докапіталізацію банку понад 160 мільярдів гривень і ця сума більша, ніж видатки бюджету на сферу оборони на 2020 рік. До того ж у ПриваБанку сконцентровано до 40% депозитів всієї банківської системи, зазначила вона.

«Таким чином у цій справі забезпечення верховенства права та законності, інтерес Держави та інтерес кожного громадянина збіглися. Вони рівні по важливості та становлять той суспільний інтерес, який покликаний захищати прокурор», - резюмувала Венедіктова.